Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Технологія улаштування опалубки.




Опалубка - це форма, в яку вкладають бетонну суміш для одержання бетонних чи залізобетонних конструкцій заданих розмірів, форми і положення в просторі. В опалубні форми вкладають бетонну суміш, де вона твердне до досягнення бетоном потрібної міцності.

Вимоги до опалубки:

- внутрішні розміри мають відповідати проектним розмірам

конструкції;

- якість внутрішньої площини повинна відповідати якості зовнішньої поверхні конструкції;

- мати достатню міцність, жорсткість і герметичність;

- мінімальні витрати на її влаштування.

Опалубку розпізнають за такими ознаками:

- за кількістю циклів використання –опалубка неінвентарна (застосована тільки один раз) та інвентарна (багатооборотна);

- за матеріалами, що використовуються для її виготовлення – із дерева, металу, синтетичних матеріалів, матеріалів на основі цементних в’яжучих та комбінована;

- за конструктивними особливостями – індивідуальна, незнімна, розбірно-переставна, блочна, ковзна, котюча, пневматична.

Дерев’яну опалубку виготовляють із пиломатеріалів, водостійкої фанери та деревних плит (ДСП, ДВП). Оборотність дерев’яної опалубки складає 10…20 разів.

Металеву опалубку виготовляють із прокатних та гнутих ефективних профілів з палубою із металевого листа завтовшки 2…3 мм. Оборотність опалубки може досягти 100…300 разів.

Синтетичну опалубку виготовляють із склопластика, текстоліту,гетинаксу та інших синтетичних матеріалів. Оборотність опалубки із синтетичних матеріалів досягає 20…100 разів.

Опалубки з матеріалів на основі цементних в’яжучих виготовляють із залізобетону, армоцементу, склоцементу, фібробетону, азбестоцементу. Такі опалубки використовують як незнімні.

Комбінована опалубка складається із різних матеріалів. В ній елементи каркасу, підтримуючі конструкції та елементи кріплення виготовлені із сталі, а палуба і опалубні щити – із водостійкої фанери чи синтетичних матеріалів. Така опалубка, зберігаючи основні пози-

тивні властивості металевої має порівняно з нею і значні переваги вона дешевша і легша.

Індивідуальну опалубку застосовують для спорудження конструкцій складних, неповторних форм.

Незнімна опалубка складається із формоутворюючих елементів (плит, оболонок, блоків), кріплень та підтримуючих елементів. Після бетонування формоутворюючі елементи з монолітної конструкції не знімають і вони утворюють з нею єдине ціле.

Розбірно-переставна опалубка складається із окремих щитів, підтримуючих елементів та кріплень. На висоті опалубні щити підтримуються риштуванням із інвентарних стояків та прогонів. Розрізняють два види розбірно-переставної опалубки – дрібнощитову (при



висоті меншій 0,5 м) та великощитову (при висоті більшій 0,5 м) (рис.

4.3, 4.4).

Рис. 4.3. Основні способи кріплення розбірно-переставної опалубки:

а, б – дрібнощитової; в, г - великощитової: 1 – кілок; 2 – риштування; 3 - металева стяжка

Блочна опалубка – це опалубна форма, яку монтують і демонтують у суцільному вигляді; застосовується для бетонування однотипних конструкцій (основ під колони, колон, балок).

Ковзна опалубка відрізняється від інших видів опалубки тим, що при переміщенні по висоті вона не відділяється від конструкції, яку бетонують, а ковзає по її поверхні за допомогою підйомних пристроїв. Таку опалубку застосовують для бетонування висотних споруд з

незмінною за висотою формою плану (силосні башти, елеватори, будинки).

Рис. 4.4. Схеми кріплення великощитової опалубки:

а – при висоті блоків до 3 м; б – при висоті блоків до 5 м; в - при близькому

розміщенні укосів котловану; г, д – для похилих поверхонь; е – при бетонуванні балок і покриттів

Котюча опалубка – це опалубна форма з механічним пристроєм для її відривання, опускання та стулювання, встановлена на візках, що переміщаються по колії. Цю опалубку використовують для бетонування лінійновидовжених споруд постійного перерізу по довжині (тунелів, траншейних складів, стінових конструкцій).

Пневматичну опалубку застосовують для бетонування купольних та склепінчастих покриттів із залізобетонних оболонок завтовшки 30…100 мм.

Вибір опалубки проводять з урахуванням її відповідності до споруджуваних конструкцій та економічної ефективності її застосування. При цьому перевагу віддають технологічним факторам, через те, що вони визначають можливість застосування опалубки і умови забезпечення якості споруджуваної конструкції.__


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.006 сек.)Пожаловаться на материал