Опитування

Скарги на біль на момент огляду:

а) локалізація болю (права або ліва половина живота, епігастральна ділянка, інші ділянки, по всьому животі, за грудиною, в ділянці прямої кишки), припинення болю;

б) інтенсивність болю (слабкий, помірний, сильний);

в) характер болю (постійний, переймоподібний, пов’язаний з прийомом їжі);

г) ірадіація болю

д) чи були аналогічні напади болю раніше.

Скарги на: загальну слабкість, запаморочення, серцебиття.

Послідовно виявляють інші скарги:

1. нудота, блювота (характер блювотних мас та їх забарвлення – кров рожева, темна, згустки крові)

2. особливості відходження калу (консистенція, забарвлення, домішки рожевої або темної крові, мелена)

3. здуття живота

4. зміни з боку інших органів та систем

5. зміни температури тіла

Анамнез захворювання та життя:

Дата і час початку (у годинах) захворювання

Послідовність проявлення інших симптомів:

а) нудота, блювання (одноразова, багаторазова, з домішками крові), чи настає після блювання полегшення;

б) характер стулу (нормальний, пронос, затримка стільця, наявність крові);

в) температура тіла (нормальна, підвищена, в яких межах).

Через скільки годин та куди звернувся за медичною допомогою, коли доставлений у

лікарню (вказати години).

Лікування до надходження у клініку.

Можливі причини появлення захворювання – зв’язок з прийманням їжі та її

характером (м’ясна, рослинна, погрішність у дієті)

Біль за грудиною при ковтанні, печія, висока температура.

У жінок – акушерсько-гінекологічний анамнез, дата останніх місячних, чи були вони

вчасно?

Наявність виразкового анамнезу, хронічних захворювань печінки.

2.Об’єктивне дослідження

Загальні дані:

а) ступінь тяжкості стану хворого,

б) поведінка хворого:

- спокійна

- неспокійна – змінює положення, стогне

в) температура тіла, прискорення частоти пульсу, зниження АТ, ЧП, ЧД

г) стан язику (сухий, вологий),

д) стан зеву та мигдалин

е) колір шкіри (блідий, наявність венозної сітки на передній черевній стінці)

Дослідження органів черевної порожнини:

огляд живота:

a. втягнутий, вздутий, збільшений в об’ємі при асциті.

б. ступінь участі в акті дихання (відставання правої або лівої половини живота, асиметрія живота),

пальпація живота:

а) з’ясовується локалізація болю та напруги м’язів черевної стінки, наявність

новоутворень, локалізація, рухомість, розміри її в сантіметрах (окреслити її

контури), гіперестезія шкіри живота

б) наявність виразкових симптомів

в) наявність перитонеальних симптомів та їх локалізація (захисне напруження м’язів,

симптоми Щоткіна-Блюмберга, Менделя)

г) перевіряються симптоми захворювань із східною клінічною картиною

перкусія живота:

а. притуплення по флангах,

б. збільшення печінкової тупості,

в. виражений тимпаніт

аускультація живота: - наявність та підсилення перистальтичних шумів.

ректальне дослідження:

- визначається нависання склепіння піхви, наявність інфільтрату, пухлиноподібних утворень, кров, слиз на рукавичці, наявність гемороїдальних вузлів.

На підставі отриманих даних після опитування хворого (скарги, анамнез захворювання та життя) і його фізікального обстеження (огляд, пальпація, перкусія, аускультація) проводиться обґрунтування попереднього діагнозу.

3.Діагностична програма з аналізом даних додаткових досліджень

1. Лабораторні дослідження крові (по швидкій допомозі – підрахунок кількості еритроцитів та гемоглобіну крові, гематокриту, дефіцит ОЦК), аналіз калу на приховану кров
2. Фіброєзофагодуоденоскопія
3. Ректороманоскопія
4. Фіброколоноскопія
5. Рентгенконтрастне дослідження шлунку та ДПК.
6. Ірігографія
7. Селективна артеріографія
8. УЗД органів черевної порожнини.

4.Диференційний діагноз

Кровотеча при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотеча при раку шлунку, кровотеча при варикозному розширенні вен стравоходу, кровотеча при геморрагичному гастриті, кровотеча при синдромі Маллорі-Вейса, кровотеча при гастроезофагельній рефлюксній хворобі потребують диференційної діагностики між собою, а також з кровотечею з нижнього поверху шлунково-кишкового тракту при раковій хворобі кишечнику та геморої, що ускладнився кровотечею, а також з легеневою кровотечею та кровотечею в плевральну і черевну порожнини.

5.Клінічний діагноз

Вказуються нозологічна одиниця та форма перебігу захворювання, наявні ускладнення на підставі клініко-статистичної класифікації (дивись “Уніфіковані клініко-статистичні

класифікації хвороб органів травлення”. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С.,

Філіпов Ю.О. з співав. – Київ, Дніпро – VAL, 2004.)

6.Організаційно-лікувальна тактика

Визначається необхідність госпіталізації для ургентного чи планового оперативного втручання (показання до операції, передопераційна підготовка, післяопераційне ведення хворого з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії), або можливість консервативного та амбулаторного лікування з визначенням груп лікарських препаратів та напрямків їх дії.

Можливість застосування спеціальної дієти, холоду, лазерної коагуляції, електрокоагуляції, лікарських препаратів, препаратів крові, оперативних втручань.

Алгоритми поповнення крововтрати.

Контрольні питання щодо самоперевірки підготовки до заняття:

1. Важливість вивчення перебігу захворювань, що призводять до появи синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

2. Що виявляють при опитуванні хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

3. Чому важливо виявити усі скарги, що в наявності у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

4. Чому важливо знати час та дату початку захворювання у хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

5. Чому важливо знати яке попереднє лікування проводилось хворому з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

6. Як можуть умови життя та праці вплинути на виникнення та перебіг синдрому гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

7. Чому важлива наступна послідовність в опитуванні хворого: збирання скарг, анамнезу хвороби та життя?

8.Які зміни можливо виявити при огляді хворого з синдромом гострої та хронічної

кровотечі в порожнину шлунково-кишкового тракту?

9.Які зміни можливо виявити при фізікальному обстеженні хворого з синдромом гострої

та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

10.Які зміни можливо виявити при пальцевому дослідженні прямої кишки у хворого з

синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-

кишкового тракту?

11.На чому базується обґрунтування попереднього діагнозу?

12.Яку діагностичну програму необхідно призначити хворому з синдромом гострої та

хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

13.За якими принципами формується перелік захворювань для проведення

диференційного діагнозу?

14.Особливості диференційної діагностики гострої та хронічної кровотечі з верхньої та

нижньої частин травного каналу?

15.Чому в клінічному діагнозі важливо відобразити не тільки нозологічну форму

захворювання, але й його перебіг та ускладнення?

16.Чому для формування клінічного діагнозу важливо використовувати клініко-

статистичну класифікацію хвороб?

17.Які покази до переливання крові та її компонентів?

18.Які покази для вибору оперативного лікування у хворого з синдромом гострої та

хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

19.Які принципи надання догоспітальної медичної допомоги у хворого з гострою

кровотечею в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

20.Основні принципи консервативного лікування хворого з синдромом гострої та хронічної кровотечі в порожнину верхнього поверху шлунково-кишкового тракту?

ЛІТЕРАТУРА

Базова:

1.Хірургія. Том ІІ. Підручник за ред. Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г.

Мішалова.- Дніпропетровськ, Дніпро-VAL, 2007.

2. Матеріал лекції.

Додаткова:

1. Борисов А.Е., Кузьмин-Крутецкий М.И., Кащенко В.А., Васюкова Е.Л., Распереза Д.В. Кровотечения портального генеза. Вопросы диагностической и лечебной эндоскопии. – Ст.-П.-2001.
2. Крилов А.А., Земляной А.Г., Михайлович В.А., Иванов А.И. Неотложная гастроэнтерология. Руководство для врачей. - Ст.-П.: Изд-во «Питер». – 1997.
3. Методы исследования и манипуляции в клинической медицине. Под ред. Г.В. Дзяка и

Я.С. Березницкого.- К.: Здоров`я, 1998.

1. Уніфіковані клініко-статистичні класифікації хвороб органів травлення. Відомча інструкція. Дзяк Г.В., Березницький Я.С., Філіпов Ю.О. з співав.- Київ, Дніпро-VAL, 2004.
2. Методика курації та схема написання навчальної історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Симптоми та синдроми при хірургічних захворюваннях. Навчально-методичний посібник. Березницький Я.С., Кабак Г.Г., Сулима В.П.- Дніпропетровськ, Антиколостома, 2004.