Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки до розв’язування задач. Рівень зайнятості – розраховується як співвідношення чисельності зайнятих (Чз) до чисельності трудових ресурсів (ТР):






Рівень зайнятості – розраховується як співвідношення чисельності зайнятих (Чз) до чисельності трудових ресурсів (ТР):

 

Рз = Чз / ТР × 100%.

 

Структура зайнятості розраховується таким чином:

 

Кз = Чзі / Чзаг × 100%,

 

де Кз – частка і-ї групи зайнятих;

Чзі – чисельність і-ї групи зайнятих;

Чзаг – загальна чисельність зайнятих.

Рівень безробіття за визначенням МОП:

 

Рб = Б / Еа × 100%,

 

де Б – кількість безробітних згідно з методикою МОП;

Еа – кількість економічно активного населення.

Рівень безробіття за офіційною системою обліку України:

 

Рб = Бз / Чпрац × 100%,

 

де Бз – кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості;

Чпрац – кількість працездатного населення у працездатному віці.

 

Теми доповідей

1. Соціально-економічні проблеми зайнятості в Україні.

2. Проблеми безробіття в Україні.

3. Регулювання зайнятості населення.

4. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості населення.

 

Література

1. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда. – М.: ЮНИТИ, 1999.

2. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці. – К.: Знання, 2000.

3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. – К., 2004. – 535 с.

4. Завіновська Г.Т. Економіка праці. – К., 2003.

5. Єсінова Н.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини. –К., 2004.

6. Калина А.В. Економіка праці. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.

7. Петюх В.М. Ринок праці та зайнятість. – К.:. МАУП, 1997.

8. Эренберг Р.Дж., Смит Р.С. Современная экономика труда. Теория и государственная политика. / Пер. с анг. – М, 1996. – 800 с.

Розділ 3. Організаційні, економічні й соціальні компоненти процесу праці

Тема 8. Організація і нормування праці

 

Терміни і поняття:

Організація праці, поділ праці, кооперація праці, елементи організації праці, організація робочих місць, умови праці, охорона праці, нормування праці, нормативи, норма праці, норми виробітку, норми обслуговування, норми часу, норми чисельності, норма керованості, методи нормування, структура норм часу, режим праці і відпочинку.

Питання до обговорення:

1. Сутність, завдання і принципи організації праці.

2. Основні напрями практичної діяльності з організації праці на підприємстві.

3. Форми розподілу і кооперації праці.

4. Класифікація робочих місць, їх організація, планування та обслуговування.

5. Умови праці та фактори їх формування.

6. Нормування праці: сутність, мета, функції та об’єкти.

7. Види норм праці та методи нормування праці.

8. Критерії та показники ефективності організації праці.

9. Законодавче регулювання робочого часу: регулювання робочого часу та регулювання часу відпочинку.

Завдання

1. Дайте визначення організації праці на підприємстві. Визначте мету організації праці. Охарактеризуйте елементи, з яких складається система організації праці на підприємстві.

2. Дайте визначення робочого місця. За якими ознаками класифікуються робочі місця? Побудуйте схему класифікації робочих місць.

3. Що таке умови праці на робочому місці? Охарактеризуйте основні фактори, які визначають умови праці. Заповніть таблицю 8.1.

Таблиця 8.1

Характеристика умов праці

Класифікаційна ознака Фактори умов праці Характеристика умов праці
       

 

4. Дайте визначення нормування праці. Побудуйте систему класифікації норм затрат праці.

 

Норми затрат праці

 

5. Надайте характеристику методам вивчення змісту праці і затрат робочого часу і заповніть таблицю 8.2:

Таблиця 8.2

Характеристика методів вивчення змісту праці і затрат робочого часу

Назва методу Зміст методу Практичне застосування методу
     

 

6. На підставі Кодексу законів про працю України дайте відповідь на наступні питання:

6.1. Якою є нормальна тривалість робочого часу? Для яких категорій працюючих встановлена скорочена тривалість робочого часу?

6.2. Якою є тривалість роботи у нічний час? Яким категоріям працівників заборонена праця у нічний час?

6.3. Якою є тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів?

6.4. Що таке надурочна робота та які обмеження надурочних робіт встановлені згідно КЗпП України?

6.5. Які соціальні гарантії передбачені за роботу в надурочний час, у світкові і неробочі дні, у нічний час?

6.6. Які норми часу і відпочинку регламентуються КЗпП України?

6.7. Які заохочувальні заходи передбачені для працівників підприємств, установ і організацій з метою забезпечення трудової дисципліни? Які заходи передбачені за порушення трудової дисципліни?

6.8. Які права мають підприємства, установи і організації в оплаті праці?

6.9. Визначте особливості праці молоді згідно КЗпП України.

6.10. Наведіть обмеження праці жінок, передбачені КЗпП України.

7. В результаті впровадження заходів з наукової організації праці собівартість одиниці продукції зменшилась з 35, 4 до 29 грн. Обсяг продукції, яка випускається за рік – 2500 одиниць. Витрати на впровадження заходів у розрахунку на 1 рік складає 32000 грн. Визначити:

1) економічну ефективність впровадження заходів;

2) термін окупності витрат.

8. Визначити норму часу на партію деталей, якщо: основний час (То) – 5 хв.; допоміжний час (Тдоп .) – 2, 6 хв.; час на обслуговування робочого місця (Тобсл) – 0, 15 хв.; час на відпочинок працівника (Твідп) – 0, 22 хв.; підготовчо-завершальний час (Тпз) на одиницю продукції – 0, 5 хв. Кількість деталей у партії – 90 шт.

9. Визначити рівень виконання норм виробітку, якщо працівник протягом місяця виготовив:

1) деталей “А” – 120 штук, за норми часу – 1, 2 н/годин на деталь;

2) деталей “В” – 30 штук, за норми часу – 2, 3 н/годин на деталь;

3) деталей “С” – 11 штук, за норми часу – 0, 7 н/годин на деталь.

При цьому було відпрацьовано 23 робочі дні, тривалість зміни – 8 годин.

 

10. Обробити лист спостереження індивідуальної фотографії робочого часу (табл. 8.3). Зробити звіт однойменних затрат часу, фактичний баланс робочого часу та визначити коефіцієнти використання робочого часу, можливе підвищення продуктивності праці при ліквідації втрат часу. Розробити конкретні заходи, направлені на ліквідацію втрат часу та обґрунтувати їх.

 

Таблиця 8.3

Лист спостереження індивідуальної фотографії робочого часу

Затрати часу Поточний час, год-хв. Тривалість, хв.
     
Початок спостереження 7-30  
Стороння розмова з товаришем 7-40  
Отримання наряду і техдокументації 7-45  
Знайомство із завданням 7-53  
Отримання інструмента і заготовок 7-59  
Установка інструмента 8-02  
Установка заготовки 8-09  
Обробка деталі 8-33  
Зняття деталі 9-12  

Продовження табл.8.3

       
Обробка деталі 9-31    
Зняття деталі 9-38  
Підналагодка, змазка верстата 9-57  
Чеканка заготовок (дзвінок по телефону) 10-10  
Установка заготовки 10-13  
Обробка деталі 10-42  
Зняття деталі, установка нової 10-48  
Обробка деталі 11-14  
Знаття деталі 11-18  
Прибирання верстата 11-23  
Миття рук 11-30  
Кінець спостереження 11-30  
Тривалість    

Дані спостереження занести в таблицю 8.4.

Таблиця 8.4

Баланс робочого часу

Затрати часу Тривалість Позначення
хвилин %
       
1. Підготовчо-завершальна робота     ПЗ
2. Оперативна робота, в т.ч.:     ОП
– основна     О
– додаткова     Д
3. Обслуговування робочого місця     ОБ
4. Відпочинок та особисті потреби     ВОП
5. Простої з організаційно-технічних причин     ПР
6. Втрати робочого часу в зв’язку із порушенням трудової дисципліни     ПТД
Усього по балансу      

11. Як зміниться норма часу (%, хв), якщо норма виробітку збільшилася з 75 до 83 деталей за зміну. Тривалість зміни – 480 хв.

12. Визначте норму часу на партію деталей, якщо:

ü основний час – 7 хв.;

ü допоміжний час – 1, 7 хв.;

ü час обслуговування – 0, 5 хв.;

ü час на відпочинок – 0, 28 хв.;

ü час підготовчо-завершальної роботи на партію деталей 54 шт. – 30 хв.

13. Визначте норму штучно-калькуляційного часу, якщо:

ü основний час – 7 хв.;

ü допоміжний час – 2, 2 хв.;

ü час обслуговування робочого місця – 3% від оперативного часу;

ü час на відпочинок – 7% від оперативного часу;

ü підготовчо-завершальний час на зміну – 43 хв.

ü Тривалість зміни – 480 хв.

14. Розрахувати норму обслуговування за 8-годинну робочу зміну за таких умов: підготовчо-завершальний час – 10 хв., відпочинок – 30 хв. за зміну; норма часу обслуговування – 10 хв. на одиницю устаткування; обслуговування проводиться 2 рази протягом зміни, норма часу на перехід складає 1 хв.

15. Розрахувати норму виробітку та норму часу для секретаря-друкарки, якщо складність роботи вище звичайної на 15%; нормативи часу на підготовчо-завершальну роботу та відпочинок складають 30 хв. за зміну; вставляння та розкладання аркушів – 1 хв.; друкування тексту – 10, 5 хв. однієї сторінки.

16. Розрахувати норму виробітку верстатника, що обслуговує 10 автоматів з штампування, якщо годинна продуктивність автомата – 8000 шт. за годину. Коефіцієнт використання часу роботи устаткування складає 0, 94. Час пасивного спостереження перевищує нормативи на відпочинок та особисті потреби.

 

Методичні рекомендації до розв’язування задач:

Міра праці – це сукупно необхідні затрати робочого часу, які складаються в умовах ринку, тобто це – величина ринкових затрат та затрати абстрактної праці.

Норма праці – це еталон, з яким порівнюються фактичні затрати праці з метою встановлення їх раціональності.

Норма часу – це конкретне вираження міри праці на кожному підприємстві (може бути більшою або меншою за міру праці). Визначає величину і структуру затрат робочого часу, необхідних для виконання певної роботи.

Норма часу – це кількість робочого часу, яка необхідна для одиниці певної роботи (операції) одним працівником або групою працівників у найбільш раціональних для даного підприємства організаційних, технічних, господарських умовах з урахуванням передового виробничого досвіду (людино-години, людино-хвилини, людино-секунди):

 

НЧ = Тпз + Топ + Тобс. + Твоп + Тпотп

Топ = То + Тдоп.

де Тпз – підготовчо-завершальний час;

Топ – час оперативної роботи;

То – час основної роботи;

Тдоп . – час допоміжної роботи;

Тобс – час обслуговування робочого місця;

Твоп – час перерв на відпочинок, особисті потреби;

Тпотп – регламентовані перерви з організаційно-технічних причин (Т пр).

Норма штучного часу – затрати робочого часу (окрім підготовчо-завершального), які встановлюються на операцію або на одиницю виробу:

 

Тшт = Топ + Тобс. + Твоп + Тпотп

Штучно-калькуляційний час, тобто затрати на одиницю продукції, визначаються за формулою:

 

 

де n – кількість виробів у партії.

Норма часу на виготовлення всієї партії виробів або виконання всього завдання визначається таким чином:

 

Тпарт. = Тпз + Тшт × n або

 

Норма виробітку – це кількість натуральних (штук, метрів, тонн) або умовних одиниць, які повинні бути виготовлені за одиницю часу (зміну, місяць) у певних організаційних умовах одним або групою працівників відповідної кваліфікації:

 

 

де Нч – встановлена норма праці (норма часу) на одиницю продукції;

Тзм – змінний робочий час.

 

Якщо підготовчо-завершальний час, час на обслуговування робочого місця, на особисті потреби і відпочинок нормуються на зміну, норма виробітку обчислюється за формулами:

 

 

Рівень виконання норм виробітку (НВ) обчислюється діленням загального обсягу виконаних нормо-годин на фонд робочого часу за певний період (місяць, рік) у % або за формулою:

 

 

де Qі – обсяг виготовленої продукції і-того виду за певний час;

n – кількість видів продукції;

Нчі – норма часу за виготовлення одиниці виробу;

Д – тривалість періоду (відпрацьовано днів);

Тзм – тривалість зміни (годин).

Норма обслуговування – це встановлення кількості одиниць обладнання (число робочих місць, квадратних метрів площі й та ін.), яке повинно обслуговуватися одним працівником або групою працівників відповідної кваліфікації при певних організаційно-технічних умовах протягом зміни.

Норма часу обслуговування – це кількість часу, необхідна за певних організаційно-технічних умов на обслуговування протягом зміни обладнання, квадратного метра виробничої площі тощо:

 

 

де Нч.о. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання, одиниці виробничої площі;

К – коефіцієнт, що враховує виконання додаткових функцій, які не враховані нормою часу, а також на відпочинок і особисті потреби.

Норматив чисельності – це встановлена розрахункова величина, яка визначає чисельність працівників для виконання одиниці конкретної роботи або обслуговування конкретних об’єктів.

Норма чисельності працюючих – це чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання виробничого завдання:

 

 

де О – загальна кількість одиниць обладнання, що обслуговується;

Но – норма обслуговування.

Для аналізу використання робочого часу складається баланс робочого часу і розраховуються наступні показники:

1) коефіцієнт використання змінного часу (Квик):

 

 

де Тпз – підготовчо-завершальний час;

Топ – оперативний час;

Тоб – час обслуговування робочого місця;

Твоп – час на відпочинок та особисті потреби;

Тзм – тривалість зміни (або спостереження).

2) коефіцієнт втрат робочого часу з організаційно-технічних причин:

 

 

де Тпр – час простоїв з організаційних причин.

3) коефіцієнт втрат робочого часу в зв’язку з порушенням трудової дисципліни:

 

 

де Тптд – втрати робочого часу в зв’язку із порушенням трудової дисципліни.

4) коефіцієнт можливого підвищення продуктивності праці при умові ліквідації прямих витрат робочого часу:

 

 

де Топ – оперативний час.

Організація праці впливає на техніко-економічні та соціальні показники діяльності підприємства. Річний економічний ефект (Ер) від впровадження певного заходу визначається:

Ер = (С1 – С2)Q2 ― ЕнЗод,

 

де С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після впровадження заходів;

Q2 – річний обсяг випуску продукції після впровадження певного заходу в натуральному виразі;

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності;

Зод – одноразові витрати на розробку та впровадження даного заходу.

Термін окупності додаткових витрат:

 

 

Зростання продуктивності праці визначається за формулою:

 

 

де Еч – економія (вивільнення) чисельності працюючих після впровадження заходу (осіб);

Чсер – розрахункова середньоспискова чисельність працюючих по дільниці, цеху, підприємству (осіб). Розраховується на обсяг виробництва для планового періоду, виходячи з виробітку базового періоду.

Коефіцієнт ефективності заходу розраховується як обернена величина терміну окупності:

 

 

Між зміною норми виробітку і норми часу існує залежність:

; ;

де у – процент зростання норми виробітку;

х – процент зниження норми часу.

 

Тести

1. Поділ праці на підприємстві – це:

а) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг;

б) групування і комбінування працівників у виробничий колектив;

в) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями;

г) немає вірної відповіді.

2. Кооперування праці – це:

а) розрахунок норм витрат праці на виробництво продукції і послуг;

б) групування і комбінування працівників у виробничий колектив;

в) розподіл працівників за систематизованими трудовими функціями, машинами, механізмами, робочими місцями;

г) немає вірної відповіді.

3. Виберіть з нижченаведених виробничі фактори умов праці:

а) температура, вологість;

б) рівень механізації і автоматизації виробництва;

в) режими праці і відпочинку;

г) краса виробничого середовища;

д) взаємовідносини в трудовому колективі.

4. Виберіть з нижченаведених соціальні фактори умов праці:

а) стиль керівництва;

б) рівень механізації і автоматизації виробництва;

в) режими праці і відпочинку;

г) краса виробничого середовища;

д) взаємовідносини в трудовому колективі.

5. Час основної роботи – це:

а) час безпосереднього перетворення предмета праці;

б) час управління обладнанням;

в) час на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням змінного завдання;

г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням.

6. Допоміжний час – це:

а) час безпосереднього перетворення предмета праці;

б) час управління обладнанням;

в) час на догляд робочого місця, пов’язаний з виконанням змінного завдання;

г) час, який витрачається на підготовку до виконання завдання, і дії, пов’язані з його завершенням.

7. Виберіть елементи, які належать до робочого часу:

а) час підготовчо-завершальної роботи;

б) основний час;

в) допоміжний час;

г) час перерв, зумовлених порушеннями трудової дисципліни.

8. У ринковій економіці нормування праці – це:

а) визначення трудових витрат певної кількості і якості (змісту), необхідних для виробництва чи будь-якого перетворення матеріального продукту чи послуги;

б) визначення обсягу робіт певної якості (змісту), який працівник має виконати за ціну своєї робочої сили відповідно з його кваліфікацією;

в) правильні обидва визначення а) і б);

г) немає правильної відповіді.

9. Метод вивчення робочого часу, що базується на безперервному спостереженні та вимірюванні всіх витрат робочого часу протягом певного періоду, - це:

а) метод моментних спостережень;

б) метод безпосередніх замірів;

в) фотографія робочого часу;

г) хронометраж;

д) немає правильної відповіді.

10.Між нормою часу і нормою виробітку існує залежність:

а) прямо пропорційна;

б) зворотно пропорційна;

в) залежність відсутня;

г) немає правильної відповіді.

 

Теми доповідей

1. Сутність, завдання і принципи організації праці.

2. Ефективність організації праці.

3. Регулювання робочого часу в Україні.

4. Особливості організації робочих місць керівників, спеціалістів, технічних виконавців.

5. Вплив умов праці на здоров’я та працездатність людини.

6. Державна система охорони праці в Україні.

7. Нормування праці як основа її організації.

8. Призначення нормування праці в умовах ринкової економіки.

9. Методи нормування праці.

10. Впровадження новітніх технологій як умова підвищення продуктивності праці.

 

Рекомендована література

1. Абрамов В.М., Данюк В.М., Гриненко А.М., Колот А.М., Чернов В.І. Нормування праці: Підручник / За ред. В.М. Данюка і В.М. Абрамова. – К; 1995. – 208 с.

2. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор`єва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 440 с.

3. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 559 с.

4. Данченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 252 с.

5. Кодекс законів про працю України: Чинне законодавство зі змінами та доповненнями станом на 20 травня 2008 р.: (відповідає офіційному тестові). – К.: Видавець Паливода А.В., 2008. – 104 с. – (Кодекси України).

6. Организация, нормирование и оплата труда: Учеб. пособие / А.С. Головачев, Н.С. Березина, Н.Ч. Бокун и др.; Под общ. ред. А.С. Головачеві. – М.: Новое знание, 2004. – 496 с.

 

Тема 9. Ефективність і продуктивність праці

Терміни і поняття

Праця, продуктивність, ефективність, рентабельність, ефективність праці, інтенсивність праці, продуктивність праці, виробіток, трудомісткість, показники виробітку, резерви зростання продуктивності праці, чинники зростання продуктивності праці, рентабельність витрат на персонал.

Питання для обговорення

1. Поняття ефективності і продуктивності. Сутність і значення продуктивності праці для соціально-економічного розвитку суспільства.

2. Показники та методи вимірювання продуктивності праці.

3. Фактори і резерви зростання продуктивності праці на підприємстві.

4. Кількісна оцінки резервів зростання продуктивності праці на підприємстві.

5. Програми управління продуктивністю праці.

Завдання

1. За схемою, поданою на рисунку 9.1, поясніть сутність термінів „продуктивність” і „продуктивність праці”.

2. Назвіть та охарактеризуйте основні методи вимірювання продуктивності праці. Назвіть переваги і недоліки методів вимірювання продуктивності праці. Заповніть порівняльну таблицю 9.1.

Таблиця 9.1

Методи вимірювання продуктивності праці

Методи вимірювання продуктивності праці Переваги методу вимірювання Недоліки методу вимірювання
     
     
     

 

Рис. 9.1. Принципова схема вимірювання і системи показників продуктивності

 

3. Визначити трудомісткість одиниці продукції за зміну. Відомо, що на виробництві протягом зміни було вироблено 24 одиниці продукції А, трудомісткість виготовлення якої становить 27, 5 хв., і 112 одиниць продукції В із трудомісткістю 13 хв.

4. Визначити планову технологічну трудомісткість виробу А, якщо на початок планового періоду технологічна трудомісткість одиниці складала 4 нормо–години. Заплановано виготовлення 2000 виробів “А”. В результаті впровадження організаційно-технічних заходів трудомісткість загального випуску продукції знижена на 400 нормо-годин.

5. У результаті проведення маркетингових досліджень встановлено, що ринок кондитерських виробів розширюється, тому на підприємстві планується збільшити випуск продукції з 50 млн. грн. до 55 млн. грн., а виробіток продукції на одного працівника – з 12, 5 тис. до 13, 5 тис. грн.

Визначити:

1) чисельність працівників у звітному і плановому періодах;

2) приріст обсягів виробництва за рахунок збільшення продуктивності праці і чисельності робітників.

6. Діяльність виробничого підприємства, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, характеризується даними, наведеними в таблиці 9.2.

Таблиця 9.2

Виробничі показники аграрного підприємства

Показники Базисний період   Звітний період
план факт
Валова продукція, тис. грн.      
Чисельність працівників, осіб      
Вартість фондів, тис. грн.      

Розрахувати показники: продуктивності праці, фондоозброєності, фондовіддачі. Проаналізувати отримані результати.

7. Визначити зростання продуктивності праці за валовою, товарною, чистою, нормативною чистою продукцією на основі даних таблиці 9.3. Отримані дані проаналізувати.

Таблиця 9.3

Показники діяльності підприємства

Показник Базисний період Звітний період
Валова продукція, грн.    
Обсяг незавершеного виробництва, грн.    
Матеріальні витрати, грн.    
в т.ч. сировина та основні матеріали, грн.    
Амортизаційні відрахування, грн.    
Фонд зарплати всього персоналу, грн.    
Чисельність працюючих, осіб    
Прибуток, грн.    

8. У цеху підприємства виготовляється однорідна продукція, чисельність працівників цеху в базисному періоді та звітному складає 55 осіб та 50 осіб відповідно. Обсяг продукції характеризується даними, які наведені у таблиці 9.4. Використовуючи різні методи визначити рівень та динаміку продуктивності праці в цеху. Зробити висновки.

Таблиця 9.4

Показники діяльності підприємства

Показник Базисний період Звітний період
Кількість продукції, шт.    
Ціна одиниці продукції, грн.    
Трудомісткість одиниці продукції, нормо-годин    

 

9. На основі даних, які наведені у таблиці 9.5 розрахувати показники продуктивності праці по підприємству та проаналізувати їх динаміку.

Таблиця 9.5

Показники діяльності підприємства

Показники Базовий рік Плановий рік
Випуск продукції, одиниць:    
Виріб 1    
Виріб 2    
Відпускна ціна виробу, грн.    
Виріб 1    
Виріб 2    
Трудомісткість виробничої програми, нормо-год. Виробу 1     128, 500     123, 200
Виробу 2 31, 900 35, 800
Річний фонд робочого часу одного робітника, годин    
Кількість працюючих, осіб    





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.