Одержання етеру

У суху пробірку вводять 5 крапель етилового спирту і 5 крапель сірчаної кислоти, суміш обережно нагрівають до побуріння розчину. До гарячої суміші дуже обережно додають ще 5 крапель етилового спирту. Відчувається характерний запах етеру. Порівняйте хімізм даної реакції з попереднім дослідом і напишіть рівняння.

5.2.6. Окиснення спирту оксидом міді (II)

Поміщають у суху пробірку 2 краплі етилового спирту. Довгу спіраль з мідного дроту нагрівають у полум'ї пальника до почорніння й у гарячому виді обережно опускають у пробірку зі спиртом. Спостерігають зміни кольору спіралі й утворення речовини з приємним яблучним запахом. Сполуку, що утворилася, виявляють кольоровою реакцією з фуксин сірчистою кислотою. Опишіть хімізм процесу.

5.2.7. Залежність реакції окиснення спиртів від природи окиснювачів

В одну пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту, 1 краплю розчину сірчаної кислоти і 2 краплі розчину двохромовокислого калію і нагрівають до зміни кольору, відзначають зміну запаху. В другій пробірці послідовно змішують 2 краплі цього ж спирту, 2 краплі розчину перманганату калію і 3 краплі сірчаної кислоти. Обережно нагрівають уміст пробірки в полум'ї пальника. Відзначають зміну кольору розчину і появу характерного запаху. Потім у чисту пробірку поміщають 3 краплі розчину фуксинсірчистой кислоти і 1 краплю, отриманого після нагрівання, спостерігають поступову зміну кольору на рожевий. Для проведених дослідів записують рівняння реакцій.

5.2.8 Реакція спиртів з соляною кислотою

Спирти в реакції з концентрованими галогеноводневими кислотами заміщають гідроксильну групу на галоген, утворюючи нерозчинні у воді галоген похідні. В залежності від умов реакції первинні, вторинні і третинні спирти реагують з різною швидкістю, чим і користуються для того, щоб відрізнити одні спирти від інших. Так, третинні спирти легко і швидко при звичайній температурі взаємодіють із соляною кислотою, у той час як первинні і вторинні спирти при цих умовах помітно не реагують. У присутності хлористого цинку третинний спирт реагує швидко, вторинний - трохи повільніше, а первинний залишається без зміни. Реакцію проводять одним із двох приведених нижче способів.

А) До 1 мл аналізованої речовини додають 6 мл реактиву Лукаса (насичений розчин безводного хлористого цинку в концентрованій соляній кислоті). Пробірку закривають пробкою, струшують і залишають стояти на 10 хв. Первинні спирти утворюють гомогенний розчин, що часто фарбується в темні тони, але залишається прозорим (реакція не йде). Вторинні дають розчини, які в перші 10 хв. каламутніють, виділяючи крапельки галоген похідного. Третинні в перші 5 хв. утворюють хлористий алкіл у виді шару, який не змішується з водою і осідає на дно.

Б) До 1 мл спирту додають 6 мл розчину концентрованої соляної кислоти. Суміш збовтують і залишають стояти, уважно спостерігаючи за її станом перші 2 хв. Третинні спирти в цих умовах утворюють нерозчинний у кислоті хлористий алкіл, а первинні і вторинні спирти не реагують.

5.2.9. Одержання етилового естеру борної кислоти

У сухій пробірці зневоднюють 1 г борної кислоти, прожарюючи її в полум'ї пальника. Пробірку тримають у горизонтальному положенні, для видалення крапельок води прогрівають періодично всю пробірку. Кислота поступово плавиться. Коли зникнуть кристалики, пробірку охолоджують. До прозорого затверділому плаву - борного ангідриду - додають 2 - 2, 5 мл етилового спирту і 1 мл концентрованої сірчаної кислоти. У пробірку кидають кип'ятильні камінчики, закривають її пробкою з прямою газовідвідною трубкою, що має відтягнутий кінець, і нагрівають реакційну суміш. Підпалюють пару, що виділяються з отвору газовідвідної трубки. Полум'я етилового естеру борної кислоти має характерну зелену кайму. Напишіть рівняння реакцій дегідратації борної кислоти (утворення борного ангідриду) і утворення триетилборату. З надлишком етанолу триетилборат (кислота Льюїса) утворює комплексну сполуку, що має кислотні властивості. Напишіть рівняння цієї реакції.

5.2.10. Виявлення домішок метилового спирту

в етиловому спирті

Обполіскують одну пробірку етиловим спиртом ректифікатом, а другу - етиловим спиртом, що містить домішка СН₃ОН. У кожну пробірку опускають розпечену спіраль з мідного дроту. Через 2 - 3 хв. у пробірки наливають, не виймаючи спіралі, по 1, 5 - 2 мл води, змивають цією водою конденсат пари зі стінок. Мідні спіралі виймають, а до розчинів у пробірках додають по 5 капель фуксин сірчистої кислоти. Через кілька хвилин рідина в обох пробірках здобуває рожево-фіолетове забарвлення. Після цього в кожну пробірку додають по 10 капель концентрованої соляної кислоти і витримують не менш 10 хв. У пробірці з чистим етиловим спиртом забарвлення зникає, а з домішкою СН₃ОН забарвлення стає синім чи синьо-фіолетовим. Цей метод дозволяє знайти домішки метилового спирту в кількості до 0, 5%.

Феноли

Контрольні питання

1. Технічні способи одержання фенолу. Промислове використання фенолу.

2. Загальні властивості спиртів і фенолів. Чим відрізняються феноли від спиртів і чим це обумовлено?

3. Вплив гідроксильної групи на бензольне кільце.

4. Запропонуєте схему одержання м-амінофенолу з нітробензолу.

5. Для наступних пар сполук наведіть докази, що виявили б різницю в хімічних властивостях: а) фенол і циклогексанол; б) гідрохінон і резорцин; в) β -нафтол і α -нафтол; г) крезол і бензиловий спирт.

5.3.1. Розчинність фенолу у воді і його кислотні властивості

У пробірку поміщають 1 г кристалічного фенолу і доливають 4 - 5 мл води. При струшуванні фенол частково розчиняється. При стоянні утворюється два шари. Нижній шар - фенол, верхній - розчин фенолу у воді. Обережно нагрівають суміш до повного розчинення, потім охолоджують і відзначають зміни, що відбуваються. Отриманий розчин фенолу випробовують синім лакмусовим папірцем і записують спостереження, а також висновки про хімічний характер фенолу.

5.3.2. Взаємодія фенолу з розчином лугу

Уміст пробірки з попереднього досліду збовтують до утворення емульсії і додають краплями 1%-й розчин гідроксиду натрію до утворення гомогенного розчину. Потім до отриманого розчину додають краплями соляну кислоту до утворення другого шару. Запишіть рівняння реакцій.

5.3.3. Реакція фенолу з бромною водою

У пробірку поміщають 0, 5 мл розчину фенолу і при постійному струшуванні поступово додають насичений розчин бромної води. Спостерігають зміни, що відбуваються, і записують рівняння реакції.

5.3.4. Якісна реакція з хлоридом заліза (III)

У пробірки вміщують по 2 мл розчинів фенолу, резорцину, гідрохінону, пірокатехіну і додають 2 - 3 краплі розчину хлорного заліза. Записують зміни, що відбуваються.

5.3.5. Окиснення гідрохінону

У пробірці змішують 5 мл води, 0, 1 г бромату калію і 0, 5 мл 5%-ний сірчаної кислоти. До суміші додають 0, 2 г гідрохінону і нагрівають у склянці з водою до 50⁰С, опустивши в пробірку термометр. Через якийсь час утворюється проміжна сполука чорного кольору - хін гідрон. Без додаткового нагрівання суміш повільно розігрівається до 75⁰С. Поступово реакційна маса стає яскраво-жовтою. Її охолоджують до 0⁰С и відфільтровують бензохінон, що випав і який плавиться при 116⁰С. Бензохінон подразнює дихальні шляхи, внаслідок великої леткості його варто тримати під тягою.

Напишіть формули продуктів повного і неповного окиснення гідрохінону.

5.3.6. Одержання хінгідрону

У пробірці змішують водний розчин хінону з розчином гідрохінону і реакційну суміш енергійно збовтують, при цьому виділяються кристали хінгідрону, які забарвлені в темно-зелений колір.