Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Як же захищатися від маніпуляцій?




Існує дваметоди захисту: активний і пасивний. Пасивним захистом рекомендується користуватися,якщо ви не знаєте, що відповісти маніпулятору і що робити. У такому випадку не потрібно нічого говорити, а лише зробити вигляд, що не почули чи не зрозуміли або взагалі запитати про щось інше.

Досвід показує, що в більшості випадків маніпулятор відступає вище перед пасивним захистом. Найголовніше і найнебезпечніше в маніпуляції - миттєвість, непередбаченість, коли у вас немає часу подумати, як вийти із становища. Повтор запитання, по-перше, дає вам час на відповідь, по-друге, виявляє справжній інтерес маніпулятора і збиває його з толку. Хоча, звичайно, активний захист кращий.

Головне при цьому - психологічний настрій: не потрібно соромитися сказати те, що думаєте.

Маніпулятор часто експлуатує наше бажання сприйматися добре, тому не бійтеся виглядати поганим.

Отже, якщо ви вирішили застосувати активний захист, то не бійтеся сказати все, що вас турбує в пропозиції партнера. Якщо це невідповідальний позичальник, достатньо сказати йому, наприклад, що у вас немає впевненості, що він вчасно поверне борг, він сам в цьому винуватий. Після цього психологічна перевага переходить до вас, тому що ви відповіли прибудовою зверху Д ßБ і факти підтвердили вашу позицію.

У нашому випадку керівник може погодитись, що йому це під силу, але у нього на це немає часу.

Залежно від спрямованості можна виділити специфічні та неспецифічні форми психологічного захисту.

Специфічні форми психологічного захисту – це захист, який спрямований на характер загрози. По суті, вони нагадують процес вирішення проблем. Такі захисні дії зорієнтовані на стандартний вид загрози, що часто повторюється. Внаслідок цього, специфічні форми психологічного захисту можуть перетворитися на автоматичні – стати звичкою. Такий вид захисту забезпечує детальний аналіз характеру загрози. Результатом цього аналізу буде відчуття образи.

Неспецифічні форми психологічного захисту направлені на сам факт загрози. Такі форми захисту мають справу із характеристиками ситуації взаємодії. Вони більшою мірою схильні до стереотипізації і генералізації. Завдяки цьому виду захисту час затримки реакції сильно скорочується. Факт присутності загрози діє як ключовий подразник, який запускає один із психічних автоматизмів, що складається з базових захисних установок. Неспецифічні форми захисту забезпечують швидкий аналіз сили загрози. Результатом цього аналізу є емоційна оцінка.

Існує велика кількість способів уберегтися від маніпуляцій, але все ж таки всі вони складаються із переплетення наступних так званих базових захисних установок.



Відхід або ізоляція – збільшення дистанції, переривання контакту, виведення себе за межі досяжності впливу агресора. Крайнім виразом цієї стратегії може вважатися відчуження, повна замкнутість у собі, відмова від контактів з людьми, при­пинення співпереживання. Звичайним проявом цього виду захисту є зміна теми бесіди, переривання бесіди під сприятливим приводом, відхід від контактів із неприємними вам людьми.

Вигнання – збільшення дистанції, видалення агресора. Граничним виразом такого захисту є вбивство. Часто це проявляється у звільненні з роботи агресора, вигнання його з будинку, засудження, гостре зауваження, насмішка (часткове вбивство якої-небудь частки агресора: звички, характеру і т.д.)

Блокування – контроль дії, виставляння перешкод на шляху агресора. Граничний вираз – повна самоізоляція за допомогою окремих статусів і підсистем. Повсякденне застосування виражається у вигляді смислових і семантичних бар’єрів: «Я не розумію, про що ви говорите», рольових бар’єрів: «Я на роботі».

Управління – контроль дії, що витікає від агресора, вплив на нього. Граничний вираз – підпорядкування собі іншої людини. Звичні способи використання такого захисту – скарги, плач, підкуп, спроби подружитися, спровокувати бажану поведінку.

Ігнорування – контроль інформації про агресора, спотворене сприйняття агресора або погрози з його боку. Гранична форма вираження – втрата адекватності сприйняття, ілюзії. Зазвичай виявляється як стереотипізація – «він просто жартує», або пояснення маніпуляції позитивними намірами – «мені бажають добра».

Заперечення— виявляється в несвідомій відмові від негативної для само­оцінки інформації. В управлінському спілкуванні цей механізм спрацьовує, зо­крема, у ході критики, тобто негативного зворотного зв'язку. З метою підви­щення ефективності спілкування рекомендується розділяти оцінку вчинків вин­ного, залишаючи йому можливість зберегти в цілому позитивну думку про себе.

Витискання— активний спосіб запобігання внутрішньому конфлікту, що передбачає усунення негативної інформації зі свідомості і дії по збереженню позитивної уяви про себе. У цьому випадку людина легко забуває не­прийнятні для неї факти і висуває помилкове, але прийнятне для себе пояс­нення скоєних вчинків.



Раціоналізація— полягає у зниженні цінності недосяжного. За наявності такого способу психологічного захисту в управлінському спілкуванні доціль­но, по-перше, не поспішати з обвинуваченнями, якщо людина свідчить про відсутність у неї інформації з якогось питання, оскільки не виключено, що це стосується почуття власної гідності. І по-друге, варто навчитися відрізняти дійсні мотиви «дезінформації» від помилкових, що використовуються для са­мовизначення.

Проекція— несвідоме приписування іншій особі власних бажань, праг­нень, особистих якостей, головним чином негативних. Причиною цього за­хисту, мабуть, є неусвідомлене прагнення зберегти статус своєї особистості в порівнянні з іншими. Непорядно вчинивши стосовно партнера по спілкуван­ню, людина починає несвідомо, заради самовиправдання, шукати в нього негативні якості. Під час конфлікту, наприклад, його учасники найчастіше приписують один одному свої вади.

Ідентифікація— виявляється в ототожненні себе з іншим об'єктом, вста­новленні з ним емоційного зв'язку. Вона допомагає особистості перебороти почуття власної неповноцінності, набути впевненості в собі. Так, підлеглий, під впливом неосмисленого бажання самоствердитися, у спілкуванні з коле­гами може ототожнювати себе з керівником: Ми з Іваном Степановичем вирі­шили. Підлеглі, які ідентифікують себе з керівництвом, дуже «зручні» у спілку­ванні, але позбавлені творчого початку, нездатні до прийняття самостійних рішень. Як зовнішні ознаки проявів ідентифікації можна розглядати спроби наслідувати зовнішній вигляд, манеру поведінки тощо.

Заміщенняполягає в знятті людиною внутрішньої напруги від нереалі­зованої дії, спрямованої на недосяжний об'єкт, шляхом переносу часу, пере­адресування його у доступну ситуацію. Яскравою ілюстрацією цього способу психологічного захисту є використання на деяких японських підприємствах манекена керівника, якому робітники можуть «висловити» все, що вони про нього думають і що вони не наважуються сказати його живому прототипу. Після «спілкування» з манекеном у них нема потреби зривати своє роздрату­вання на колегах, у родині або стримувати його, завдаючи шкоди власному здоров'ю.

Виключення— це послаблення внутрішнього конфлікту шляхом пережи­вання. Наприклад, читаючи або продивляючись художній твір, ми співпере­живаємо разом з його героями і на цьому тлі наші власні проблеми стають менш значимими. Тому з метою оптимізації спілкування в колективі керів­нику рекомендується надавати своїм робітникам можливість спілкуватися не тільки на роботі, а й у неформальній обстановці.

Важливо пам’ятати, що базові захисні установки є такими, що лише визначають напрям захисних дій. У діловому спілкуванні вони часто використовуються у сукупності і переплетенні. Наприклад, достатньо частий жіночий прийом «в сльозах вибігла з кабінету» має в собі як власне сам відхід, так і управління (плач).


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.009 сек.)