Розрахунковий опір ґрунту основи, його визначення та використання на практиці.

Розрахунковий опір грунту. Тиск , при якому крива залежності (рис. 7.2) умовно переходить від прямолінійної ділянки до криволінійної (кінець ІІ- ї, початок ІІІ- ї фази) називається розрахунковим опором грунту або першим критичним тиском . Це навантаження є цілком безпечним, тому що зони граничного стану будуть займати незначні області під сторонами фундаменту і грунт практично знаходиться в фазі ущільнення. є максимальним тиском (навантаженням), при якому можна використовувати для розрахунків осідань фундаментів лінійні залежності між деформаціями і напруженнями. Якщо перевищує , то для визначення осідань фундаментів необхідно використовувати залежності, що враховують криволінійність функції .

Задача з визначення першого критичного тиску розв’язана М.П. Пузиревським у 1929р. Розглянемо дію рівномірно розподіленого навантаження на смузі шириною при наявності бічного завантаження , викликаного заглибленням фундаменту на величину (рис. 8.5). Вертикальні стискуючі напруження від власної ваги грунту у точці на глибині нижче підошви фундамету становлять

, де (8.3)

- головні напруження, викликані власною вагою грунту.

Приймемо припущення про гідростатичний розподіл напружень від власної ваги грунту, тобто (в певній мірі це неправильно - (7.24)).

Вище було показано, що в умовах плоскої задачі величини головних напружень від дії навантаження визначаються за формулами (7.21), (7.22)---( і )

;

Для будь-якої точки запишемо величини головних напружень, викликаних дією тиску з урахуванням власної ваги грунту, використовуючи (7.21), (7.22)

(8.4)

Зменшення на величину в (8.4) викликане заглибленням фундаменту.

Підставимо (8.4) в умову граничної рівноваги зв’язного грунту (8.2) і розв’яжемо це рівняння відносно