Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організація і робота інфекційного стаціонару в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями.






Ліквідація санітарно-гігієнічних і епідемічних наслідків надзвичайної ситуації потребуватиме значних сил і засобів, у тому числі залучення до цієї роботи мережі лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

У планах переводу ЛПЗ на роботу в умовах суворого протиепідемічного режиму необхідно передбачити:

- роздільний прийом хворих з підвищеною температурою (підозрілих на інфекційні захворювання) і хворих з нормальною температурою;

- зосередження уваги на ранній діагностиці інфекційних хвороб;

- епідеміологічний аналіз показників інфекційної захворюваності;

- забезпечення приймальних відділень ЛПЗ дезінфікуючими засобами.

Враховуючи можливість появи великої кількості інфекційних хворих у епідемічному осередку, необхідно передбачити створення резервного ліжкового фонду. Цього можна досягти виконанням наступних заходів:

- створення стаціонарів для хворих особливо небезпечними інфекціями на базі існуючих інфекційних лікарень і відділень;

- перепрофілізація ліжкового фонду, створення стаціонарів для хворих особливо небезпечними інфекціями на базі дільничних лікарень за допомогою спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги (інфекційних) Державної служби медицини катастроф;

- розгортання інфекційних стаціонарів на базі відомчих лікувальних закладів або інших об’єктів з використанням сил і засобів Державної служби медицини катастроф.

Усі інфекційні лікарні в осередку надзвичайної ситуації, пов’язаної з особливо небезпечними інфекціями, повинні працювати в режимі стаціонару для хворих з особливо небезпечними інфекціями, персонал їх переводиться на казармене положення, забезпечується цілодобова охорона. Час повного розгортання таких лікарень 10-12 годин.

Основні завдання інфекційної лікарні:

- надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги хворим і ураженим бактеріологічною (біологічною) зброєю;

- застосування сучасних методів діагностики і лікування, найбільш доступних для використання в умовах надзвичайної ситуації.

На інфекційну лікарню в умовах суворого протиепідемічного режиму покладається:

- прийом, реєстрація, медичне сортування, госпіталізація (ізоляція) інфекційних хворих у лікувальні відділення за нозологічними і клінічними формами хвороб;

- проведення дозиметричного контролю, санітарної обробки уражених, дезінфекції, дезінсекції, дегазації і дезактивації їх одягу та взуття;

- організація і проведення комплексу режимно-обмежувальних заходів і дезінфекційних робіт з метою попередження поширення госпітальної інфекції за межі лікарні;

- ведення медичного обліку і звітності;

- санітарно-просвітницька робота.

В період розгортання інфекційної лікарні персоналу проводиться екстрена неспецифічна профілактика (до індикації збудника) і специфічна - після його індикації.

Інфекційна лікарня розгортається з врахуванням вимог протиепідемічного режиму і поділяється на дві частини:

- зона суворого протиепідемічного режиму;

- зона обмеження.

На межі двох зон створюється санітарний пропускник для персоналу лікарні і місця для передачі продуктів харчування, медичного і господарчого майна.

На контрольно-пропускному пункті, розташованому поруч із сортувальним майданчиком, проводиться розподіл хворих за характером і тяжкістю ураження, вказується напрям руху транспорту з хворими.

В приймально-діагностичному відділенні встановлюється діагноз, оформляється історія хвороби, призначається лікування і вид санітарної обробки. При необхідності хворим і ураженим надається екстренна медична допомога, здійснюється забір матеріалу для бактеріологічного (вірусологічного) дослідження. В приймально-діагностичному відділенні прийом хворих з різними групами інфекційних хвороб і підозрілих на інфекційне захворювання здійснюється роздільно. Останніх до встановлення попереднього діагнозу затримують в ізоляторі, а уражених з психомоторними розладами направляють в спеціальний ізолятор лікувального відділення.

Хворі і уражені, які потребують інтенсивного лікування безпосередньо направляються у лікувально-діагностичне або лікувальні відділення. Останні призначені для прийому і лікування уражених збудниками особливо небезпечними інфекціями, інфекційних хворих з однією або декількома нозологічними формами в умовах, що виключають можливість госпітального зараження. Лікувально-діагностичне відділення складається із боксів для повної ізоляції хворих із різними інфекціями, полубоксів для хворих з гострими респіраторними інфекціями, загальних палат та палат інтенсивної терапії. Окрім того, до складу інфекційної лікарні входять:

- аптека, рентгенкабінет, клініко-діагностична лабораторія з бактеріологічним відділенням, морг;

- мийно-дезінфекційне відділення;

- підрозділи обслуговування (їдальня, пральня, господарче і транспортне відділення).

Весь персонал інфекційної лікарні для лікування і догляду за хворими використовує спецодяг, що захищає дихальні шляхи та шкіру від невідомого агресивного агенту, а після ідентифікації збудника особливо небезпечної інфекції - протичумні костюми. Їх існує чотири типи.

Протичумний костюм призначений для захисту від збудників особливо небезпечної інфекції при всіх основних шляхах зараження і складається із піжами або комбінезона, протичумного халата, капюшона або великої косинки розміром 90х125 см, ватно-марлевої маски або респіратора, захисних окулярів, гумових, кирзових або шкіряних чобіт чи глибоких калош, шкарпеток або панчох, гумових рукавичок, рушника. Для деяких робіт костюм доповнюється прогумованим або поліетиленовим фартухом, такими ж нарукавниками, другою парою гумових рукавичок.

Протичумний костюм одягають до входу в осередок або приміщення, де знаходяться хворі чи заразний матеріал в наступній послідовності: піжама або комбінезон, шкарпетки, чоботи або глибокі калоші, фонендоскоп, капюшон або велика косинка, протичумний халат, респіратор або ватно-марлева маска, окуляри, рукавички і за пасок рушник. При розтині трупів додатково одягають прогумований або поліетиленовий) фартух, таки ж нарукавники, другу пару гумових рукавичок.

Протичумний костюм знімають у спеціальному приміщенні повільно, у суворо установленій черговості.: Спочатку миють руки в рукавичках в дезінфекційному розчині, виймають із-за паска і занурюють у дезрозчин рушник, потім змоченим антисептиком рушником протирають фартух, нарукавники, знімають їх і акуратно згортають зовнішньою стороною до середини. Чоботи або калоші протирають змоченими у дезінфекційному розчині тампонами (для кожного чобота окремий тампон). Акуратно знімають фонендоскоп, занурюють його в банку з 70% спиртом, таким же чином поступають і із окулярами. Ватно-марлеву пов’язку згортають так, щоб її зовнішній бік опинився усередині. Таким же способом знімають халат і капюшон. Ще раз протирають чоботи і знімають їх. Руки обробляють 70% спиртом, а потім миють з милом.

Після роботи в протичумному костюмі рекомендується прийняти душ.

Після госпіталізації хворого в інфекційну лікарню транспорт і предмети, що використовувались, знезаражуються на майданчику спеціальної обробки, а супроводжуючий персонал проходить повну санітарну обробку.

Персоналу, який працює в зоні суворого протиепідемічного режиму, щоденно, перед початком роботи, вимірюють температуру тіла. В санітарному пропускнику для медичного персоналу він переодягається у захисний одяг. Після закінчення роботи вихід в зону обмеження дозволяється тільки через санітарний пропускник і проходження повної санітарної обробки. Захисний одяг підлягає знезараженню. Медичному персоналу під час роботи в зоні суворого протиепідемічного режиму забороняється:

- працювати натще, без захисного одягу;

- їсти, пити воду, палити, користуватись туалетом;

- виносити із відділення зони різні предмети без попередньої дезінфекції;

- виходити із приміщень на територію і в господарські служби в захисному одязі (халати, піжами);

- передавати хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів.

Історії хвороби, рецепти та інші медичні документи, що підлягають зберіганню, необхідно заповнювати в приміщеннях для медичного персоналу простим олівцем. Перед виносом із зони медичні документи знезаражуються в дезінфекційних камерах пароповітряним або газовим методами.

Із лікарні реконвалесценти виписуються після повного клінічного одужання, закінчення термінів ізоляції і виділення збудника у зовнішнє середовище. Перед випискою пацієнти проходять повну санітарну обробку. і отримують продезинфіковані одяг і особисті речі.

Після виписки всіх інфекційних хворих, медичний персонал проходить обсервацію, повну санітарну обробку. і інфекційна лікарня згортається. У всіх приміщеннях проводиться заключна дезінфекція.

7. Рекомендована література.

Основна література:

4. Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 107-116.

5. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 153-160.

6. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 131-151.

4. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.57 -64.

Додаткова:

1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.

2. Москаленко В. Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации последствий экологической катастрофы в мегаполисе-Киев.: Здоровье- 2000- 389 с.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.