Загальні положення і основні етапи проектування.

Зведення або реконструкція будь-якого будівельного об'єкта починається з дуже відповідального етапу - проектування. Від рішень, які приймаються на цьому етапі; значною мірою залежать як техніко-економічні показники будівництва, так і експлуата­ційні показники майбутнього підприємства. Науково обґрунтова­ний підхід до розроблення проектно-кошторисної документації, співдружність проектантів з усіма іншими учасниками інвести­ційного циклу як при будівництві нових об'єктів, так і, особливо, при реконструкції та технічному переозброєнні діючих підпри­ємств дає змогу отримати відчутні результати в економії часу, матеріальних та людських ресурсів.

Проектування в будівництві - це розроблення моделі майбут­нього підприємства, будівлі чи споруди у вигляді комплексної технічної документації - проекту.

Проект - це комплекс графічних та текстових матеріалів, до яких належать: техніко-економічні обґрунтування, розрахунки, крес­лення, кошториси, макети та пояснювальні записки, необхідні для будівництва або реконструкції будівель та споруд.

Виходячи від призначенняпроекти можуть бути індивідуальні, типові та повторного застосування.

Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проект­ної документації для будівництва визначаються ДБН А.2.2.-3-2004 " Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

Процес проектування незалежно від об'єктів, для яких розроб­ляється проектна документація, підпорядковується певним прин­ципам.

1. Послідовність проектування - від загального до поодинокого. Спочатку вирішуються питання доцільності будівництва.

Під час розроблення проектної документації для об'єктів промис­лового призначення враховуються затверджені у встановленому порядку державні програми розвитку галузі, схеми і проекти район­ного планування, промислових зон, генеральні плани населених пунктів.

При розробленні проектної документації для будівництва об'єк­тів цивільного призначення враховуються рішення, ухвалені в затвердженій у встановленому порядку містобудівній докумен­тації (схеми і проекти районного проектування, генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування).

2. Варіантність проектування передбачає доцільність розроб­лення декількох проектних рішень окремого об'єкта, або кількох варіантів тільки конструктивного рішення будівлі.

3. Комплексність проектування передбачає відображення у проекті всіх частин, пов'язаних між собою. Проект має надходити до замовника в обсязі, передбаченому нормами про склад проект­ної документації.

Державні будівельні норми (ДБН А.2.2.-3-2004) встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектно] документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів цивільного та промислового призначення (далі - будівництво) і є обов'язковими для застосу­вання органами державного управління та нагляду, замовниками (інвесторами), проектувальниками, підрядниками, іншими юридич­ними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяль­ності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Рішення відносно використання проектів масового застосу­вання (типових проектів) або проектів повторного застосування схвалюється інвестором (замовником) на підставі рекомендацій місцевих органів містобудування та архітектури і проектуваль­ника з урахуванням чинного законодавства про авторське право.

Етапи проектування. Процес проектування об'єкта складається з трьох періодів (етапів): перший - підготовчий (передпроектний), другий - безпосередньо розроблення проектно-кошторисної доку­ментації, третій - післяпроектний.

На першому етапі виконують роботи та оформлюють такі документи:

1. Завдання на проектування.

2. Архітектурно-планувальне завдання органів містобудування
та архітектури.

3. Вибір майданчика (траси) для будівництва.

4. Договір (контракт) на виконання проектно-пошукових робіт між замовником і проектувальником.

5. Вихідні дані для розроблення проекту, які надаються замов­ником.

6. Інженерно-економічні вишукування.

На другому етапі проектні організації на підставі договорів (контрактів) із замовником виконують проектно-пошукові роботи.

Комплект проектних і дослідних робіт для технічно складних об'єктів виконується під керівництвом однієї проектної органі­зації - генерального проектувальника. Для виконання окремих час­тин проектів на договірних засадах залучаються спеціалізовані проектні та дослідні організації - субпідрядні проектувальники. При цьому генеральний проектувальник координує роботу субпід­рядних організацій, відповідає за техніко-економічний та еколо­гічний рівні проектування і терміни розроблення проектно-кош­торисної документації в цілому. Для об'єктів промислового будів­ництва генеральним проектувальником, як правило, є проектна органі­зація, що розробляє технологічну частину проекту, а для об'єктів цивільного призначення - проектна організація, що розробляє архітек­турно-будівельну частину проекту.

Керівники генеральних проектних організацій або інших юридич­них організацій незалежно від форм їх власності повинні призна­чати відповідними наказами чи угодами авторів (головних архітек­торів та головних інженерів проектів) на розроблення всіх стадій проектування.

Відповідальною особою за технічні, економічні, естетичні й екологічні якості проекту в цілому є головний архітектор проекту (ГАП) чи головний інженер проекту (ПП).

ГАП (ПП) готує договори, координує дії виконавців, веде переговори з замовниками, субпідрядниками і підрядниками.

ГАП (ГШ) є одночасно й автором проекту, тобто проект створює­ться під його безпосереднім керівництвом і за безпосередньої участі. Відповідальною особою за якість розділу проекту є керівник проект­ного підрозділу та головний спеціаліст.

Авторське право на проектну документацію охороняється згідно із Законом України " Про авторське право і суміжні права" та іншими законодавчими актами.

У разі використання в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатися.

Замовники і проектувальники зобов'язані на підставі договорів (контрактів) своєчасно, до передавання проектної документації у виробництво, вносити до проектної документації зміни, пов'язані з уведенням в дію нових нормативних документів, заміною облад­нання, а також зміною ситуації на майданчику будівництва об'єкта або відносно об'єкта. Проектувальник зобов'язаний своєчасно сповіщати замовника про зміни чинних норм. Відповідні зміни проектної документації виконуються проектувальниками за додат­кову оплату. Проектування та будівництво можуть виконуватись по чергах, якщо це передбачено завданням на проектування, ескіз­ним проектом або техніко-економічним обґрунтуванням (ТЕО) інвестицій. У цьому разі ескізний проект і ТЕО інвестицій розроб­ляються у цілому на об'єкт, а проект, робочий проект та робоча документація розробляються по чергах будівництва.

У випадках, коли це обумовлено завданням на проектування, мають виділятися пускові комплекси.

Після закінчення проектних робіт та оформлення згідно з чинним положенням проектна документація передається замовнику гене­ральним проектувальником у чотирьох примірниках, а субпідряд­ним проектувальником - генеральному проектувальнику у п'яти примірниках.

Після погодження та затвердження проектна документація передається генпідрядній будівельній організації.

На третьому етапі проектна організація здійснює автор­ський нагляд за виконанням проекту згідно з " Положенням про авторський нагляд проектних організацій".

5. Організаційні питання проектування.

Проектування є продовженням планування робіт по реалізації проекту. Від нього в значній мірі залежить подальший розвиток робіт за проектом. Проектування включає два етапа:

1. Вирішення організаційних питань проектування.
2. Розробку та узгодження проектних документів.

Першій етап - організаційні питання проектування, включає:

1. Вибір проектувальників, підготовка та укладання контракту.
2. Планування робіт та узгодження документації

Є три підходу до вибору проектувальників та укладання з ними контрактів:

а) Проектувальники надають послуги в міру необхідності. Якщо замовник постійно співпрацює з інженерною або архітектурною фірмою, він може домовитись про надання послуг в міру необхідності. Цей спосіб найбільше використовується в муніципальних проектах.

б) Закриті переговори. Якщо фірма вже надає послуги замовнику, він може укласти з нею угоду без оголошення конкурсу. При цьому підрядник повинен представити пропозиції щодо кошторисної та максимальної вартості робіт.

в) Проведення конкурсу. Оскільки робота з проектувальником на умовах конкурсу більш ризикована, тому в цьому випадку права та обов’язки проектувальника регулюються типовими положеннями про проектні контракти.

Планування робіт та узгодження документації. Менеджер проекту повинен скласти детальний план (програму) робіт, з врахуванням концепції замовника, використанням довідкових, інформаційних матеріалів, кошторису виробничого процесу. Він повинен запланувати достатній обсяг робіт, визначити постачальників та будівельників.

План повинен включати загальний опис основних та допоміжних робіт із зазначенням існуючих обмежень.

Якщо з будівельною організацією укладається прямий договір, то від проектувальника потребується детальне проектування та підготовка відомостей щодо необхідних матеріалів.

Якщо власник ліцензії на технологію надає повну розробку технологічного процесу з додаванням специфікацій технологічного обладнання, то спеціалістам по технології фірми, що розробляє проект не треба буде виконувати цю роботу.

Таким чином, менеджер проекту повинен мати уяву про організацію роботи у фірмі, що виконує проектування.

Крім того, в плані роботи визначається необхідність здійснення перевірок за ходом проектування та їх періодичність.

Після схвалення плану робіт замовником починається основний етап робіт – проектування та узгодження документації.

Практика організації проектування в розвинутих країнах включає дві стадії проектування тобто розробку наступних документів:

1. попереднього проекту (форпроекту), або графічного (ескізного) проекту;
2. остаточного (технічного) проекту – робочих креслень та специфікацій.

Але до початку розробки цих документів повинно бути розроблено ТЕО проекту.

Розробка форпроекту вважається найбільш відповідальним етапом. При проектуванні складних промислових об’єктів на нього відводиться 10- 12 місяців, для нескладних –1, 5 – 2 місяці.

Розробка форпроекту включає наступні види робіт:

1. формулювання функціональної мети будівництва;
2. вибір будівельної площадки;
3. визначення потужностей об’єкту та технологічних процесів;
4. розробку варіантів підключення об’єкту до транспортних та інженерних комунікацій;
5. визначення та порівняння вартості будівельних та експлуатаційних витрат запланованого об’єкту та об’єктів – аналогів;
6. розробку принципових конструктивних рішень будівель та споруд;
7. попереднє вирішення питання про придбання земельної дільниці.

По кожному виду робіт, пов’язаних з формуванням форпроекту складається власний кошторис витрат