Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






За формою оподаткування






А) Прямі податки.

Встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів господарської діяльності.

Найбільш поширеними в сучасних умовах є прибуткові податки. Прибутковий податок поділяється на: податок з юридичних осіб та фізичних. Податок з юридичних осіб справляється з доходу, у формі якого виступає прибуток. Податок з доходів фізичних осіб стягується з особистих доходів громадян: заробітної плати, а також інших доходів.

Податки на власність встановлюються відносно майна, яке перебуває у власності чи користуванні платника. В Україні оподатковуються транспортні засоби під час їх першої реєстрації та нерухоме майно громадян.

Б) Непрямі податки.

На відміну від прямих непрямі податки мають простіший механізм стягнення. Вони, як правило, пов’язуються з цінами товарів і послуг, тому зовнішньо непомітні платнику і сплачуються майже автоматично. Непрямі податки не залежать від рівня доходів суб'єктів оподаткування. Вони ефективніші у фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке, у свою чергу, є негнучкою величиною і більш стабільною, ніж прибутки. Від них тяжко ухилитись та досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не впливають на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті й здійснюють досить значний вплив на загальне ціноутворення, і в цьому їх основний недолік.

У світовій практиці вирізняють три види: акцизи; мито; фіскальна монополія;

 
 

 


*) Акцизи – це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Розрізняють специфічні та універсальні акцизи.

Специфічні акцизи – характерною рисою є обмежений перелік товарів, за якими вони стягуються та застосування диференційованих ставок за окремими групами товарів (акцизи на тютюн, алкоголь...).

Універсальні акцизи відрізняються від специфічних ширшою базою оподаткування та універсальними ставками. У податковій практиці розрізняють три форми універсальних акцизів:

 

- податок із продажів (купівель) у сфері оптової або роздрібної торгівлі;

(об’єктом оподаткування податку з продажу є валовий дохід на кінцевому етапі виробництва або реалізації товарів, тобто, оподаткування провадиться лише один раз, на певній стадії руху товарів)

- податок з обороту;

(податок з обороту також сплачується з валового обороту, але вже на всіх етапах руху товарів. Із цим пов’язаний значний недолік такого податку – кумулятивний ефект, тобто, в об’єкт оподаткування включаються податки, котрі були сплачені раніше на попередніх стадіях руху товарів)

- податок на додану вартість

(податок на додану вартість сплачується на всіх етапах, але об’єктом оподаткування виступає не валовий дохід, а додана вартість, що зберігає переваги податку з обороту, але, у той самий час, ліквідує його головний недолік – кумулятивний ефект).

 

Таблиця 1.1

Особливості справляння прямих та непрямих податків

Найменування характерологічних ознак Непрямі податки Прямі податки
Порядок стягнення Сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми Встановлюються безпосередньо щодо платників
Складність визначення податкового зобов’язання Прості розрахунки Відносно складні розрахунки
Стабільність надходження до бюджету Стійкі надходження поза прямої залежності від динаміки доходів Відносно нестійкі надходження, зумовлені результатами господарської діяльності
Рівень впливу на інфляційні очікування Більший Менший
Можливість перекладання податків Велика Незначна

*) Мито – встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні та транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків, стягнення мита має на меті не стільки забезпечення фіскальних потреб держави., скільки формування раціональної структури експорту і імпорту. Залежно від мети введення розрізняють такі види мита: статистичне, фіскальне, протекціоністське, антидемпінгове, преференційне, зрівняльне.

 

2). За економічним змістом об’єкта оподаткування

Податки на доходи – стягуються із доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або дохід підприємств. Особливість цього поділу полягає в тому, що податки пов'язуються безпосередньо з доходами.

Податки на споживання – Навпаки, податки на споживання не мають безпосереднього зв'язку з доходами, тому що вони сплачуються не в момент їх створення, а під час споживання. Справляються у формі непрямих податків (акцизи, ПДВ);

Податки на майно - встановлюються щодо рухомого та нерухомого майна (податок на майно). Економічна суть їх полягає в тому, що оподатковується майно. Тут теж немає безпосереднього зв'язку з доходами: хоч майно і створюється за рахунок доходів, але конкретний розмір податків не залежить від їх величини. Податки на майно пов'язуються з його вартістю і, на відміну від податків на споживання, сплачуються не один раз при купівлі, а доки майно знаходиться у власності.

3). Залежно від рівня державних структур

Поділяються на загальнодержавні та місцеві податки та збори. Структурна динаміка їх змін, з моменту утворення податкової системи України, представлена
в табл. 1.2.

Перелік загальнодержавних податків та зборів, а також місцевих визначається, відповідно, ст. 9 та 10 Податкового Кодексу України.

Норми і механізм їх стягнення є обов'язковими для виконання на території всієї країни.

В теорії оподаткування характер запровадження місцевих податків та зборів залежить від рівня розвитку місцевого самоврядування, а також від того який принцип покладений в основу побудови бюджетної системи. Чим вищий рівень розвитку суспільства, тим більше прагнення до автономності місцевих бюджетів і самофінансування регіонів.

За чинними податковими вимогами місцеві органи самоврядування обов’язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Доцільність встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору місцеві ради визначають самостійно.

При цьому органи місцевої влади мають право самостійно в межах максимальних ставок визначати рівень податкового навантаження.

Приймаючи рішення про запровадження місцевих податків та зборів, місцеві ради зобов’язані розробити та затвердити відповідні положення про порядок їх адміністрування. В разі, якщо місцева влада зволікає з прийняттям рішень про запровадження на підлеглій території єдиного податку та податку на майно (в частині транспортного податку та плати за землю), це не звільняє платників від їх сплати до місцевого бюджету. В такому випадку розмір зазначених податкових платежів платники визначають за мінімальними показниками ставок.

Запровадження інших місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим Кодексом, забороняється.

Порядок зарахування загальнодержавних і місцевих податків та зборів до державного і місцевих бюджетів регламентується відповідними положеннями Бюджетного кодексу України.


Таблиця 1.2

Динаміка структури податків та зборів в Україні

Закон України «Про систему оподаткування» (25.06.1991 р.) Податковий Кодекс (02.12.2010 р.) Податковий Кодекс (28.12.2014 р.)
загальнодержавні податки та збори
1. Податок на додану вартість; 2. акцизний збір; 3. податок на прибуток підприємств; 4. податок на доходи фізичних осіб; 5. мито; 6. державне мито; 7. податок на нерухоме майно (нерухомість); 8. плата за землю (земельний податок, а також орендна плата); 9. рентні платежі; 10. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; 11. податок на промисел; 12. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 13. збір за спеціальне використання природних ресурсів; 14. збір за забруднення навколишнього природного середовища; 15. збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; 16. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування; 17. збір до Державного інноваційного фонду; 18. плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності; 19. фіксований сільськогосподарський податок; 20. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 21. гербовий збір; 22. єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України; 23. збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 24. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію; 25. збір за проведення гастрольних заходів; 26. збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ 1. Податок на прибуток підприємств; 2. податок на доходи фізичних осіб; 3. податок на додану вартість; 4. акцизний податок; 5. екологічний податок; 6. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; 8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9. плата за користування надрами; 10. плата за землю; 11. збір за користування радіочастотним ресурсом України; 12. збір за спеціальне використання води; 13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 14. фіксований сільськогосподарський податок; 15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; 16. мито; 17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності 1. Податок на прибуток підприємств; 2. податок на доходи фізичних осіб; 3. податок на додану вартість; 4. акцизний податок; 5. екологічний податок; 6. рентна плата: ‒ за спеціальне використання лісових ресурсів; ‒ за спеціальне використання води; ‒ за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; ‒ за користування радіочастотним ресурсом України; ‒ за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України. 7. мито
місцеві податки та збори
1. Податок з реклами; 2. комунальний податок; 3. збір за припаркування автотранспорту; 4. ринковий збір; 5. збір за видачу ордера на квартиру; 6. курортний збір; 7. збір за участь у бігах на іподромі; 8. збір за виграш на бігах на іподромі; 9. збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; 10. збір за право використання місцевої символіки; 11. збір за право проведення кіно- і телезйомок; 12. збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; 13. збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; 14. збір з власників собак 1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 2. єдиний податок. 3. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; 4. збір за місця для паркування транспортних засобів; 5. туристичний збір 1. Податок на майно: ‒ податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; ‒ транспортний податок; ‒ плата за землю. 2. єдиний податок. 3. збір за місця для паркування транспортних засобів; 4. туристичний збір
40 найменувань 23 найменування 17 найменувань

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.