Тема 7. Розпізнавання операцій, пов’язаних з відмиванням брудних грошей 4 страница

ПДВ — найзначніший за обсягом з усіх податків, які нараховуються в Державний бюджет.

Платниками податку є як фізичні, так і юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність в Україні. Обов'язковою для оподаткування є діяльність на суму, яка перевищує 300 тис. гривень за 12 попередніх календарних місяців^.

Податковим кодексом України визначено перелік суб'єктів, які у своїй діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку. Об'єктом оподаткування є продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України (здійснюване як резидентами, так і нерезидентами), завезення товарів і послуг (в тому числі в вигляді оренди чи лізингу) та вивезення товарів та послуг за межі митної території України. Не є платниками ПДВ філії, оскільки відповідно до Цивільного Кодексу України вони не є ні юридичними особами, ні суб'єктами підприємницької діяльності.

Існує також перелік видів операцій, які не належать до об'єкта оподаткування.

Серед них:

· надання послуг зі страхування;

· виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;

· випуск, розміщення і продаж цінних паперів;

· передача основних фондів у формі внесків у статутні фонди юридичних осіб в обмін на їхні корпоративні права.

Існують також операції, які не оподатковуються ПДВ, наприклад, продаж лікарських засобів і виробів, вітчизняних книг, ремонт установ освіти і охорони здоров'я, послуги освіти і охорони здоров'я, передача земельних ділянок, послуги з транзитних перевезень територією України та ін.

Базою податку на додану вартість є фактична (договірна) ціна товару чи послуги. У випадку, якщо звичайна ціна (ціна даного товару чи послуги за умови його продажу стороннім особам — які не мають жодних відносин з постачальником) перевищує фактичну більш, ніж на 20%, то базою оподаткування є звичайна ціна. Якщо товар чи послуга є імпортованою, то базою є договірна ціна, але не менша за митну вартість.

Вигодонабувач - суб'єкт господарювання (платник ПДВ) - виробник або отримувач (товарів, послуг), що здійснює господарські операції з використанням вигодоформуючих суб'єктів (у тому числі по ланцюгу поставки товару), діяльність яких спрямовано на отримання податкової вигоди. Вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер) - суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (+- 0, 5%), економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня.

Вигодоформуючий суб'єкт (податкова яма) - суб'єкт господарювання, який значиться у розшифровках податкового кредиту контрагента та формує податкову вигоду вигодонабувачу (виробнику, отримувачу), у тому числі через вигодотранспортуючих суб'єктів.

Податкова вигода - незаконне благо, що отримує платник податку у вигляді мінімізації податкових зобов'язань шляхом заниження ціни продажу постачальником (виробником) або шляхом декларування незаконно сформованого податкового кредиту (отримувачем).

Фіскальна важливість - оцінка суб'єктів господарювання щодо рівня максимально можливих податкових зобов'язань по податках і зборах до бюджетів усіх рівнів від ведення господарської діяльності.

Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Перевірка податкової звітності із застосуванням подвійної системи контролю податкових декларацій з податку на додану вартість.

Податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до ДПІ, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку, згідно з Методичними рекомендаціями щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженими у додатку 3 до наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266.

Податкові декларації та розрахунки з податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які декларують від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та/або заявляють суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

Податкові декларації та розрахунки з податку на додану вартість суб'єктів господарювання, які не декларують від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та/або не заявляють суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції.

Метою проведення камеральної перевірки податкової звітності є виявлення та упередження на першому етапі можливих порушень податкового законодавства за рахунок застосування окремих методів контролю та аналізу діяльності суб'єктів господарювання.

Основними завданнями камеральної перевірки є:

· перевірка своєчасності надання звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);

· перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок);

· перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;

· співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та інших джерел;

· попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.

Перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість, отриманих органами державної податкової служби за відповідний звітний період, здійснюється у три етапи:

1) до приймання звітності;

2) під час приймання звітності;

3) після приймання звітності.

Перший етап проведення перевірки - узагальнення інформації щодо можливих податкових ризиків платника податку на додану вартість (вивчення наявної в органах державної податкової служби інформації з інших джерел (Реєстр платників податку на додану вартість, АРМ " Митниця", АІС " Оголошення про банкрутство", Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України)).

Другий етап - безпосереднє проведення камеральної перевірки.

Третій етап - формування обґрунтованих висновків та відповідна передача їх до підрозділів податкового контролю юридичних осіб, відділів контрольно-перевірочної роботи підрозділів оподаткування фізичних осіб та податкової міліції із застосуванням системи подвійного контролю.

За результатами аналізу одержаної звітності, згрупованої згідно з підпунктом 3.1.2 цього розділу, проводиться розподіл платників податку за трьома категоріями уваги.

Категорія уваги 1 - сумлінні платники податків. До цієї категорії платників належать суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що оцінюються позитивно, мають високий рівень значення фіскальної важливості та більший за середній у групі (галузі) рівень сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (податкове навантаження).

Категорія уваги 2 - платники податків помірного ризику. До цієї категорії платників належать суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що мають низьке значення фіскальної важливості.

Категорія уваги 3 - платники податків високого ризику. До цієї категорії платників належать суб'єкти господарювання - платники податку на додану вартість, що оцінюються негативно в частині податкової поведінки.

За однорідними ознаками платники податків високого ризику поділяються на такі підкатегорії:

1) платники реального сектору економіки, які мінімізують податкові зобов'язання шляхом використання в ланцюгу постачання чи придбання послуг вигодоформуючих суб'єктів, тобто потенційно мають резерви для збільшення надходжень до бюджету. При віднесенні платника податку до цієї категорії визначальними є такі фактори:

- високий рівень значення фіскальної важливості, але рівень визначення податкового зобов'язання до сплати до бюджету (податкове навантаження) є середнім чи нижчим від середнього по галузі;

- факти здійснення господарської діяльності, наявність основних виробничих фондів, достатня кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

- ймовірне використання схем ухилення від оподаткування (у ланцюгах постачання та придбання товарів наявні вигодотранспортуючі та вигодоформуючі суб'єкти);

2) вигодоформуючі та вигодотранспортуючі суб'єкти господарювання. Визначальними факторами при віднесенні платника податку до цієї категорії є:

- високий рівень значення фіскальної важливості, але рівень сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у групі (галузі) є нульовим або значно меншим за середні показники;

- відсутність (недостатність) основних виробничих фондів чи недостатня кількість трудових ресурсів для здійснення такої діяльності;

- наявність ознак серйозних порушень податкового законодавства, на які вказують фактори ризику;

- наявність ризику здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам відповідно до наказу ДПА України від 12.11.2009 N 631 " Про відпрацювання суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій" (критерії відбору таких суб'єктів визначені в додатку до зазначеного наказу).

Податкова звітність, згрупована відповідно до підпункту 3.1.2 цього розділу, яка прийнята відповідним підрозділом та пройшла арифметичний контроль за допомогою програми без помилок та з урахуванням автоматичного розподілу платників податку на додану вартість за системою податкових ризиків, підлягає опрацюванню відповідно до категорії уваги платників.

Щодо сумлінних платників (категорія уваги 1) та платників податків помірного ризику (категорія уваги 2) інспектором підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводиться методологічний контроль поданої звітності та за відсутності можливих податкових ризиків здійснюється моніторинг сплати задекларованих сум.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено, то висновок про віднесення платника до відповідної категорії уваги робиться інспектором органу державної податкової служби, про що у розділі IV податкової декларації проставляється відмітка " порушень (помилок) не виявлено".

У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати камеральної перевірки проставляються у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166, та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу N 253.

У разі якщо звітність сумлінного платника (категорія уваги 1) або платника податків помірного ризику (категорія уваги 2) за результатами Системи автоматизованого співставлення даних розшифровок віднесено до другої категорії, то працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводить невиїзну документальну перевірку згідно з розділом IV Методичних рекомендацій.

У разі наявності ризику здійснення платниками, віднесеними до 2 категорії уваги, нереальних (удаваних) операцій працівник підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводить моніторинг показників діяльності такого платника та, за необхідності, передає матеріали до підрозділу податкової міліції.

Щодо платників податків високого ризику (категорія уваги 3):

- по платниках реального сектору економіки, віднесених до 3 категорії уваги, інспектором підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб здійснюється попередня оцінка достовірності окремих звітних показників, відпрацьовуються дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, системи ризиків щодо наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства, шляхом формування ймовірної схеми ухилення від оподаткування.

Якщо за результатами камеральної перевірки податкової декларації з урахуванням результатів автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів порушень не виявлено та з'ясовано, із достатнім рівнем обґрунтування, причини низького податкового навантаження, то інспектор органу державної податкової служби, який проводив перевірку, у розділі IV декларації робить відмітку " порушень (помилок) не виявлено", начальник структурного підрозділу візує звітну декларацію.

У разі подання податкової звітності в електронному вигляді відмітки про результати камеральної перевірки проставляються начальником відповідного структурного підрозділу у відповідному режимі програмного забезпечення з приймання та обробки податкової звітності.

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені порушення (помилки), працівник органу державної податкової служби запрошує платника ПДВ для складання Акта документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, встановленою наказом N 166 та направляє повідомлення-рішення відповідно до наказу N 253

Якщо за результатами камеральної перевірки виявлені податкові ризики, згідно з наказом N 201, або встановлено проведення операцій з поставки з контрагентами, які використовують для ухилення від оподаткування вигодоформуючі суб'єкти (не декларують та не платять податкові зобов'язання або декларують не в повному обсязі), або які використовуються для передачі податкового кредиту, сформованого вигодоформуючим суб'єктом, то висновок за результатами перевірки звітності таких платників (додаток 4) за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок.

У разі якщо за результатами співставлення даних розшифровок звітність платника реального сектору економіки віднесено до другої категорії, то податковий інспектор формує ймовірну схему ухилення від оподаткування з визначенням вірогідного вигодонабувача та готує висновок (додаток 4), який за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції - для оперативного супроводження;

- по вигодоформуючих та вигодотранспортуючих суб'єктах господарювання, віднесених до 3 категорії уваги, інспектором підрозділу оподаткування юридичних (фізичних) осіб проводиться камеральна перевірка поданої звітності з використанням даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, системи ризиків.

За результатами камеральної перевірки податковий інспектор формує ймовірну схему ухилення від оподаткування з визначенням вірогідного вигодонабувача та готує висновок (додаток 4), який за підписом керівника підрозділу та з відповідною резолюцією начальника податкової інспекції передається до підрозділу податкового контролю, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції - для оперативного супроводження.

Документальна невиїзна перевірка.

Документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону N 509 і триває протягом 30 днів від дати віднесення платника до другої категорії за результатами первинного автоматизованого співставлення.

Під час проведення документальної невиїзної перевірки працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб мають право:

§ одержувати від платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби;

§ запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків;

§ вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства.

Першочерговому відпрацюванню підлягають платники, які вірогідно сформували податковий кредит від вигодоформуючих суб'єктів, та платники, які занизили податкові зобов'язання і є вірогідними вигодоформуючими суб'єктами, зокрема:

§ сума розбіжностей між платником ПДВ (отримувачем) та платником ПДВ (постачальником) більше 1 млн.грн.;

§ сума розбіжностей між платником ПДВ (отримувачем) та платником ПДВ (постачальником), яка є значною (значимою) для відповідної регіональної ДПА, ДПІ;

§ суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам;

§ за періодичністю віднесення платника до другої категорії (у разі якщо платник ПДВ відноситься два періоди і більше до другої категорії).

Якщо платник ПДВ не подає податкову звітність та пояснення на звернення органу ДПС протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб:

§ складає Акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення відповідно до Наказу N 253;

§ передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи (телефонний дзвінок, направлений запит тощо).

У разі неотримання пояснень, передбачених пунктом 4.2 Методичних рекомендацій, від платника податків на звернення органу ДПС (неможливість виявлення помилки в показниках поданої звітності з податку на додану вартість) працівником підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб передає перелік таких платників до підрозділу податкової міліції з наданням інформації про вжиті заходи.

У разі неможливості усунення за результатами документальної невиїзної перевірки розбіжностей, підрозділом оподаткування юридичних (фізичних) осіб (як органу ДПС, на обліку якого знаходиться постачальник, так і органу ДПС, на обліку якого знаходиться отримувач) складається висновок який разом із напрацьованою в ході документальної невиїзної перевірки інформацією передається до підрозділу податкового контролю юридичних осіб, відділу контрольно-перевірочної роботи підрозділу оподаткування фізичних осіб для організації проведення документальних перевірок та до підрозділу податкової міліції для оперативного супроводження таких платників. Причини неможливості усунення розбіжностей зазначаються у висновку.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке ПДВ, хто є платниками ПДВ?

2. Які види операцій не оподатковуються ПДВ?

3. Що таке податкова яма, хто такі транзитери, вигодонабувачи?

4. Перелічить відомі вам типи перевірок платників податків?

5. Що вам відомо про категорії уваги платників податків?

Рекомендована література

1. Конституція України. — К., 2006.

2. Кримінальний кодекс України

3. Митний Кодекс України. — К: Парламентське видавництво, 1998.

4. Конституція України; Основний Закон від 28.06.96 р. //(із змін, та доп.)//Відомості Верховної Ради України (ВРР).-1996.-№40;

5. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.//(із змін. Та доп.)// №2341-III

6. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р.//(із змін, та доп.)// №2755-VI

7. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шлахом, та про фінансування тероризму від 16. 05. 2005 р.

8. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про запобігання V-/ та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 18.05.10 №2258-VI.

9. Міжнародні організації: Навчальний посібник/За ред. Козак Ю. Г.,. Ковалевськот В. В.уК.: ЦУЇІ, 2007

10. Апель А., Гунько В., Соколов И. Обналичивание и оффшорный биз­нес в схемах. — СПб; М.; Харьков; Минск: Питер, 2002.

11. Бекряшев А.К., Белозеров ИЛ., Бекряшева Н.С., Леонов И.В. Теневая экономика и экономическая преступность. — М.: МКЮ " Новая стратегия", 2000.

12. Білоус ВТ., Попович В.М., Попович М.В. Організаційно-ітравове забезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження — Київ: Академія. ДПСУ, 2001.

13. Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року. — К: Атіка, 2002.

14. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 2001.

15. Васулич Ш. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи// Фінанси україни. — 2003. — №2.

16. Кабир JI.С. Организация офшорного бизнеса. — М.: Финансы и статистика, 2003.

17. КейнсДжМ. Трактат о денежной реформе / В. кн.: Избранные произведения. — М.: Экономика, 1993.

18. Козак Ю.Г., ВерланДЛ. Создание программ внутрибанковского кон­троля за распознаванием, предотвращением и пресечением отмыва­ния денег / В кн. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. — Донецк: ДонНу, 2001.

19. Коттке К. " Грязные деньги" — что это такое? Справочник по налоговому законодательству в области " грязных" денег. — М.: Дело и Сер­вис, 1998.

20. Локатарева Е.В. Международное налогообложение и оффшорные центры. — Одесса: АстроПринт, 1999.

21. Малыгин АЛ. Международное движение капитала в условиях глобализации. - М.: МНЭПУ, 2001.

24. Мещерякова О.В. Налоговые системы развитых стран мира. — М.: Правовая культура, 2001.

25. Миргородська Л.О. Фінансові системи зарубіжних країн — К.: ЦНЛ, 2003.

26. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., Ржепішевського К.І. — К.: ЦНЛ, 2004.

27. Міжнародне оподаткування. — Київ: ЦНЛ, 2003.

28. Міжнародні економічні відносини: криміналогічний аспект. — К.: Пра­вові джерела, 1997.

31. Налогообложение корпораций в странах ЕС//ВИКИ. — № 33. — 2004.
Никитин С, Степанова М., Никитин А. Налог на личные доходы: опыт развитых стран// Мировая экономика и международные отно­шения. - 2001. - № 7.

32. Никулина В.А. Отмывание " грязных" денег. - М.: Юрлитинформ, 2003..

33. Овчинский B.C. XXI век против мафии. - М.: Инфра - М, 2001.

34. О деятельности Международной группы по борьбе с отмыванием " грязных" денег // БИКИ, - № 96. - 2002.

35. Оффшорные фирмы в международном бизнесе. — М.: ДС — Экспресс. Иик, 1997.

36. Парижская декларация по противодействию отмыванию " грязных" денег // БИКИ. - № 96. - 2002.

37. Пеппер Дж. Антиоффшор: практическая энциклопедия международного налогового и финансового планирования. — М.: Ирбис-Пресс, 2002.

38.Протидія відмиванню доходів, здобутих злочинним шляхом. — К: Атіка, 2003.

39.Рымарук А.И., Лысенков Ю.М., Капустин В.В., Синявский С.А. Отмывание " грязных" денег: международные и национальные сис­темы противодействия. — К.: ЮНСТІНІАН, 2003.

40.Робинсон Дж. Всемирная прачечная: Террор, преступления и " гряз­ные" деньги в офшорном мире. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2004.

41.Рязанова Н.С. Міжнародні фінанси — К.: КНЕУ, 2001.

42.Слепец ВН. Междунвродное налогообложение. — Одесса: Астро-Принт, 2000.

43.Соколовська А.М. Митна політика в Україні // Вісник НБУ.-1998.-№4.

44.Степанова М.В. Роль международных организаций в борьбе с легализацией доходов от преступной деятельности // Международное, публичное и частное право. — 2001. — № 4.

45.Ставки налогов американских ТНК снижаются // БИКИ. — № 29. - № 24.

46.США. Канада. Экономика, политика, культура. — 2003. — № 1.

47.Томас В., Нэш Д. Внешнеторговая политика: опыт реформ.-М.: Инфра-М, 1998.

48.Уманців Ю.М., Швед ЮЛ. Офшорне підприємництво у сучасній еко­номіці. — К.: Атіка, 2004.

49.Фридмен М. Если бы деньги заговорили. — М.: Дело, 2002.

50.Хансен А. Экономические циклы и национальный доход. — М.: Иностр. лит., 1959.

60. Черник AT. Налоги в рыночной экономике. — М.: Финансы, 1997.

61. Чернявский СЛ. Международный офшорный бизнес и банки. — М.: Финансы и статистика, 2002.

62. Шестаков А.В. Теневая экономика. — М.: Дашков и Ко, 2000.

63. Яворський П. Досвід України в боротьбі з " відмиванням" коштів, добутих злочинним шляхом // Вісник НБУ. — 2001. — № 11.

64. Яцина В. Податковий облік " офшорних" операцій // Бухгалтерія. — 2002 - № 7/2.

65. Наказ №266, 18.04.2008,, Державна податкова адміністрація України
Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

66. Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

67. Методичні рекомендації щодо централізованого приймання звітності платників податків в ОДПС України.

Інформаційні ресурси

1. Відомості верховної ради України

2. Урядовий кур’єр

3. Голос України.

4. Офіційний вісник України.

5. https://www.president.gov.ua. — офіційний веб-сайт Президента України.

6. https://www.portal.rada.gov.ua - офіційний веб-сайт Верховної Ради України.

7. https://www.kmu.gov.ua —офіційний веб-сайт Кабінету Міністрів України.

8. https://www.mvs.gov.ua — офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ України.

9. https://www.court.gov.ua/vscourt - офіційний веб портал судової влади в Україні

10. https://www.scourt.gov.ua — офіційний веб-сайт Верховного Суду України.

11. https://www.sc.gov.ua — офіційний веб-сайт Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільний і кримінальних справ.

12. https://www.sbu.gov.ua - офіційний веб-сайт СБУ.

13. https://www.gp.gov.ua — офіційний веб-сайт Генеральної прокуратури України.

14. https://www.minjust.gov.ua - Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України.

15. https://www.revestr.court.gov.ua - єдиний реєстр судових рішень в Україні.

16. https://www.police.ua - Форум працівників МВС України.

17. https://www.vkJca.gov.ua - офіційний сайт Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

18. https://www.nbuv.gov.ua - Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського.

19. https://www.catalogue.nplu.org - Національна парламентська бібліотека України.

20. https://www.pravoznavec.com.ua - Електронна бібліотека юридичної літератури “Правознавець”.

21. https://www.wikipedia.org – відкрита багатомовна мережева енциклопедія.

22. https://www.icpo.centrmia.gov.ua - сайт Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.

Форма підсумкового контролю успішності навчання -залік.

Засоби діагностики успішності навчання

Засоби діагностики якості вищої освіти включають в себе систематичний поточний, підсумковий контроль знань, тести, тестові завдання, задачі, пакети комплексних контрольних робіт для комплексної перевірки знань з навчальних дисциплін тощо. Вони розроблені професорсько-викладацьким складом кафедр факультету з урахуванням вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця, освітньо-професійної програми, робочих програм навчальних дисциплін.