Тема 9. Плата за ресурси

Україна володіє значним природним потенціалом, який включає земельні, водні, лісові, мінеральні та інші ресурси. В умовах обмеженості ресурсів їх раціональне використання є запорукою цивільної та моральної відповідальності перед нащадками за збереження навколишнього природного середовища у належному стані.

Для забезпечення ефективного використання природних ресурсів в Україні запроваджено справляння відповідних платежів, які необхідні державі для фінансування природоохоронної діяльності. В зв’язку з тим, що ресурсні платежі в Україні є самостійним джерелом доходів державного бюджету, вони одночасно виступають складовою частиною податкової системи держави. Ефективне використання інституту ресурсних платежів є важливим елементом зміцнення її фінансової системи.

Податковим Кодексом України визначені такі види платежів за використання природних ресурсів:

а) рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів;

б) рентна плата за спеціальне використання води;

в) рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України;

г) рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин;

ґ) рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (ст. 256, 257 ПКУ)

Ліси України, як і її земля, є також національним багатством і належать українському народу. Загальна площа українських лісів становить 9400, 2 тис. га, з яких на хвойні ліси (переважаюча порода - сосна та ялина) припадає 42, 2% лісистої території, на твердолистяні (дуб, бук) - 43, 2% і на м’яко листяні (береза, осика) - 13, 6%. Лісами покрито 15, 6% території країни, що становить 8, 6 млн. га. Хоча за показником лісистості Україна належить до малолісних країн Європи, її лісові ресурси посідають чільне місце в ресурсній базі економіки України.

У відповідності з Лісовим кодексом України всі лісові ресурси поділяються на лісові ресурси державного та місцевого значення.

До державного лісового фонду належить деревина від рубок головного користування і живиця, а до місцевого - другорядні лісові матеріали (пні, луб, кора, деревна зелень та ін.), лісові дикорослі плоди, горіхи, гриби, ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, сіно, лісова підстилка та очерет, інші продукти лісу, які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань, у т. ч. при випасанні худоби, розміщенні пасік та ін.

До лісових ресурсів місцевого значення також належить деревина, яка заготовлюється під час проведення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, рубки у зв’язку з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розривів тощо), інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг та ін.).

Як національне надбання ліси України потребують дбайливого ставлення, захисту і контролю за їх використанням. Використання лісових ресурсів в Україні здійснюють в загальному і спеціальному режимах.

До загального використання лісових ресурсів відносять вільне і безоплатне перебування громадян, на території лісових фондів з метою збирання для власного споживання дикорослих трав’яних рослини, квітів, ягід, горіхів, грибів та ін. Зазначене право громадяни реалізують у лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності.

До спеціального використання лісових ресурсів належить:

- заготівля деревини під час рубок головного користування;

- заготівля живиці;

- заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень та ін.);

- побічні лісові користування (випасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та очерету).

Спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним. Основним його призначенням є мобілізація коштів для відтворення лісового фонду, поліпшення якісного складу лісів та забезпечення правильної їх експлуатації.

Платниками рентної плати є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, вартість, строки її заготівлі та вивезення.

Лісорубні квитки на рубки головного користування і заготівлю живиці видають державні органи лісового господарства на підставі встановлених лімітів (у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також рослин, занесених до Червоної книги України - за погодженням з органами Мінекобезпеки України). Лісорубні квитки на рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, та інші рубки видають лісогосподарські підприємства.

Лісовий квиток видається на заготівлю другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань, використання корисних властивостей лісу в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілях. Його видача здійснюється лісогосподарськими підприємствами за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування.

Використання лісових ресурсів без зазначених дозволів є порушенням природоохоронного законодавства, за що до порушників застосовують відповідні санкції.

Об’єктом оподаткування рентною платою є:

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

- деревина, заготовлена під час проведення розчищення лісових ділянок, санітарних та лісовідводних рубок.

- другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства).

Розрахунок рентної плати здійснюється наступним чином:

ЛР = V × С,

де, ЛР - загальна сума рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, грн;

V - обсяг заготівлі деревини, другорядних лісових матеріалів, куб. м, л, т;

С - розрахункова ставка, грн. / куб. м, л, т.

В залежності від спеціального використання лісових ресурсів об’єктами оподаткування можуть виступати також побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та ін.), а також використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей та науково-дослідних робіт.

Для розрахунку рентної плати застосовуються лісові ставки, які визначаються в залежності від місця розташування лісової ділянки та функціональних характеристик деревини (лісових матеріалів).

За місцем розташування лісової ділянки ставки на деревину лісових порід диференціюють з урахуванням розподілу лісів за лісовими поясами і розрядами.

За лісовими поясами лісовий фонд України поділяють на два пояси: перший та другий. До першого поясу віднесено всі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та лісів гірської зони Львівської області. До другого поясу - ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей та ліси гірської зони Львівської області.

За лісовими розрядами ліси класифікують в залежності від відстані між центром лісового кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пункту відвантаження деревини залізницею (табл. 9.1).

Таблиця 9.1