Приблизний перелік питань до екзмену.

1. Міфічна свідомість: специфіка, минуле й сьогодення.

2. Способи відношення людини до дійсності та їх специфіка.

3. Специфіка теоретичного способу відношення людини до дійсності.

4. Форми суспільної свідомості та їх специфіка.

5. Філософія як особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.

6. Виникнення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії.

7. Типи філософування та їх специфіка.

8. Специфіка теоретичної філософії.

9. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії.

10. Художньо-образний тип філософування та його специфіка.

11. Ессеїстсько-афористичний тип філософування та його специфіка.

12. Релігійно-містичний тип філософування та його специфіка.

13. Співвідношення філософії та світогляду.

14. Історичні типи світогляду та їх специфіка.

15. Духовно-практична природа світогляду.

16. Філософія Стародавньої Індії.

17. Філософія Стародавнього Китаю.

18. Мілетська школа філософії.

19. Пошук першооснови: вид мілетців до елеатів.

20. Космоцентричний характер античної філософії.

21. Історичні форми античної діалектики.

22. Філософія Сократа.

23. Філософія стоїків.

24. Філософія скептицизму.

24. Вчення Парменіда про буття.

25. Розвиток античної діалектики (Герекліт, Парменід, Зенон, софісти, Сократ, Платон)

26. ”Лінія Демокріта ” і “Лінія Платона ” в розвитку античної філософії.

27. Арістотель і його місце в історії філософії.

28. Епікурейство, стоїцизм, неоплатонізм.

29. Філософія Середньовіччя та її зв’язок з релігією.

31. Апологетика, патристика та схоластика Середньовічної філософії.

30. Номіналізм і реалізм.

31. Діалектика Середньовіччя.

32. Філософія епохи Відродження та її антропоцентричний характер.

33. Філософія Нового часу та її зв язок з наукою.

34. Проблема методу пізнання в філософії /Ф.Бекон, Р. Декарт/.

35. Емпіризм і раціоналізм.

36. Німецька філософія Нового часу. Загальна характеристика.

37. Філософія Канта та її дуалістичний характер. Критика Канта “зліва” і “справа”.

38. Філософія Фіхте.

39. Філософія Шеллінга.

40. Шеллінг і “філософія життя”.

41. Філософська система Гегеля.

42. Принцип єдності теорії пізнання, логіки і діалектики в німецькій філософії Нового часу.

43. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

44. Фейєрбах і “філософія життя”.

45. Філософія марксизму.

46. Відношення мислення до буття як один з історично можливих методологічних принципів теоретичної філософії.

47. Агностизм і його історичні форми.

48. Принцип практики в філософії марксизму.

49. Матеріалістичне розуміння історії в філософії марксизму.

50. Домарсистські парадигми розвитку суспільства.

51. Специфіка соціального пізнання.

52. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії.

53. Виникнення “філософії життя”.

54. Фрейдизм і неофрейдизм.

55. Неокантіанство, неогегельянство, неотомізм.

56. Прагматизм.

57. Філософські погляди Ч. Пірса.

58. Діалектико-матеріалістичний аналіз кризи в фізиці на рубежі ХІХ-ХХ ст.

59. Діалектико-матеріалістичне вчення про матерію. Визначення матерії.

60. Філософія історії О. Шпенглера.

61. Руська національна філософія та її специфіка.

62. “Філософія в Росії”, “російська філософія” і “руська національна філософія”: співвідношення понять.

63. Етапи становлення руської національної самосвідомості.

64. Зачатки філософування в період формування руської держави.

65. Руська національна філософія періоду Святої Русі.

66. Руська національна філософія періоду Великої Русі.

67. Руська релігійно-містична філософія.

68. Руська національна філософія радянського періоду – періоду побудови Всесвітньої Країни Рад.

69. Сучасна руська національна філософія.

70. “Філософія в Україні” і “українська національна філософія”: співвідношення понять.

71. Дохристиянський і християнський періоди у розвитку української національної самосвідомості.

72. Докласичний період у розвитку української національної філософії.

73. Розвиток філософії в Києво-Могилянській академії.

74. Класичний період у розвитку української національної філософії /Г.С. Сковорода, П. Юркевич, Т.Г. Шевченко та ін./.

75. Українська національна філософія та її кордоцентричний характер.

76. Роль і місце Г.С. Сковороди в розвитку української національної філософії.

77. Розвиток філософських ідей у творчості українських мислителів-державників.

78. Українська національна філософія і проблема державотворення в Україні.

79. Антропосоціогенез як проблема філософії.

80. Революційний і еволюційний типи розвитку суспільства.

81. Суб’єкти і рушуйні сили суспільства розвитку.

82. Протиріччя і антогонізм. Роль суб’ктивного фактору в розв’язанні протиріч суспільного розвитку.

83. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

84. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

85. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.

86. Форми і методи емпіричного рівні пізнання.

87. Форми і методи теоретичного рівні пізнання.

88. Сходження від абстрактного до конкретного, як метод теоретичного рівня пізнання.

89. Діалектичний характер пізнання.

90. Категорії і закони діалектики, як ступені розвитку світу і його пізнання.

91. Закон взаємопереходу якісних змін в кількісні і навпаки.

92. Закон єдності і боротьби протилежностей.

93. Закон заперечення заперечення.

94. Істина як процес. Діалектика абсолютної і відносної істини.

95. Проблема істини в філософії і науці.

96. Активний характер свідомості та її функції.

97. Діалектико-матеріалістичне вчення про виникнення свідомості та її суспільний характер.

98. Соціально-філософські аспекти сучасних екологічних проблем.

99. Природа, як об’єкт філософського аналізу.

100. Історичні форми позитивізму.

101. Неопозитивізм /Б. Рассел, К. Поппер /

102. Постпозитивізм / Г. Кун, І. Лакатос /.

103. Проблема людини в філософії.

104. Діалектика біологічного і соціального в людині.

105. Культура як об’єкт філософського аналізу.

106. Міфологія як спосіб первісної єдності людини і світу.

107. Інтуіція як спосіб безпосередного отримання знання.

108. Інтуітивізм, як філософський напрямок.