Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Яка знижка найбільш вигідна для виробників-експортерів та використовується при умові купівлі раніше оговореної кількості товару?




1. Бонусна.

2. Прогресивна.

3. Дилерська.

4. Сконто.

15. Виробник сільськогосподарських машин надав дилеру знижку з ціни на трактори за оплату до встановленої дати платежу. У цьому випадку підприємство застосувало:

  1. Функціональну (торговельну) знижку.
  2. Дилерську знижку.
  3. Знижку „сконто”.
  4. Пільгову знижку.

16. Якщо на закордонному ринку фірма встановлює низьку ціну на основний товар, а високу на супутні, то вона використовує стратегію:

1. „Доступних цін”.

2. „Проникнення”.

3. „Цільових цін”.

4. „Збиткового лідера”.

 

17. При виході на новий зарубіжний ринок фірми, як правило, застосовують цінову стратегію „проникнення”, основними недоліками якої є:

1. Ризик запізнення зі знижкою ціни.

2. Необхідність обґрунтування подальшого підвищення цін.

3. Ризик виникнення цінової війни.

 

18. Такі цінові стратегії, як відкрита цінова війна, встановлення „прихованої” знижки, послідовне проходження по сегментах, застосовуються з метою:

1. Швидкої компенсації витрат.

2. Стимулювання комплексної закупівлі.

3. Захисту позицій.

19. Стратегія „доступних цін” застосовується:

1. У разі виходу на новий ринок.

2. Для презентації товару ринкової новизни.

3. При невпевненості у ринковому успіху товару.

 

20. Цілями міжнародної системи розподілу товарів є:

1. Мінімізація збутових витрат і макси-мізація обсягу продажу (збільшення ринкової частки).

2. Контроль над ринком та стабільність збуту.

3. Підтримка престижу торгової марки та збільшення ринкової частки.

4. Мінімізація збутових витрат та оптимі-зація кількості збутових посередників.

21. Канал збуту – це:

1. Сукупність фірм чи фізичних осіб, які виконують посередницькі функції щодо фізичного переміщення товарів і сприяють переданню прав на них закордонним покупцям.

2. Сукупність фірм, які виконують посередницькі функції.

3. Сукупність окремих осіб, які виконують посередницькі функції.

 

22. До каналу розподілу входить виробник, експортер, імпортер та роздрібний торговець і споживач. Скільки рівнів має названий канал розподілу:

1. 4 рівні.

2. 3 рівні.

3. 2 рівні.

 

23. М’ясокомбінат продає свою продукцію через оптові бази, роздрібні магазини, торговельних агентів та інших посередників, які в системі розподілу даного виробника є:

1. Рівнями каналу розподілу.

2. Об’єктами каналу розподілу.

3. Факторами каналу розподілу.

24. Визначальними факторами при виборі конфігурації каналів розподілу є:

1. Географічне розташування зовнішніх ринків; доступність та потужність посередників; ресурси та досвід експортування.

2. Наявність конкуренції в окремих країнах;



міжнародні маркетингові цілі фірми на зовнішньому ринку; розмір підприємства; вид товару, його специфічні характеристики.

3. Розмір підприємства; міжнародні маркетингові цілі фірми на зовнішньому ринку; наявність та можливість використання каналів розподілу в окремих країнах.

4. Вид товару, його специфічні характеристики; міжнародні маркетингові цілі фірми на зовнішньому ринку; розмір підприємства.

 

25. Концепція „3С” вибору міжнародного каналу збуту передбачає використання в обґрунтуванні стратегії розподілу таких критеріїв:

1. Cost – витрати, control – контроль, continuity – стабільність.

2. Capital – інвестиції, cost – витрати, control– контроль.

3. Cost – витрати, control – контроль, coverage – охоплення.

 

26. Концепція „6С” вибору міжнародного каналу збуту ґрунтується на концепції „3С”, а додатковими до неї критеріями є:

1. Cost – витрати, control – контроль, coverage – охоплення.

2. Capital – інвестиції, character – характер, continuity – орієнтація на довгострокові зв’язки.

3. Capital – інвестиції , coverage – охоплення, character – характер.

 

27. Одним із критеріїв вибору каналу збуту є характер (character), що означає:

1. Характер взаємовідносин між продавцем та посередником, їх перспективність.

2. Характер розподілу обов’язків між продавцем та посередником з приводу просування продукції на ринок.

3. Характер каналу, його відповідність вимогам товару, фірми-продавця та ринку.

 

28. Посередника, який веде операції від імені виробника і за свій рахунок, якому надається право торгувати продукцією виробника на визначеній території і протягом певного терміну, називають:

  1. Дилером.
  2. Комісіонером.
  3. Торговим агентом.
  4. Дистриб’ютором.

 

29. Українська фірма „Флора” купила за договором поставки квіти у італійської фірми „Fiori da Roma”, сплативши повністю їх вартість. У цьому випадку вітчизняна компанія є:

1. Комісіонером.

2. Дилером.

3. Дистриб’ютором.

4. Агентом.

30. Незалежними називають оптових посередників, які:

5. Мають склади.

6. Мають власну збутову мережу.

7. Перебирають на себе право власності на товар.



 

31. При селективному розподілі товарів фірма прагне насамперед:

1. Поєднати помірний контроль над каналом із достатнім обсягом збуту.

2. Охопити масовий ринок.

3. Здійснювати жорсткий контроль над каналом збуту.

 

32. Інтенсивний розподіл товару здійснюється:

1. Поставками в мережу спеціалізованих магазинів.

2. Через велику кількість торговельних точок масового призначення.

3. Шляхом поставки товару безпосередньо споживачу.

33. Фірма „Pelzner” продає своє пиво в Україні через посередника „Pelzner-Ukraine”, у Польщі – через „„Pelzner-Polska”, а в Німеччині – через GmBH “Weltbier”. У цьому випадку фірма застосовує:

  1. Інтенсивне розповсюдження.
  2. Селективне розповсюдження.
  3. Винятковий розподіл.

 

34. Перевезення вантажів декількома видами транспорту, при якому один з перевізників організовує повне перевезення з пункту відправлення до пункту призначення через один або кілька проміжних пунктів – це:

  1. Сегментоване перевезення.
  2. Унімодальне перевезеня.
  3. Мультимодальне перевезення.
  4. Інтермодальне перевезення.

 

35. Перевезення вантажів в одному й тому самому транспортному засобі послідовно різними видами транспорту з використанням наскрізного документу – це:

  1. Унімодальне перевезення.
  2. Інтермодальне перевезення.
  3. Комбіноване перевезення.
  4. Сегментовано перевезення.

36. Оператор, який організовує перевезення, бере на себе відповідальність за повне перевезення, то він здійснює:

  1. Сегментоване перевезення.
  2. Унімодальне перевезеня.
  3. Мультимодальне перевезення.
  4. Інтермодальне перевезення.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.009 сек.)Пожаловаться на материал