Тема 11. 1. Суть, класифікації та сучасні особливості міжнародної торгівлі послугами.

МЕВ У СФЕРІ ПОСЛУГ

План лекції

1. Суть, класифікації та сучасні особливості міжнародної торгівлі послугами.

2. Транспортні витрати у міжнародній торгівлі послугами.

3. Туристські послуги на світовому ринку.

4. Державне та міжнародне регулювання світовою торгівлею послугами.

1. У сучасних умовах сфера послуг постійно зростає, що пов’язано з такими чинниками:

1. Розвиток НТП, який посилює соціалізацію економіки в цілому і сфери послуг зокрема.

2. Зростання рівня життя населення закономірно призводить до збільшення потреб у нових видах послуг.

3. Розвиток промисловості і сільського господарства вивільнює робочу силу, яка переміщується в сферу послуг.

4. Відбувається зміна у професійній структурі робочої сили, з’являються консалтингові послуги і відповідно виникає попит на нових спеціалістів (заради підвищення конкурентоспроможності продукції).

Вже у 90-ті роки ХХ ст. частка всіх видів послуг у ВВП розвинутих країн сягнула 70%.

Послуга – це будь–який захід або вигода, який одна сторона надає іншій і який в основному є нематеріальним. Таким чином, виробництво послуг може бути пов’язаним з товаром, а може і не бути з ним пов’язаним у матеріальному вигляді.

Специфічні риси торгівлі послугами - невідчутність, нерозривність виробництва і споживання, неоднорідність (або мінливість якості), нездатність до зберігання.

У міжнародній статистиці поняття послуги включає транспорт; зв`язок, торгівлю, сільське господарство, туризм, фінансові й страхові послуги, науку, освіту, рекламу та іншу діяльність.

Розрізнюють два види послуг: виробничі (матеріальні) й невиробничі.

Різні міжнародні організації користуються власними класифікаціями послуг в залежності від завдань, які покликані вирішувати.

Приміром, МВФ поділяє послуги на такі основні види: транспорт (пасажирський і вантажний); поїздки (ділові та особисті); зв’язок (службовий та особистий); будівництво; страхування; фінансові послуги тощо.

Класифікація послуг Світовою організацією торгівлі (СОТ) включає понад 600 їх видів, зокрема комунальні послуги та будівництво; оптова і роздрібна торгівля; транспортування; зберігання; зв’язок; фінансове посередництво; оборона; охорона здоров’я; громадські роботи; соціальні та особисті послуги тощо.

Класифікація послуг Світовим Банком поділяє їх на дві групи:

1) факторні послуги, тобто такі, що пов’язані з міжнародним рухом факторів виробництва;

2) не факторні послуги, інакше кажучи, решта послуг, включаючи транспортні.

Існує ще класифікація послуг в залежності від способу надання їх споживачам, наприклад:

1) послуги, пов’язані з інвестиціями;

2) послуги, пов’язані з торгівлею, включаючи транспортні послуги, страхування тощо;

3) послуги пов’язані одночасно з торгівлею та інвестиціями (зв’язок, будівництв, комп’ютерні та інформаційні, особисті, культурні й рекреаційні послуги.

В Україні користуються класифікацією послуг за таким переліком: транспортні, інформаційні, консалтингові, туристичні, інжинірингові та ін..

Інжиніринг – це сукупність інженерно–технічних послуг. Комплексний інжиніринг має проектно–консультаційну, технологічну, будівельну та управлінську складові:

Консалтингові послуги є консультуванням виробників, продавців та покупців з різноманітних питань економічної діяльності.

Технічне обслуговування може бути у сфері обігу та у сфері споживання: передпродажні послуги, обслуговування у гарантійний та післягарантійний періоди.

Міжнародний інформаційний обмін – це передача і отримання інформаційних продуктів, зокрема документованої інформації; інформаційних ресурсів; інформаційних послуг.

2. Міжнародні транспортні послуги – це послуги всіх видів транспорту. 80% від загального обсягу міжнародних перевезень пропадає на морське транспортування. У пасажирських перевезеннях лідером є повітряний транспорт.

З метою спрощення теорії міжнародної торгівлі транспортні витрати не враховують. Проте вони є. Їхня величина іноді може бути надто великою, такою, що може звести нанівець ефективність експорту та імпорту.

Відомо російське прислів’я: «За морем телушка – полушка, да рубль перевоз».

Транспортні витрати – це всі кошти за поставку товару від продавця до покупця, включаючи вартість фрахту (перевезення); страхування; навантаження-розвантаження; упакування – розпакування; інші супутні видатки.

Транспортні витрати мають такі наслідки:

1) скорочують обсяги торгівлі, рівень спеціалізації країни, розмір виграшу від торгівлі;

2) перешкоджають певному вирівнюванню вартості факторів виробництва між країнами, які торгують, згідно з теорією Хекшера – Оліна – Самуельсона;

3) зумовлюють зсуви у територіальному поділі праці – у розміщенні підприємств галузі;

4) розподіл транспортних витрат залежить від еластичності попиту та пропозиції товару за цінами.

3. Туризм – найбільш динамічна форма послуг у міжнародній торгівлі. Щорічні темпи зростання його становлять 5, 1%, валютних надходжень – 14%. Кількість міжнародних подорожей становило у 2005 р. – 900 млн. чол., у 2010 р. (прогноз) – 937млн. чол. Міжнародний туризм займає ІІІ місце серед галузей – експортерів, поступаючись нафтовій промисловості та автомобілебудуванню. Частка двох останніх у світовому експорті становить відповідно 11 та 8, 6%.

Туристом вважається людина, що перебувала за кордоном як мінімум 24 години.

Визначимо основні види туризму:

- рекреаційний (відпочинок, лікування, спорт, відвідування родичів, знайомих тощо);

- науковий (конференції, симпозіуми, конгреси, наукові виставки тощо);

- діловий (зустрічі з партнерами по бізнесу, участь в ярмарках тощо) та ін.

Основними імпортерами туристичних послуг є США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Канада, Швеція, Бельгія, Данія, Нідерланди.

Головні країни-експортери послуг з туризму - Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика, Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія.

У Франції, світовому центрі туризму, у 2005 р. побувало 75 млн. туристів, які забезпечили країні мільярдні прибутки.

У 2005 р. Україну відвідали 15, 6 млн. гостей, але в готелях обслуговували тільки 1 млн. відвідувачів. Відомо також, що за добу перебування в Україні іноземець витрачав близько 100 євро.

4. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі послугами поділяються на 2 групи:

1) заходи регулювання доступу на ринок:

· обмеження на торгівлю послугами;

· введення кількісних квот на імпорт іноземних послуг;

· обмеження на створення філій іноземних компаній, що надають послуги;

· державне ліцензування імпорту робочої сили;

· обмеження споживачів послуг;

2) заходи вилучення із національного режиму: йдеться про дискримінацію на внутрішньому ринку іноземних виробників послуг, зокрема:

· надання цінових переваг місцевим виробникам послуг через надання субсидій;

· створення місцевим виробникам послуг більше сприятливих умов, ніж іноземним.

Лібералізація міжнародної торгівлі послугами може відбуватися такими шляхами:

· завдяки діяльності СОТ;

· в межах окремих угруповань країн;

· на двосторонній основі.

На світовому ринку функцію регулювання міжнародних потоків послуг здійснюють, головним чином, міжнародні організації, наприклад, ГАТС (підрозділ СОТ) – Генеральна угода з торгівлі послугами; ІКАО – організація міжнародної цивільної авіації; ВТО – Всесвітня туристична організація; ІМО – Міжнародна морська організація та ін.

Таких міжнародних організацій, які спеціалізуються в межах окремих галузей міжнародною торгівлею послугами, згідно з останньою інформацією займаються понад 40 організацій. Якщо, наприклад, в межах ІКАО здійснюється уніфікація правил польотів і експлуатації повітряного транспорту, аеродромів, аеронавігаційних засобів, то ВТО визначає норми і стандарти утримання готелів, ресторанів і т.п.