Стадії технологічного процесу супозиторіїв методом викачування.

Є 3 методи приготування супозит: викачування, виливання, пресування. Для одержання супозиторіїв методом викачування використовують за основу тільки масло какао. Часто використ в А, але він примітивний, трудомісткий та мало гігієнічний. Спочатку подрібнюють основу, вводять прописані л/р, змішують у фарфоровій ступці, одержану суміш уминають товкачиком поступово ↑ тиск доки не утвориться пластична маса, яка відстає від стінок ступки, коли до складу супозит входить багато порошкопод р-н, вона важко ф-ся та кришеться тому + новел к-сть ланоліну (1, 0-1, 5 ланоліну на 30, 0 маси). Одержану масу відбирають, здавлюють у грудку та зважують, пишуть в ППК і Rp.: загальну масу, викачують циліндричний стержень, однаковий по всій довжині, поділяють на рівні частини, в зал від к-сті супозит, розрізають та перевіряють точність дозування. Дощечкою надають форму супозит., загортають у целофан чи тонкий парафіновий папір, у ф-мі трикутника. Р-ни, що р-нні в воді, за типом емульсії (протаргол, коларгол, танін, солі алкалоїдів) – л/р розчиняють у кількох кр води чи гліцерину, потім емульгують та змішують з основою, емульгатор – ланолін безводний, якщо р-неної р-ни > 5% і вона вимагає ↑ води – то подрібнюють в ступці спочатку без води, а потім одають трохи водии => розтирають => частинами додають в осн. Розчини (нафта нафталанська, іхтіол, бальзами) вводять безпосередньо змішуючи із подрібненою жир осн. Р-ни без летких р-н можна попередньо згустити (випаровуванням).

74. Антиоксиданти; суть механізму їх дії при стабілізації ро-ів легкоокислюваних р-н(наведіть приклади)

Стабілізація розчинів речовин, що легко окисляються: к-а аскорбінова, вікасол, натрію саліцилат, салюзид, стрептоцид розчинний, сульфацил-натрій, тіаміну хлорид, етилморфіну гідрохлорид, адреналіну гідротартрат, похідні фенотіазнну, новокаїнамід. Прямі антиоксиданти сильні відновники, які мають вищу здатність до окслення, ніж стабілізовані ними ЛР: ронгаліт, натрію сульфіт, натрію метабісульфіь, к-а аскорбінова, тіосечовина, цистеїн, метіонін. 0, 1г натрію метабісульфіту+до р-у натрію салішилату 10% розчинів к-ти аскорб. 5 і 10%. Непрямі антиоксданти – р-н, які звязують у недисоційовані сполуки катіони метавів/Сu, Fe, Ni, Co та ін., що потрапляють у р-н Лр як домішки з ЛП і за каталізаторами окислювальних проц. Іони важких металів, беручи участь у ланцюговій ОВР, здатні відривати електрони від різних іонів, переводячи останні в радикали. Утворений радикал може реакувати з киснем, утв пероксдіний радикал, який далі братиме участь у ланцюговій р-ції. Частково відновлений при цьому іон важкого металу може легко окислюватися киснем у початкову фотму, після чого процес повторюєтья. Непрямі антиоксиданти є комплексоутворювачі: багатоосновні карбонові к-и, оксикислоти/лимонна, виннокамянна, саліцилова/, трилон Б та кальцієва сіль трилону Б /тетацин/, унітіол, а/к, тіосечовина. Трилоном Б стабілізуютьс салюзид. Унітіол – р-ни тіамуну броміду та хлориду. Запропоновано викор-ти ВМС/поліглюкин, поліетилнегліколь, пропіленгліколь/: відбув-ся проникнення низькомолекулярних р-н всередину молекул високополімеру, що обумовлює зменшення їх реакційної здатності.