Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ставки рентної плати на деревину не основних лісових порід






Найменування лісової породи деревини Розряд Ставка за один щільний куб. м деревини, грн
ділової (без кори) дров’яної (з корою)
великої середньої дрібної
Перший пояс
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня   295, 4 252, 28 126, 06 7, 36
  211, 14 180, 08 89, 92 5, 36
  168, 52 143, 94 71, 9 4, 34
  126, 9 107, 82 53, 84 3, 02
  84, 26 72, 22 36, 12 2, 34
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха   147, 98 126, 38 63, 18 7, 36
  105, 84 90, 28 45, 16 5, 36
  84, 26 72, 22 36, 12 4, 34
  63, 72 54, 16 27, 42 3, 02
  42, 64 36, 12 18, 06 2, 34
         
Другий пояс
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня   251, 78 214, 66 107, 68 6, 02
  179, 54 153, 46 76, 56 4, 34
  143, 44 122, 88 61, 5 3, 32
  107, 82 92, 26 46, 14 2, 66
  71, 72 61, 2 30, 76 1, 68
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха   125, 88 107, 32 53, 84 6, 02
  89, 8 76, 74 38, 44 4, 34
  71, 72 61, 2 30, 76 3, 32
  53, 68 46, 14 23, 06 2, 66
  36, 12 30, 58 15, 38 1, 68
         
                   

Для компенсації можливих бюджетних втрат з надходжень лісової ренти до державного бюджету, КМУ зобов’язаний щорічно до 1 червня поточного року вносити до Верховної Ради України проект закону про збільшення зазначених в табл. 9.2, 9.3 абсолютних ставок рентної плати з метою приведення їх до реальних значень, що унеможливлювало б їх знецінення під впливом інфляції.

Державні органи лісового господарства, а також лісогосподарські підприємства, яким надано право видавати лісорубні та лісові квитки для спеціального лісокористування, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам ДПС довідку про перелік лісокористувачів, яким надано такі спеціальні дозволи. На підставі даного переліку органи ДПС контролюють своєчасність подання підприємствами, організаціями, установами розрахунків рентної плати до податкових органів, а також повноту його сплати до бюджетів. Сума рентної плати, що підлягає сплаті, обчислюється не самими платниками (лісокористувачами), а уповноваженими державними органами та підприємствами, які видали спеціальні дозволи. При цьому визначена сума обов’язково зазначається у лісорубному або лісовому квитку.Якщо загальна кількість фактично заготовленої деревини, або якщо фактичний обсяг використаних лісових ресурсів перевищують, в першому випадку на 10%, а в другому - просто перевищують встановлені норми, попередньо розрахована сума рентної плати підлягає перерахуванню з метою визначення суми доплати. Лісокористувачі, які допустили неповну заготівлю деревини, що дозволена для вирубки за виписаними лісорубними квитками, або взагалі її не проводили, рентну плату сплачують повністю за всю дозволену для заготівлі кількість деревини, що зазначена в дозволі.Звітний податковий період для подання податкового розрахунку лісокористувачами визначено в межах календарного кварталу. Платники рентної плати зобов’язані подавати розрахунок плати щоквартально впродовж 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу на адресу того органу ДПС де розташована лісова ділянка. Лісову ренту лісокористувачі сплачують на відповідні бюджетні (за бюджетною класифікацією) рахунки щоквартально рівними частинами від загальної суми, зазначеної в спеціальних дозволах, впродовж 10 календарних днів після подання податкового розрахунку.Якщо лісокористувачами є фізичні особи, у т. ч. фізичні особи - підприємці, а також юридичні особи, у яких сума лісової ренти в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року, то в такому разі вся сума, зазначена в спеціальних дозволах вноситься на рахунки державних лісогосподарських підприємств. При цьому такі лісокористувачі звільнені від зобов’язань подавати податкову звітність.Інші підприємства, установи та організації перераховують лісову ренту до бюджетів самостійно.

Рентна плата за спеціальне використання води (ст. 255 ПКУ)

Не менш важливим природнім ресурсом для розвитку національної економіки, ніж земля та ліси, є водні ресурси, які в Україні сформовані поверхневими водами (річками, каналами, озерами, водосховищами), внутрішніми морськими і підземними водами, джерелами.

На території України нараховується більше 72 тис. річок та струмків загальною довжиною понад 248 тис. км. Серед них - 7 великих та 83 середні річки. Основна кількість водотоків відноситься до категорії малих річок. Понад 4 тис. річок мають довжину, що перевищує 10 км, з яких близько 3 тис. річок - менше 25 км, 940 річок - від 26 до 100 км і лише 132 мають довжину понад 100 км. Великими річками є Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Прип’ять, Десна, Сіверський Донець.

Озера за своїм походженням представлені такими типами: річкові (в заплавах річок); провальні, карстові та просадкові; остаточні (відділені частини заток моря, бухт та гирл річок); карові та завальні (в Українських Карпатах). Територія України характеризується невеликою озерністю - близько 0, 7%. Всього нараховується 8 073 озера. Озер з площею дзеркала води більше 1, 0 кв. км - 192, серед них з площею дзеркала води понад 10 кв. км - 43. Більшість озер знаходиться в долинах Дніпра, Прип’яті, Десни, Орелі, Сіверського Дінця, річок Причорномор’я та Криму.

Довжина морської ділянки кордону - 1355 км (по Чорному морю – 1056, 5 км; по Азовському морю – 249, 5 км; по Керченській протоці – 49 км).

У відповідності з Водним кодексом в одний фонд України поділяється на ресурси загальнодержавного та місцевого значення.

До водних об’єктів загальнодержавного значення належать:

1) внутрішні морські води та територіальне море;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об’єкти у межах територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об’єктів місцевого значення належать:

1) поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об’єктів загальнодержавного значення;

2) підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Всі водні об’єкти є виключно власністю народу України і для задоволення господарських і власних потреб надаються тільки у користування.

Як активна ланка національної економіки України, водний фонд є основним джерелом води для господарських та побутових потреб суб’єктів господарювання, громадян, він забезпечує транспортні сполучення, і є основою енергетичної безпеки держави. А відтак водні ресурси України потребують захисту, дбайливого ставлення та відтворення.

Використання водних ресурсів в Україні здійснюють шляхом загального і спеціального водовикористання.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об’єктів за окремими особами і без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів за допомогою споруд і технічних пристроїв, використання та скидання у водні об’єкти забруднюючих речовин. Воно здійснюється юридичними і фізичними особами для задоволення питних потреб населення, а також господарсько-побутових, промислових, транспортних, енергетичних, сільськогосподарських та інших потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі спеціальних дозволів.

Такі дозволи видаються у разі використання води водних об’єктів:

а) загальнодержавного значення - республіканським комітетом екології та природних ресурсів АР Крим, державними управліннями екології та природних ресурсів в областях, містах Києві і Севастополі, державними інспекціями охорони Чорного і Азовського морів;

б) місцевого значення - Верховною Радою АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з відповідними територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Спеціальне використання водних ресурсів без зазначених дозволів є порушенням природоохоронного законодавства, оскільки таке використання є платним. За відсутності у водокористувача відповідного дозволу рентна плата справляється за весь обсяг використаної води у п’ятикратному розмірі.

Платниками рентної плати є водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують її для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Об’єктом оподаткування за спеціальне використання води:

- для промислових та побутових потреб є обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання;

- для потреб гідроенергетики - обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;

- для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць);

- для потреб рибництва ‒ фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.

Розрахунок водяної ренти за таких умов здійснюється наступним чином:

ВР = V (Т) × С,

де, ВР - загальна сума рентної плати за спеціальне використання води, грн;

V - фактичний обсяг спожитої або використаної води, куб. м;

Т ‒ час використання поверхневих вод вантажним або пасажирським флотом;

С - розрахункова ставка, (грн / 1 м куб.; грн / 100 м куб.; грн / тоннаж (місце) ‒ доба експлуатації).

 

В зв’язку зі значним соціальним та народногосподарським значенням водних ресурсів для забезпечення життєвих потреб громадян та функціонування суб’єктів господарювання Податковим кодексом запроваджені певні обмеження стосовно нарахування плати. Так, рента не справляється:

- за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок;

- за воду, що використовується для протипожежних потреб;

- за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;

- за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;

- за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах;

- за морську воду (крім води з лиманів);

- за воду, що забирається для забезпечення випуску у водні об’єкти молоді цінних промислових видів риб та інших водних живих ресурсів;

- за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

‒ за воду для потреб водного транспорту.

Рентна плата за спеціальне використання води не справляється також з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями, а також з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, та стоянкових, службово-допоміжних суден.

Для розрахунку водяної ренти застосовуються ставки, розмір та порядок застосування яких визначається в залежності від характеру використання водних ресурсів. В табл. 9.4, 9.5 наведені приклади застосування ставок за спеціальне використання поверхневих та підземних вод.

Таблиця 9.4






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.