Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика розрядів лісовпорядкування






Види лісовпорядних робіт

Розряди лісовпорядкування

Зміст підготовчих робіт до лісоінвентаризації

Лісовпорядні пробні площі та їх класифікація

Проведення першої лісовпорядної наради

1. За цільовим призначенням лісовпорядні роботи поділяються на:

- впорядкування лісів;

- повторне лісовпорядкування;

- спеціальні види обстеження.

Технічною основою для всіх видів лісовпорядкування служать матеріали аерофотозйомки.

Впорядкування лісів складається з двох основних видів робіт

1. Інвентаризація лісового фонду;

2. Розробка проекту організації і розвитку лісового господарства для території, що впорядковується.

Повторне впорядкування призначається після закінчення терміну дії проекту, складеного попереднім лісовпорядкуванням (ревізійний період). При повторному лісовпорядкуванні виконується повний обсяг лісотаксаційних робіт і складається новий проект організації лісового господарства. В останні роки (з початку 90-х) у лісовпорядчу практику вводиться неперервне лісовпорядкування. Його метою є фіксувати щорічні поточні зміни в лісовому фонді, пов’язані з лісогосподарською діяльністю держлісгоспу.

Основним видом лісовпорядних робіт в лісовому фонді України є повторне лісовпорядкування.

2. Ступінь точності і детальності обстежень, глибину і повноту розробки плану організації і розвитку лісового господарства в об’єкті лісовпорядкування визначає розряд лісовпорядкування. В залежності від народногосподарського значення лісів, рівня інтенсивності лісового господарства та лісоексплуатації, перспективи їх розвитку лісовпорядкування проводять за першим або другим розрядами. Різні розряди лісовпорядкування визначають різну величину кварталів, таксаційних виділів, відстанню між ходовими лінями (просіками, візирами) (табл. 1).

Характеристика розрядів лісовпорядкування

  Роз-ряди   Розміри кварталу, км   Площа кварталу, га   Розмір середнього виділу, га Відстань між кварталь-ними просіками та такса-ційними візирами, м Мінімальний кіло-метраж таксаційних ходів на 1000 га, км
з АФЗ без АФЗ з АФЗ без АФЗ
I 0, 5х0, 5   1-2        
  1, 0х0, 5   3-5        
  1, 0х1, 0   3-5        
II 1, 0х1, 0   6-15        
  2.0х1, 0   6-15        

 

3. Успіх інвентаризаційних робіт залежить від проведення ряду підготовчих заходів, в яких беруть участь поряд з лісовпорядниками працівники держлісгоспу. Ці роботи проводять за рік до польового сезону з метою вирішення ряду організаційно-технічних питань і виконання деяких видів натурних робіт, необхідних для кращої організації і якісного виконання польових лісовпорядних робіт.

До задач лісовпорядних робіт належать:

· вивчення границь об’єкту, його адміністративно-господарських одиниць і підготовка пропозицій щодо їх змін;

· аналіз існуючого поділу території лісів на категорії захисності;

· складання проекту квартальної та візирної мережі (лісовий масив ділять на планшетні полігони, суміщаючи їх межі з границями лісництв. На планшетах нарізають квартальну мережу, нумеруючи квартали у межах лісництв з північного заходу на південний схід. Таксаційні візири розташовують паралельно до квартальних просік).

· збір та оцінка таксаційних, геодезичних, планово-картографічних матеріалів; аналіз забезпеченості об’єкту лісовпорядкування аерофотознімками; вибір таксаційних нормативів;

· збір даних про санітарний стан лісів, призначення, при необхідності, спеціальних лісотипологічних обстежень;

· організація прорубування та прочищення квартальної мережі, відновлення граничних та квартальних стовпів;

· підготовка об’єктів для колективного тренування таксаторів;

· складання наряд-завдання на проведення лісовпорядних робіт.

4. Пробні площі, котрі закладають під час лісовпорядкування можна класифікувати в залежності від форми, призначення та тривалості нагляду. Така класифікація наведена на рис. 1.


Отже, за тривалістю нагляду пробні площі можуть бути постійними і тимчасовими. Тимчасовими є ті пробні площі, які використовують для характеристики сучасного стану насадження. Під час проведення лісовпорядкування до тимчасових відносяться лише тренувальні пробні площі. Для всіх інших потреб закладають постійні пробні площі. Після закінчення польових робіт за актом вони передаються держлісгоспу для зберігання протягом ревізійного періоду.

Постійні пробні площі закладають в усіх категоріях насаджень, але щонайперше в тих, що мають найбільше господарське значення. Спостереження на них проводять через певний проміжок часу, як правило, через 5 або 10 років.

На кожній пробній площі повинна бути достатня кількість дерев (не менше 200 дерев головної породи, а в перестійних деревостанах - не менше 150). Тому розміри пробної площі встановлюють з цього розрахунку.

Як правило, постійні та тимчасові пробні площі мають прямокутну форму. З усіх сторін їх обмежують візирами, по кутках закріплюють стовпами з відповідними написами. Дерева, що безпосередньо прилягають до пробної площі, позначають затісками або фарбою. Пробні площі прив’язують до просіки, візиру, чи до іншого орієнтира. Щоб запобігти світловому впливу, їх розташовують не ближче 30 метрів від квартальної просіки.

Перед переліком дерев на пробній площі проводять окомірну таксацію насадження. Перелік проводять за елементами лісу в межах кожного ярусу. Діаметр заміряють на висоті грудей, позначаючи місця замірів фарбою. Всі дерева на пробній площі нумерують.

Під час переліку дерева розподіляють за породами, поколінням, ярусами, технічною прдатністю (ділові, напівділові, дров’яні) та ступенями товщини. У стиглих та пристигаючих насадженнях проводять за 4-сантиметровими ступенями, у середньовікових із середнім діаметром до 16 см – за 2-сантиметровими, у молодняках – за 1-сантиметровими. Модельні дерева вибирають методом пропорційного ступінчастого представництва за межами пробної площі в прилеглій до неї частині виділу.

За призначенням пробні площі поділяються на тренувальні, для проведення рубок догляду, а також спеціального призначення, куди відноситься дослідження природного поновлення лісу, інвентаризація лісових культур, дотримання правил розробки лісосік головного користування тощо.

За формою пробні площі поділяються на прямокутні, стрічкові та кругові постійного радіуса.

Найпоширенішими є прямокутні проби, так як їх легко закладати та закріплювати на місцевості. Бажано, щоб довжина проби не перевищувала більш ніж у 2-2, 5 рази її ширину. Однак, для деяких категорій лісів прямокутні пробні площі повинні мати свою специфіку. Наприклад, у межі проби, закладеної в лісосмугах або лісових культурах, потрібно включати з кожного боку половину ширини міжряддя. В гірських умовах, з метою врахування впливу вертикальної зональності на ріст лісу, проба закладається через весь виділ довгою стороною вздовж схилу, причому її ширина складає 20-30 м, а довжина лімітується межами ділянки і може в десятки разів перевищувати ширину.

Стрічкові проби закладають, коли є необхідність у швидкому проведенні більш точної, ніж окомірна, таксації ділянок (наприклад, тих, що будуть проектуватися в рубку головного користування). Стрічкова пробна площа розміщується вздовж візира, займаючи 5-метрову смугу з кожного його боку. Візиром іде обліковець і вказує робочому з мірною вилкою, діаметр яких дерев потрібно міряти. Облік роблять за породами, ступенями товщини і категоріями технічної придатності. Вимірюється за допомогою висотоміра висота кількох дерев із середніх ступенів товщини.

Кругові пробні площі постійного радіуса (радіус проби вибирається такий, щоб її площа складала 0, 01; 0, 02; 0, 03 або 0, 05 га) закладають у неоднорідних з таксаційної точки зору та значних за площею виділах, коли закладання прямокутної пробної площі в одному місці виділу може суттєво вплинути на точність визначення його таксаційної характеристики. Цей тип проб є основою статистичного методу інвентаризації лісу, котрий базується на теорії ймовірностей та законах математичної статистики і дозволяє із заданою точністю знаходити деревні запаси та інші таксаційні показники лісостанів.

Під час таксації стиглого та достигаючого лісу застосовують повнотомір Бітерліха або призму Анучина, принцип дії яких грунтується на кругових пробних площах змінного радіусу. За допомогою цих пробних площ таксатор визначає склад та суму площ перерізів, а як похідні від них - повноту та запас на 1 га насадження.

Дані пробних площ, поряд з таблицями ходу росту насаджень, необхідні лісовпорядкуванню для встановлення віку стиглості, віку рубки, характеру та інтенсивності рубок догляду, інтенсивності вибіркових та поступових рубок тощо.

5. За 1-2 місяці до початку основних польових лісовпорядних робіт проводять першу лісовпорядну нараду з метою перевірки виконання підготовчих робіт та встановлення порядку проведення польових робіт. Доповідачем на цій нараді виступаю директор лісогосподарського підприємства або головний лісничий, співдоповідачем – начальник лісовпорядної партії.

На першій лісовпорядній нараді розглядаються такі основні питання:

· розподіл території на групи лісів та категорії захисності, на рівнинну та гірську частини;

· юридичне оформлення меж землекористування об’єкту з іншими землекористувачами;

· проект організації території, поділу його на планшети та квартали;

· забезпеченість аерофотознімками;

· рекомендації по утворенню господарських частин, господарств та господарських секцій, встановлення віку головної рубки;

· рекомендації по призначенню господарських секцій при таксації лісового фонду;

· рекомендований нормативно-довідковий матеріал, наявність пробних площ минулого лісовпорядкування, необхідність закладки нових постійних пробних площ;

· попереднє обговорення розміщення рубок головного користування;

· особливості таксації лісу з врахуванням його народногосподарського значення;

· господарське значення окремих деревних та чагарникових порід, види перспективних побічних користувань;

· забезпечення лісовпорядних робіт робочою силою, транспортом, харчами, житлом; участь у цих роботах працівників лісогосподарського підприємства;

· інші технічні особливості лісовпорядних робіт, а також проект наряд-завдання на проведення лісовпорядкування.

Начальник лісовпорядної партії інформує персонал партії про рішення першої лісовпорядної наради, доводить обсяги та особливості лісовпорядних робіт та розподіляє їх між працівниками.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.