Завдання: Яке рішення має прийняти суд?

4.ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Право громадян на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

2. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.

3. Співвідношення екологічних прав громадян із правами людини.

4. Судовий захист екологічних прав громадян.

Нормативний матеріал:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. - 1996 р.- № 30.- Ст. 141;

2. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України.- 1991 р.- № 41.- Ст. 546

3. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у ході прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля від 25 червня 1998 року (Оргус, Данія)// Відомості Верховної Ради України.- 1999 р.- № 34.- Ст. 296;

4. Положення про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, затверджене наказом Мінприроди України від 18 грудня 2003 року № 168// Офіційний вісник України.- 2004 р.- № 6.- Ст. 357;

5. Інструкція про порядок розгляду звернень громадян, їх особистого прийому в Міністерстві екології та природних ресурсів України, затверджена наказом Мінприроди від 6 липня 2005 року № 244// Офіційний вісник України. - 2005 р.- № 29.- Ст. 1750.

Література:

1. Андрейцев В.І. Конституційно-правові засади права громадян на екологічну безпеку // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2001. – № 43. – С. 5-12

2. Анисимова А.В. Осуществление гражданами экологических прав: Дис. к. ю. н.: 12.00.06. – К., 1999. – 165 с.

3. Балюк Г.І. Екологічне право України: Конспект лекцій у схемах (Загальна і Особлива частини): Навч. посібник. - К.: Юринком Інтер, 2006. - 192 с.

4. Бондар Л.О., Курзова В.В. - Екологічне право України. Навч. посібник. 2-е видання: доп. та перероблене // Вид-во " Бурун Книга", 2008. – 368 с.

5. Гетьман А.П. Законодавчі аспекти зародження екологічних прав людини // Вісник АПрН України.- 2000.- № 1(20).- С.129-137.

6. Грицкевич С. Екологічні права в системі конституційних прав людини і громадянина //Право України.- 2001.- № 8.- С. 54 - 56.

7. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

8. Екологічне законодавство України: збірник нормативних актів та судової практики/ за ред. Погрібного О. О.- Х.: Одісей, 2002 р.- 928 с.

9. Екологічне право України. Академічний курс: Підручник. – Друге видання /За заг.ред. Ю.С.Шемшученка. –К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008.-720с.

10. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів / за ред.. Каракаша І.І. – Одеса: Фенікс, 2012.- 788с.

11. Екологічне право України: Підручник для студ. юрид. вищих навч. закладів/ Погрібний О. О. та ін./ за ред. Попова В. К. та Гетьмана А. П.- Х.: Право, 2001 р.- 480 с.

12. Каракаш И.И. Права человека на пользование природной средой в международных документах и национальном законодательстве // Юридический вестник. - 1998. - № 4. - С. 103-108

13. Кобецька Н.Р. Екологічне право України: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352с.

14. Коваленко М.А. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля в Україні та його законодавче регулювання // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003.- № 9.- С.84-86.

15. Кравченко С.М. Захист екологічних прав громадян в Україні та США: порівняльний аналіз // Право України.- 1995.- № 5-6.- С. 33-36.

16. Кравченко С.М., Андрусевич А. Розвиток екологічних прав людини у міжнародному праві //Право України. - 2001.-№ 2.-С.133-136.

17. Краснова М.В. Правові аспекти захисту екологічних прав громадян // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Юридичні науки. – 2002. – № 46. – С. 89-103

18. Магновський І.Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект). Автореф. дис. канд. юр. наук. 12.00.01. – Нац. акад. внутр. справ України. – Київ, 2003. – 20 с.

19. Разметаев С.В. Право собственности на природные ресурсы Украины. – Харьков: Консум, 1995. – 56 с.

ТЕМА 4: ПРАВОВІ ФОРМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Семінарське заняття – 2 години

1. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ТЕМИ:

1. Поняття та зміст права власності на природні ресурси.

2. Форми власності на природні ресурси.

3. Підстави виникнення та припинення права власності на природні ресурси.

4. Поняття права природокористування.

5. Загальне та спеціальне природокористування.

6. Речово-правові форми використання природних ресурсів.

2.САМОСТІЙНА РОБОТА:

Під час самостійної роботи необхідно скласти таблицю ознак загального і спеціального використання природних об’єктів таопрацювати рекомендовану літературу та відповідний нормативний матеріал, особливу увагу приділити вивченню ст. 38 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища".

Самостійно слід розглянути такі питання:

1. Де закріплено фактичні критерії розмежування загального та спеціального використання природних ресурсів?

2. Чи дозволяється загальне використання природних об’єктів приватної власності?

3. Де закріплені форми спеціального використання природних об’єктів?

4. Проблеми загального використання природних об’єктів приватної власності;

3. ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ:

Задача № 1. Громадянин Волков уклав із лісогосподарським підприємством " Сосна" договір оренди земельної ділянки лісового фонду для облаштування літнього спортивно-туристичного табору " Сокіл". Сторони звернулися до нотаріуса для посвідчення цього правочину, однак останній відмовив, мотивуючи тим, що цей договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства. Незважаючи на це, сторони продовжували виконувати умови договору.

Через рік земельна ділянка лісового фонду, щодо якої було укладено договір оренди, перейшла до створеного національного природного парку, дирекція якого заборонила розміщення на ній літнього спортивно-туристичного табору " Сокіл" і зобов'язала лісогосподарське підприємство " Сосна" привести цю земельну ділянку в належний стан.

1. Визначити коло суспільних відносин.

2. Вирішити справу.

Задача № 2. ЗАТ „Сільгосптехніка” взяло в оренду земельну ділянку на узбережжі Чорного моря міста Одеси. За договором оренди з Одеською міською радою земельна ділянка, що передавалася ЗАТ, включала також громадський прохід до пляжу загального використання. За наказом керівника ЗАТ прохід до громадського пляжу було перегороджено. На вході було поставлено працівника, який збирав з громадян плату за прохід до громадського пляжу через територію, орендовану ЗАТ.