Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






V.Підсумок заняття.






Хід заняття

I.Організаційний етап.

Перевірка присутності студентів.

II. Перевірка залишкових знань студентів.

1. Що таке хімічний елемент? Які властивості притаманні хімічним елементам?

2. Дайте характеристику Карбону як хімічному елементу.

3. Назвіть складні речовини, до структури яких входить Карбон?

III. Вивчення нового матеріалу.

План лекції

1. Особливості органічних сполук.

2. Класифікація органічних сполук.

3. Особливості будови органічних сполук

4. Ізомерія.

5. Основні положення теорії хімічної будови органічних речовин А.М.Бутлерова

6. Гомологічний ряд алканів. Вуглеводневі радикали.

IV.Узагальнення та систематизація знань студентів.

1. Що вивчає органічна хімія?

2. Які сполуки називаються органічними?

3. Що таке ізомерія, які сполуки називаються ізомерами?

4. Поняття про гомологічний ряд. Які речовини являються гомологами?

5. Класифікація органічних речовин.

6. Наведіть приклади Ациклічних органічних речовин.

7. Наведіть приклади Циклічних органічних речовин.

V.Підсумок заняття.

VI. Домашнє завдання. Підготувати доповіді: 1) Предмет органічної хімії. 2) Значення органічної хімії. 3) Життя та діяльність А.М.Бутлерова.

Теорія хімічної будови органічних сполук. Ізомерія. Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація та номенклатура.

Особливості органічних сполук.

Поняття органічна хімія ввів в 1827 р. шведський хімік Берцеліус, як хімію речовин рослинного і тваринного походження (вино, цукор, ефірні масла, барвники).

Органічна хімія – це розділ хімічної науки, в якому вивчаються сполуки карбону та їх перетворення.

Органічна хімія вивчає методи отримання, будову, перетворення і шляхи практичного застосування органічних сполук.

Органічні сполуки – це сполуки на основі Карбону (який в орг.сполуках 4 валентний). Нині відомо близько 200 тис.

До складу органічних сполук входять: Карбон (С), Гідроген (Н), Оксиген (О), Нітроген (N), Сульфур (S), Фосфор (P) та інші елементи, які називаються органогенні елементи.

 

Органічні речовини можна поділити на групи:

 

Органічні речовини

одержані з природних речовин: нафта, природний газ, вугілля, деревина, цукор, крохмаль, натуральний каучук, бавовна, льон та інші речовини   виготовлені синтетично: пластмаси, синтетичний каучук, хімічні засоби захисту рослин, лікарські препарати, барвники, мило, миючі засоби тощо

 

Класифікація органічних сполук

Класифікація органічних речовин ґрунтується на теорії будови, вона враховує такі ознаки:

1) будову скелету молекули;

2) ступінь насиченості, що визначається природою зв’язку між атомами Карбону;

3) наявність функціональних груп і їх природу.

У зв’язку з цим всі органічні речовини поділяють на три ряди:

1) нециклічні сполуки (незамкнуті ланцюги):

       
 
   
 


С С С С С С С

лінійна форма С

розгалужена форма

2) циклічні сполуки:

В молекулах сполук містяться цикли, які утворені лише атомами Карбону (циклічні та ароматичні сполуки):

СН2 Н2С СН2 Н2С СН2

 

 

Н2С СН2 Н2С СН2 Н2С СН2

СН2

циклічні сполуки

 

СН СН СН

НС СН НС С СН

 

 

НС СН НС С СН

СН СН СН

ароматичні сполуки

3) гетероциклічні сполуки:

Містять цикли утворені не лише атомами Карбону, але й атомами інших елементів:

НС СН НС СН HC CH

 

 

НС СН НС СН HC CH

О S NH

фуран тіофен пірол

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.