Робота над вступом

У вступі розкривається сутність наукової проблеми та її значущість, стан розробки й обґрунтування необхідності проведення дослідження та подається загальна характеристика роботи у такій послідовності:

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими вже підходами до розв’язання проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Актуальність розкривається як з наукової, так і з практичної точки зору.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним.

Огляд літератури за темою дослідження. Є обов’язковою частиною вступу. Сюди включають найбільш цінні, актуальні роботи. Матеріали огляду слід систематизувати за хронологією, за проблематикою тощо.

Мета і завдання дослідження. Формулюється мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета – це кінцевий науковий результат, якого прагне досягти автор роботи у процесі власного дослідження. Не потрібно формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що такі слова вказують не на саму мету, а на засіб її досягнення.

Завдання – це конкретні шляхи, засоби досягнення поставленої мети. Кожному завданню повинен відповідати визначений зміст роботи. Завдання знаходять свою конкретизацію у висновках. (Висновків не повинно бути менше ніж завдань).

Завдання дослідження передбачають такі елементи:

– вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вирішення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

– всебічне (при необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення певної проблеми, виявлення її типового стану, вад і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду (таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження);

– обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення певної проблеми;

– експериментальна перевірка запропонованої системи заходів відносно відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цих проблем при певних затратах часу і зусиль;

– розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Формування мети дослідження та завдань курсової роботи, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети здійснюється шляхом вживання дієслів (вивчити..., дослідити..., описати..., встанови..., виявити... тощо).

Об’єкт дослідження – це суспільні відносини, процес або явище, які породжують проблемну ситуацію. (відповідь на запитання: Що досліджується?)

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і являє собою частину від цілого (тобто об’єкта). Об’єкт і предмет співвідносяться як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка й стане предметом дослідження. Саме на предмет спрямована увага автора, оскільки він має визначати назву роботи. (Відповідь на запитання: У якому відношенні розглядається об’єкт стосовно проблеми?).

Теоретична й методологічна основа роботи.

Зазначаються методи наукового дослідження з обов’язковим зазначенням підрозділу (Наприклад. За допомогою порівняльно-правового методу здійснено детальний аналіз чинного українського та зарубіжного законодавства, зокрема законодавства Російської Федерації, Федеративної Республіки Німеччини та Франції (1.1, 1.2, 1.3, 2.2, 2.3). Історико-правовий метод дозволив дослідити особливості розвитку…….(3.1., 2.3.).

Усі частини вступу повинні мати між собою логічний взаємозв’язок.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3 - 5 сторінок (3 – друкованого тексту, 5 – рукописного).

Складання плану роботи

Складання плану роботи

Індикатором розгортання логічної структури роботи є її план, який складається та вдосконалюється протягом усього написання роботи. Перший варіант плану створюється після ознайомлення із загальною та спеціальною літературою. У міру накопичення фактичного матеріалу та поступового вивчення теми план удосконалюється, корегується й, нарешті, відпрацьовується його остаточний варіант, який обов’язково подається на затвердження керівнику.

План охоплює такі структурні частини роботи: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідності).

Основна частина складається з розділів, які в свою чергу діляться на підрозділи.

Методичні вказівки до підготовки основної частини

2.5. Методичні вказівки до підготовки основної частини

В процесі написання розділів основної частини студент повинен дослідити теоретичні та практичні аспекти обраної проблеми, проаналізувати нормативно-правове регулювання, спеціальну літературу, узагальнити юридичну практику з досліджуваного питання, наукові позиції та точки зору вітчизняних та зарубіжних вчених.

Назви розділів і підрозділів повинні повністю відповідати інформації, яка становить їх зміст. Найменування підрозділів не може дублювати найменування розділу. Кожен розділ починається з нової сторінки.

Важливе значення має дотримання пропорційності співвідношення між окремими структурними елементами курсової роботи. Пропорційний розподіл змісту (тексту) роботи між її складовими частинами – один з важливих показників високого рівня проведеного студентом наукового дослідження.

Орієнтовна пропорційність між окремими частинами курсової роботи (вступ – до 3 стор., розділи – до 10-12 стор. кожен, висновки – до 3 стор.).

Кожен розділ виконуваної роботи повинен мати власну внутрішню структуру, що складається з кількох підрозділів (параграфів), і містити короткі висновки до кожного параграфу та розділу в цілому. При цьому, слова „висновки до розділу” окремо не зазначаються.

Не допускається відсутність підрозділів (параграфів) у розділі.

Завдання розділів основної частини – переконливо довести та проілюструвати головну думку автора яка міститься у назві підрозділу. Основу тексту складають аргументи – тобто твердження, які супроводжуються логічними доказами. При цьому, для того щоб зробити текст більш читабельним та структурованим, намагаємось дотримуватися наступних правил:

1. Кожному основному аргументові присвячуємо мінімум 1 абзац.

2. Аргументи «проти» (погляди, протилежні до тих, яких дотримується автор) обов’язково повинні бути спростовані.

3. Кожен абзац повинен бути об’єднаний однією думкою і відзначатися змістовною та стилістичною єдністю.

У розділах роботи розкривається зміст теми, виконуються поставлені у вступі завдання. Як правило, курсова робота включає в себе 3-4 розділи.

При викладенні матеріалу рекомендується використовувати широкий спектр зв’язувальних текстових елементів (наприклад, вставних фраз безособового характеру), таких, як Останнім часом дослідження з..; Згідно з даними..; Як показують новітні дослідження в галузі..; У контексті сучасної парадигми досліджень..; Сучасна юридична наука демонструє зростаючий інтерес до..; При вивченні... значну увагу науковці приділяли..; Подальший розвиток досліджень з..; У світлі вищесказаного..; Як уже зазначалося..; На наш погляд..; Отже..; Необхідно зазначити, що..; Відомо (загальновідомо), що..; З огляду на..; Встановлено, що..; Відправною точкою... у визначенні... було..; Поділяючи точку зору... ми вважаємо..; Беручи до уваги..; З іншого боку..; Нарешті..; Передусім..; По-перше..; Аналіз вербального вираження... свідчить про..; Звернення до концепції..; Уявлення про..; Когнітивний (комунікативний, антропоцентричний) підхід до вивчення..; Як стверджує..; У більшості праць..; Специфіка... полягає в..; Незважаючи на..; Поштовхом для створення..; При цьому... тощо.

Перший розділ присвячується теоретичним питанням теми:

- розгорнута постановка проблеми із врахуванням її висхідного стану;

- викладається теоретичний огляд та аналіз досліджуваних питань;

- уточнюється понятійний апарат досліджуваної теми;

- розглядаються історичні аспекти досліджуваної теми тощо;

Виклад матеріалу має бути чітким, послідовним і логічним (здебільшого за методом дедукції - від загального до окремого). Теоретичні положення мають ґрунтуватися на вивчених та проаналізованих даних достатньої кількості наукових джерел та підкріплюватися відповідними посиланнями.

Другий розділ має містити конкретні спостереження над зібраним матеріалом із застосуванням адекватних методів дослідження.

У цьому розділі студент має виявити спостережливість, вміння зіставляти дані з праць інших авторів із власними судженнями, здатність аргументувати свої твердження та робити логічні висновки.

Основна частина курсової роботи повинна мати чітку будову, логічну послідовність викладення матеріалу, ґрунтовність аргументації, стислість і точність формулювання.

Другий розділкурсової роботи повинен відображати:

- аналіз концепції предмету дослідження.

- правову характеристику об’єкта дослідження та сучасний стан вирішення досліджуваної проблеми;

- вплив різних чинників на досліджувані процеси, причини недоліків;

- визначається взаємозв’язок елементів системи, вплив предмету дослідження на стан суспільних відносин;

- висновки щодо можливих заходів для нівелювання проблемних питань.

Досить часто у цій частині проводиться аналіз правозастосовчої практики, діяльності державних органів.

Третій розділ курсової роботи вирішує наступні завдання:

- огляд напрямів вдосконалення предмету дослідження стосовно об’єкта вивчення;

- оптимізація предмету дослідження або його елементів з використання різних методів та моделей;

- використання закордонного досвіду для вдосконалення окремих аспектів дослідження;

- практичне застосування отриманих результатів вирішення проблеми;

- перспектива результатів вирішення проблеми для розвитку науки та практики.

- обґрунтовується доцільність додаткових досліджень чи навпаки, безперспективність подальших.

Показовою може бути структура роботи за темою «Засади цивільного законодавства».

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗАСАД ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

1.1.Характеристика змісту поняття «засади»

1.2.Засади як підходи до врегулювання цивільно-правових відносин

1.3.Діалектика прояву засад у цивільному законодавстві та співвідношення із іншими категоріями

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ЗАСАД РЕГУЛЮВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ

2.1. Вплив категорії свобода на формування засад цивільного законодавства

2.2.Вплив пріоритету права на засади цивільного законодавства

2.3.Функції засад цивільного законодавства при регулюванні цивільних правовідносин

РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ЗАСАД ЦИВІЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ПРАВОВІДНОСИН

3.1.Прояви засад цивільного законодавства при регулюванні абсолютних правовідносин

3.2.Прояви засад цивільного законодавства при регулюванні відносних правовідносин

3.3.Прояви засад цивільного законодавства в деліктних правовідносинах

Підготовка висновків

2.6. Підготовка висновків

Загальні висновки підводять підсумки результатам дослідження, узагальнюючи їх. Для цього, зокрема, використовують головні положення висновків розділів і підрозділів роботи. Загальні висновки курсової роботи не є механічною сумою висновків, зроблених наприкінці розділів, у них міститься те нове, істотне, що становить кінцеві результати дослідження. У висновках можуть міститися і практичні рекомендації, що випливають із проведеного дослідження. Загальні висновки повинні відображати результати дослідження проблем поставлених у завданнях.

Висновки викладаються у тезисному порядку.

При викладенні результатів дослідження у висновках можуть стати в нагоді такі кліше й звороти: У цій роботі..; Таким чином, виконаний аналіз доводить, що..; Загалом проведене дослідження дає можливість стверджувати, що..; У ході дослідження були проаналізовані..; Результати роботи дають підстави вважати, що..; У центрі нашої уваги..; У процесі дослідження виникла необхідність..; Ми встановили..; У результаті дослідження було помічено..; Як показало наше дослідження..; Як свідчать результати аналізу..; Застосування... методу (аналізу) дало змогу встановити..; Керуючись принципом... тощо.

Обсяг висновків – 3 сторінки друкованого або 5 сторінок рукописного тексту.