Типові помилки вибору вручення та одержання ділового подарунку

Подарунки - це завжди радість. Причому як дарування, так і від отримання. Традиція підносити подарунки стала невід'ємною частиною культури ділових відносин. Ділові подарунки колегам, партнерам, керівникам і підлеглим роблять наше трудове життя багатшим, добрішим і повноцінним.

Подарунки прийнято підносити на дні народження, при підвищенні по службі і на традиційні свята. Подарунком можна продемонструвати повагу до своїм товаришам по службі, виявити подяку людям, які вас оточують і допомагають у професійному плані.

Але якщо вибрати подарунок рідним і близьким порівняно просто, то до вибору ділового подарунка необхідно поставитися з великою увагою і терпінням. Підносити ділові подарунки - своєрідне мистецтво. Тут існує ряд правил та умовностей і, щоб уникнути непорозумінь їх слід суворо дотримуватись.

Діловий етикет безапеляційно забороняє дарувати:

1. Одяг. Діловими подарунками не можуть бути капелюхи, сорочки, шкарпетки і тому подібне. Тим більше білизна. Виняток становлять краватки, шарфи та хустки.

2. Алкогольні напої. Такі подарунки при робочих відносинах недоречні. У багатьох компаніях існують правила, що забороняють дарувати спиртні напої.

3. Предмети релігійного культу і з релігійною символікою. По-перше, ви можете не вгадати, яку релігію сповідує той чи інший чоловік і сповідує її взагалі. А по-друге, це область інтимного, куди товаришам по службі вхід заборонено.

4. Жартівливі подарунки слід презентувати з обережністю, оскільки окремі люди можуть не зрозуміти жарти. Не рекомендується дарувати жартівливі подарунки і співробітникам, які старші вас за віком. Необхідно двічі, а то й тричі подумати, перш ніж подарувати карикатуру, ляльку-двійника, частівки і т.п.

5. Парфумерію і косметику. Навіть якщо вам здається, що ви добре знайомі зі смаками людини, якій призначений подарунок, ви все одно можете не вгадати, який запах парфумів або кольорову гаму декоративної косметики він віддає перевагу.

6. Категорично заборонено дарувати речі, що були у вжитку, виняток становить лише антикваріат.

Згідно з діловим етикетом, не прийнято, щоб співробітники дарували своєму начальнику індивідуальні презенти, краще зробити це всім колективом. Подарунок повинен бути пам'ятним, якісним і підкреслювати індивідуальність того, кому він призначений. Неодмінним же правилом для подарунка, призначеного VІР-персони, є пам'ятний напис на внутрішній стороні речі. Подарунок начальнику повинен бути одночасно нейтральним та демонструвати повагу, але не потрібно витрачати останні гроші, щоб піднести начальнику шикарний подарунок.

Підлеглим прийнято дарувати речі з логотипом компанії, які можна використовувати в офісі. З одного боку, вони розцінюються як презенти, піднімають корпоративний дух, з іншого – виступають як визначення їх професійної діяльності.

4.Всі знають прислів'я: Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму. При цьому підкреслюється, що розум, звичайно, головний, але зустрічають все ж таки за зовнішнім виглядом, за одягом. Перше враження про людину складається саме на основі її зовнішнього вигляду, протягом початкових кількох хвилин, і якщо в майбутньому це враження не надто дисонуватиме з іншими враженнями від людини (її інтелекту, поведінки, ділових якостей), то стає стійким і зали­шається надовго або й назавжди.

Рокфеллер розпочав свій бізнес з того, що купив собі на останні гроші дорогий костюм і став членом гольф-клубу. Як показують психологічні дослідження, в 85 випадках зі 100 люди після першого знайомства складають для себе образ людини по його зовнішньому вигляду; перша хвилина зустрічі є вирішальною в створенні соціального і психологічного портрету, вона визначає характер подальших взаємин. Змінити перше враження згодом важко. Отже, навіть найрозумнішій, найдоброзичливішій людині, унікальному фахівцеві, врешті-решт, навіть генієві необхідно бути уважним до своєї зовнішності, якщо він хоче налагодити хороші відносини з тими, хто оточує.

Предмети одягу і взуття та маніпуляції з ними також часто мають суттєве значення для спілкування. Вони повідомляють не лише про рід занять людей (наприклад, однострої військовиків, пожежників, духовних осіб тощо), демонструють їхні фінансові успіхи, матеріальний добробут, а й виражають кому­нікативні наміри людини, її ставлення до інших людей, до су­спільних цінностей, засвідчують вихованість, наявність есте­тичного смаку, відчуття міри тощо. Окремі з цих предметів набувають значення символів, які виконують ідентифікаційну функцію, засвідчують ідейні переконання тощо, як, наприклад, вишиванка в українців, сарі в індійців, ярмулка в євреїв.

У минулі часи одяг завжди відображав належність людини до певної соціальної групи, професії. У багатьох випадках форма одягу строго регламентувалась, і ніхто не смів її порушувати. Особливо суворі вимоги були при дворах.

У наш час вимоги до одягу не такі категоричні. Але й тепер в розвинутих демократичних країнах керівники фірм, офісів надають великого значення зовнішньому виглядові своїх працівників. Практика показує, що до акуратно одягнених людей виявляється більш уважне ставлення оточуючих.

Загальні рекомендації для створення ділового стилю, який намагається робити акцент на здібностях і характері людини, а не на її зовнішності, наступні:

· нічого яскравого - тільки блиск інтелекту,

· мінімум моди, ніякого авангарду,

· прихована сексуальність (жодних " міні", топів, зібране волосся), майже стиль " унісекс".

Дозволяється прояв власної індивідуальності, але в межах «гарного смаку». Тобто можна урізноманітнити сірий діловий костюм симпатичним шаликом, якщо він не надто яскравий. Звичайно, суворість дотримання вимог залежить від престижності фірми, і тут важливо не бути надмірним. Але справжній діловий стиль - це елегантні костюми і тісні краватки, а не зручні джинси і старі кросівки.

Нині кожен може одягатись, як він забажає на свій смак. Але саме це ро­бить людину відповідальною за свій зовнішній вигляд. Широкий вибір одягу дає змогу кожному повною мірою виявити свій смак, почуття прекрасного, нарешті, почуття міри, а також підкреслити переваги або приховати недоліки своєї фігури.

Однак чимало ситуацій сучасного життя вимагають певної форми одягу. Це, найперше, протокольні заходи. Протокол, наприклад, не дає змоги жінці з'явитися на офіційному прийомі в міні-спідниці. Винятком з правил було вручення американці Мері Куанту 1966 р. ордена Британської імперії за моду носити міні-спідницю. На церемонії в Букінгемському палаці авторка моди на міні-спідниці була в цьому одязі, зовсім несумісному з придворним етике­том.

Непоодинокі випадки, коли чоловіків чи жінок, які приходили до послів у різних справах, але були одягнені в потерті джинси, шорти або міні-спідниці, не допускали в посольства. Прийнято не пускати в ресторани відвідувачів у шортах, без краватки.

Підвищені вимоги до одягу людей, які відправляються до театру, на кон­церти класичної музики і, звичайно, на офіційний прийом. Строгим має бути одяг для відвідування заходів, які поєднують у собі святковий і офіційний ха­рактер. Це, зокрема, урочисті засідання, ювілейні концерти, в яких беруть участь державні діячі, посли, зарубіжні гості.

Форма одягу— найкраща характеристика людини, це свого роду ієрогліф, що відображає особистість зі всіма звичками і нахилами її. Естетика костюма має не менше значення в житті людини, ніж естетика поведінки. Неохайність в одязі рівноцінна моральному самогубству. На думку Оноре де Бальзака, «Справа не стільки в костюмі, скільки в умінні його носити».

Одяг, особливо для спілкування з публікою, має відповідати наступним вимогам:

• не повинен притягати до себе надто багато уваги, щоб бачили і чули сутність слів людини,

• стиль ділового одягу повинен бути класичним,

• якість костюму має бути найвищою з усього, що ви можете собі дозволити,

• одяг не повинен зливатися з фоном,

• бути зручним і перевіреним — не варто одягати новий костюм, а тим більше, мешти, на виступ,

• не викликати «візуальної вібрації», тобто не мати різноманітних смуг, клітинок, яскравих великих малюнків; заборонене використання металізованих і блискучих тканин,

• а от взуття має завжди бути блискучим.

Як змінює нашу зовнішність одяг різних кольорів? Якому кольору краще віддати перевагу:

• чорний виключає людину з уваги оточуючих, і її не запам'ятовують, він робить людину старшою і пов'язаний з негативними емоціями;

• темно-сірий або темно-синій, білий відсвічує на обличчя і додає зайвих кілограмів обличчю і фігурі, а також погіршує якість фотознімків;

• світло-сірі і бліді пастельні тони, червоний пригнічує особистість, вібрує і розпливається за контури одягу, блікує на очі.

• колір червоного вина, бордо, димчасто-рожевий, яскраво-зелений і жовто-зелений дають неприємний відсвіт на обличчя,

• темно-ізумрудний, оливковий, оранжевий - гарячий, вібруючий колір, який погано підходить майже до всіх відтінків шкіри,

• з коричневим відтінком гарно поєднуються абрикосовий, цегляний, колір палого листя, а от жовтий дає на обличчя нездоровий жовтий відблиск,

• темно-синій, аквамарин, блакитний, сіро-блакитний, фіолетові відтінки, сірий - спокійний колір, який добре відтіняє зовнішність людини, дає відчуття сили, символізує спокій, довіру, успіх і авторитет, гарні й відтінки сірого – графітовий, сизий, блакитно-сірий, стальний, кам'яний.

Найчастіше у діловому стилі рекомендують обмежуватися відтінками темно-синього і сірого, які символізують спокій, впевненість, престиж і успіх. Вважається, що ці кольори також вигідно підкреслюють риси особистості і допомагають сподобатися іншим.

Якщо ви плануєте влаштуватися на роботу у солідну компанію або вас нещодавно прийняли, потрібно з’ясувати, які вимоги до одягу на фірмі існують і якими є кольори компанії. Можна ненав’язливо включити ці кольори у свій одяг чи макіяж. Так ви непомітно будете передавати оточуючим сигнал: я свій, мене не треба ні боятися, ні ображати.