Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зона популярних видань






 

Початком масової сенсаційної преси вважають перший номер «Нью-Йорк Sun», яку видавець Бенджамін Дей випустив у світ 3 вересня 1833 року. Її вперше продавали на розі Нью-Йорк Сіті за ціною один пенні. Стара газета продавалася за 6 пенні, що не завжди було по кишені середньому американцеві.

Копійчана преса не апелювала до якихось специфічних інтересів, а розраховувала на пересічного міського мешканця, який належав до робітничого чи середнього класу й умів читати.

Преса за пенні спробувала заступити місце традиційних родинних, національних, релігійних цінностей, яких часто був позбавлений новоприбулий до Америки емігрант. Вона пропонувала місцеві новини, цікаві для загалу нариси, сенсаційні репортажі про злочини, катастрофи та інші моторошні пригоди, тобто інформацію та розвагу нового ґатунку. (Botein M., Rice D.).

Масова преса виникла в певному політичному, технологічному, економічному та демографічному контексті. Важливою передумовою став швидкісний друк та дешевий папір.

На загал Бенджамін Дей поєднував у своїй газеті те, що на його думку, аудиторія хотіла знати (плітки, сенсації, скандали, містифікації), а також те, що читачам треба знати як свідомим громадянам. Це видання першим розвинуло в комплексі ті елементи, які склали основу популярних медіа.

З 1835 року найбільш читаною газетою стає Herald, яка належала Джеймсу Беннету. Важливішого значення набув спеціалізований репортер. Газета писала про низьке й високе в житті, часто торкалася приватного життя офіційних осіб. Хоча пошук подій і новин став нормою, ідея «виготовлення» новин увійшла до вжитку згодом.

Наступний етап розвитку популярної преси пов'язаний із іменами американських видавців Пулітцера та Герста. Вони вдало поєднали газетний бізнес із рекламним.

Джозеф Пулітцер, ім'ям якого згодом названо одну з найпрестижніших в журналістському середовищі премій, 1883 року придбав «Нью- Йорк World», наповнивши сторінки крикливими заголовками та оповіданнями про катастрофи, скандали, злочини і сенсаційні викриття зловживань у владному чи бізнесовому середовищі тощо. Матеріали зумисне подавали в драматичному, скандальному ключі. Коли цікавих новин бракувало, то їх успішно заміняли новинами спорту.

До речі, саме масові видання допомогли зробити спорт тим, чим він є сьогодні – масовим захопленням і популярним шоу.

Комікси, які друкувалися в цій газеті жовтою фарбою, породили дещо зневажливе прізвисько – «жовта преса». Наклад газети стрімко зростав, сягнувши наприкінці 90-х років ХІХ століття мільйона примірників. Початок таблоїдизації преси.

Таким же шляхом пішов Вільм Герст, який придбав 1895 року «Нью-Йорк журнал» і навіть похвалявся, що американо-іспанська війна – це «його війна», тобто інспірована й підігріта його журналістами.

Позитив цих видань:

– антикорупційні викриття;

– запровадження жіночих сторінок (там ішлося про діяльність жіночих клубів, моду, кулінарію, психологічні поради, таке інше).

Цікаво, що запозичення «якісною» пресою цілої низки прийомів і рубрик популярних видань робить кордон між ними доволі умовним.

Відомий американський вчений Джон Мерілл виходить з того, що характер масових медіа визначається передусім комерційним інтересом. На загал, світова преса є коктейлем тривіальності, метушливого намагання розважати і випадкових, хаотичних, часто нетипових сцен життя.

Тобто, ця преса далека від того, щоб давати всебічний, максимально повний і збалансований погляд на світ, сприяти формуванню гомогенності розуму та розумних людей. Натомість робиться багато для того, аби люди забули про найгостріші і вкрай серйозні проблеми сучасного світу. Навіть політична інформація подається як різновид реклами.

Варто наголосити на взаємному зв’язку популярних медіа та масової культури. Сучасна масова культура, яка власне є продуктом комерційних мас-медіа, стала привабливою темою прискіпливої, часто нищівної критики.

Більшість творів масової культури будується на стереотипних сюжетах, які давно вже здобули присмак тривіальності (на взірець «американської місії», життєвої долі «від лахміття до нечуваного багатства», «останнього джентльмена»). Оригінальні твори проституюють та вульгаризують із розрахунком на рівень сприйняття 12-річної дитини, що мало б забезпечити найбільш масову аудиторію. (О. Зернецька)

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.