Правила стратегії і тактики підлеглих у спілкуванні з важким керівником

1. Не починайте нічого нового, продовжуйте виконувати звичну роботу.

2. Деякі важкі боси не такі вже й важкі. Спробуйте по-іншому подивитись на нього, зрозуміти його роль, цілі, цінності. Труднощі можуть ховатись не стільки в самому босі, скільки в його команді, незбалансованій для роботи на перспективу.

3. Іноді найліпший підхід — забути про важкого боса і подивитись на власну поведінку. У вас повинно бути бажання змінитися, перш ніж намагатись змінити поведінку боса. Змініть ті реалії, які безпосередньо перешкоджають вашим ефективним взаєминам із босом.

4. Оцініть, чи підходить ваш керівник для діалогу сам на сам. Спробуйте поговорити з ним. Деякі боси не практикують такого спілкування, і тоді вам краще не наполягати.

5. Чи здатний ваш керівник сприймати критику? Чи турботливий він? Чи вміє він уважно слухати? Якщо вміє, спробуйте зустрітися, підготуйтесь до розмови, задавайте змістовні запитання.

6. Пам'ятайте, що більшість керівників прагнуть зворотного зв'язку, щоб полегшити тягар, спричинений їх поведінкою. Якщо ваш важкий бос має свого важкого боса, він може мати потребу у вашій підтримці.

7. Якщо ви боїтеся прямо сказати важкому босу, що ви думаєте, можете спробувати інші засоби. Іноді анонімне повідомлення — єдина реальна альтернатива.

8. фірма подобається, але не подобається безпосередній бос. Складіть список кількох керівників, з якими ви хотіли б працювати, " закиньте вудку" найкращому кандидату. Краще, якщо бос, який вам не подобається, дізнається про це.

9. Підійдіть до боса вашого боса. Можливо, що " великий бос" стане на бік вашого боса. Спробуйте визначити, наскільки вони близькі, будьте об'єктивні, але не продавайте свого боса.

10. Зміна оточення часто творить диво. Але не існує гарантії, що бос в іншій організації буде кращий.

11. Зумійте співпрацювати з важким керівником. Подивіться на людей, які знаходять спільну мову з босом, і навчіться того, що роблять вони, а саме - навчіться брати на себе обов'язки, які бос не любить виконувати сам. Намучившись з важким керівником, ви обов'язково захочете стати " хорошим" керівником. Підлеглі чекають, що ви будете найкращим від усіх, хто керував ними до вас.

ЯК ЗАХИСТИТИ СЕБЕ ВІД ВАЖКИХ У СПІЛКУВАННІ ЛЮДЕЙ

Важкими в спілкуванні можуть бути не тільки боси, але і колеги по роботі, яких ви змушені бачити щодня. Трапляється так, що від деяких людей начебто відходить від'ємний заряд.

Американська дослідниця Д.Г. Скотт рекомендує в таких випадках створити навколо себе уявний енергетич­ний бар'єр, який перешкоджатиме впливу на вас нега­тивного заряду.

Один із способів, який дозволяє це здійснити, полягає в тому, щоб уявити собі біле світіння чистої позитивної енергії навколо себе, або уявити, що ви перебуваєте в захисній обо­лонці, або навіть уявити себе у вигляді матер'яного намету, з країв якого негативна енергія стікає, як вода.

Ви можете використати різні прийоми візуалізації. Важливо, щоб у вашій уяві ви створили навколо себе за­хисну зону. Коли ви відчуєте, що вам загрожує дія якоїсь негативної енергії, підніміть цей «щит» і навіть відсунь­те його ближче до того, хто її випромінює. Ви відчуєте себе стійкішим і врівноваженішим і зможете спокійні­ше і комфортніше робити те, що вам потрібно.

7. Виробнича діяльність будь-якого працівника організації нерозривно пов’язана з дотриманням ним етичних норм, правил поведінки і взаємовідносин із своїм зовнішнім оточенням (керівником, колегами, підлеглими, клієнтами і партнерами). Дотримання етики ділових стосунків є одним із основних критеріїв професіоналізму як окремого співробітника, так і організації в цілому.

В процесі виробничої діяльності варто врахувати закономірності, що визначають особливості міжособових стосунків. Однією з основних з-поміж них є закономірність невизначеності відгуку або, іншими словами, залежність сприйняття людьми зовішнього впливу від їх особистості, конкретності ситуації, за якої відбувається вплив, та від особистостей, які передають інформацію.

Вивчення механізму даної закономірності дозволяє відповісти на ряд запитань, що нерідко виникають у процесі міжособових стосунків: чому людина не зробила те, що ви її просили або на що вказували? Чому ваше слово, дії, вказівки образили людину, причому зненацька для вас? Чому вона зробила не те і не так, як ви просили чи наказували?

Механізм дії закономірності невизначеності відгуку можна пояснити за допомогою теорії мотивації трудової діяльності — моделі Портера — Лоулера. Зовнішні винагороди — це не тільки похвала керівника, премія, просування по службі, але і підтримка нормальних стосунків зі співробітниками, це може також бути одержання нової фахової ролі, набуття ексклюзивних прав тощо. В оцінці зовнішніх «винагород» варто передбачати їх можливе негативне значення, наприклад, появу додаткового навантаження, виключення певної групи соціального оточення тощо.

Закономірність неадекватності відображення людини людиною і неадекватності самооцінки. Її суть полягає в тому, що жодна людина не може осягнути іншу, а також саму себе з таким ступенем вірогідності, який був би достатнім для прийняття виважених рішень щодо цієї людини і самої себе.

Закономірність психологічного самозахисту. Стосовно інших людей ми ставимо на перше місце, як правило, їх зовнішню фізичну безпеку, нехтуючи психологічною. З іншого боку, сама людина надає дуже велике значення власній психологічній безпеці і самозахисту від посягань на неї. Провідним мотивом соціальної поведінки є збереження особистого статусу, власної гідності людини.

Література:

1. Азбука хорошего тона. —Минск, 1994.

2. Бороздина Г.В. Психология делового общения. — М., 1988.

3. Вік В.О., Басе О. Як набувати популярності, або Правдивий сучас­ний етикет. — Тернопіль, 1992.

4. Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. — К., 2005.

5. Демосфен. Речи. — М, 1954.

6. Кашапов Р.Р. Курс практической психологии, или Как научиться работать и добиваться успеха. — Ижевск, 2001.

7. Леонтьев А.А. Лекция как общение. — М., 1997.

8. Леонтьев А.А. Психология общения. — М., 1997.

9. Леонтьев А.А. Психологические особенности деятельности лектора. — М., 1981.

10. Липсиц И.В. Не повторить ошибок. Практические советы руководителю. — М., 1988.

11. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта. — К., 2000.

12. Михневич А.Е. Ораторское искусство лектора. — М., 1984.

13. Мицыч П. Как проводить деловые беседы. — М., 1983.

14. Палеха Ю.І., Водерадський Ю.В. Етика ділових стосунків. — К., 1999.

15. Палеха Ю.І. Ділова етика. — К., 2000.

16. Поуст Є. Американський етикет: Мистецтво розмови: Кн. 1. / Пер. з англ. — К., 1991.

17. Правила хорошего тона: 240 кратких рекомендаций. — К., 1993.

18. Томан І. Мистецтво говорити. — К., 1989.

19. Томан І. Як удосконалювати самого себе. — К., 1988.

20. Фишер Ю., Юри У. Путь к согласию, или Переговоры без покажения: Пер с англ. — М., 1992.

21. Хавнников А.В. Деловой этикет и ведение переговоров: правила хо­рошего тона с комментариями психолога. — М., 2005.

22. Ходакое М.С. Как не надо себя вести. — 2-е вид., доп. — М., 1975.

23. Швабл Ю. М., Данчева О.В. Практична психологія в економіці та біз­несі. — К., 1998.