Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема №2: Історія соціологічних учень. 2.1. Спосіб життя спільності людей – важливий напрямок соціологічних досліджень.




2.1. Спосіб життя спільності людей – важливий напрямок соціологічних досліджень.

1. Кому в історії соціологічної науки належить виділення таких способів життя як: грубий (брутальний), державний, споглядальний?

а) Геродот; д) Аристотель;

б) Платон; е) Монтеск’є;

в) Ж.Ж. Руссо; ж) К. Маркс.

г) Г. Сковорода;

2. Ваше відношення до даної класифікації способів життя.

2.2. Існують теорії, які стверджують, що клімат, родючість ґрунтів, рельєф, флора та фауна зумовлюють особливості людського життя, тому фізичні умови існування визначають особливості тілесного і духовного складу людей: хто міцніший духом, той слабший фізично. Взагалі, цивілізації виникають, найбільш ефективно розвиваються в широтах з середньороковою температурою повітря 15–22 градуси.

1. Хто є, на Ваш погляд, їх авторами?

а) Спенсер; е) Ш. Монтеск’є;

б) Енгельс; ж) Р. Мальту;

в) Ж.А. Беджгот; з) Л.І. Мечніков;

г) Ж. Боден; і) О. Конт.

д) Е. Дюркгейм;

2. Ви – прибічник даних поглядів?

2.3. Відома наступна класифікація наук О. Конта:

математика – механіка – астрономія – фізика – хімія – фізіологія – біологія – психологія – соціальна фізика.

1. Виходячи з даної класифікації сформулюйте закономірності, відкриті Контом.

2. Яке значення вони мають для соціології?

2.4. Основними умовами існування суспільства, спільностей людей є діалектична єдність факторів збереження суспільного порядку, злагоди („соціальної статики”) і факторів еволюції, реформ, розвитку суспільства („соціальної динаміки”).

1. Яке відношення має дане положення до соціологічної науки?

2. Вкажіть три стадії прогресу людського розуму як прояву соціальної динаміки в теорії О. Конта.

2.5. М. Вебер класифікував соціальні дії на:

а) традиційні;

б) афективні;

в) ціннісно-раціональні;

г) цілераціональні.

1. Дайте їм визначення і наведіть конкретні приклади.

2. Як розумів соціальну поведінку сам М.Вебер?

2.6. До яких соціологічних шкіл і якого напрямку розвитку соціологічної думки може належати кожен з нижченаведених виразів:

a) в міжгруповій боротьбі за існування перемагають більш згуртовані, сильні, з традиціями і вірою етноси, які заставляють інших працювати на себе;

b) головна причина розвитку цивілізацій – в чистоті рас, змішування яких призводить тільки до краху цивілізацій. Успішний їх розвиток пов’язаний лише на чолі з білою расою;

c) спосіб виробництва обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси. Не свідомість людей визначає їх буття, а навпаки, буття визначає їх свідомість;

d) на зміну цивілізації, „ери еліти” – наступає „ера сліпого, стихійного натовпу”, ера суцільної руйнівної сили, не здібної до творчості. При цьому особистість анигілюється, де персоналізується;



e) культура є відмовлення від задоволення імпульсів підсвідомості. Розвиток культури зменшує частку людського щастя, засуджує людину на страждання, психічні захворювання.

1. Напрямки і школи:

Психологічний: а) інтеракціонізм; г) інстинктивізм; б) фрейдизм; в) соціальний біхевіоризм; д) теорія натовпу.

Цивілізаційний.

Натуралістичний (геополітика, соціобіологія, расизм, соціальний дарвінізм).

Марксистський.

2. Назвіть їх авторів (представників).

2.7. Велике значення в своїх соціологічних дослідженнях М. Вебер приділяв проблемі політичного лідерства.

1. Назвіть три основних типи політичного лідерства за трактовою М. Вебера і дайте їм коротку характеристику.

2. Наведіть приклади подібних лідерів.

2.8. „Людські пристрасті, – писав Е. Дюркгейм, пасують лише перед зовнішніми моральними силами, які вони поважають”.

1. В чому полягає „соціологізм” теоретичної концепції Е. Дюркгейма?

2. Ваше відношення до даної концепції.

2.9. Е. Дюркгейм класифікував самогубства на:

а) егоїстичні;

б) альтруїстичні;

в) аномічні.

1. Дайте визначення кожному з них, наведіть характерні приклади.

2. Як Ви відноситесь до даної класифікації самогубств видним соціологом?

2.10. Відомо, що Е. Дюркгейм приділяв увагу дослідженням таких важливих для соціологічної науки категорій, як: соціальна солідарність людей, соціальна норма і соціальна патологія, самогубства...

1. Назвіть основні закономірності, які ним були відкриті внаслідок вивчення вищенаведених явищ?

2. Вкажіть на можливості їх урахування в умовах сьогодення.

2.11. Прочитайте два вирази.

a) не слід впадати в оману, що в суспільстві панують гармонія, стабільність, злагода. Соціальний порядок встановлюється через конфлікти;

b) еластичне суспільство (група) добувають користь з конфлікту, тому що він допомагає модифікувати , змінювати норми.

1. Представниками якого напрямку в розвитку соціологічної науки другої половини ХХ ст. можуть належати дані вислови?

2. Назвіть прізвища вчених, країни.

2.12. Помітний слід у розвитку соціологічної думки, її узагальнені залишили і представники України. Будь-ласка, постарайтесь, виходячи з переліку тем національних соціологічних надбань, які записані в нижченаведеній таблиці зліва вказати на авторів, які мають до відповідних теорій, досліджень безпосереднє відношення (перелік прізвищ в таблиці – справа).



Теми Автори
1. Спосіб життя („Дійсне щастя людини – у поміркованому способі життя”) Костомаров М. Танчер В. Драгоманов М. Кістяківській Б. Грушевський М Липинський В. Захарченко М. Сковорода Г. Шаповал М. Шевченко Т.Г Франко І. Погорілий О.
2. Розробка „генетичної соціології” (виникнення суспільства і основних біологічних, психологічних і економічних законів його трансформації)
3. Історія розвитку соціологічної думки (в тому числі в Україні)
4. Необхідність розробки теорії соціології і перетворення її в справжню науку про суспільство
5. Українська державність і національна культура
6. Критика соціальної несправедливості, соціальної експлуатації людини людиною, необхідність встановлення більш справедливого соціального устрою
7. Поділ суспільства на еліту (національну аристократію) і громадянство (класи і стани), а націй на державні, і поневолені
8. Влада, відносини держави і суспільства, федералізму і централізму в системі політичної соціології

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.006 сек.)