Тема 11. Аналіз виявив економічного та адміністративного впливу на галузевий ринок

Мета: визначити взаємозв’язок галузевих ринків та держави, та охарактеризувати заходи регулювання підприємницьких структур.

План:

11.1. Державна галузева політика

11.2. Стандарти проведення ефективної політики

11.3. Державне регулювання монополії

Література: [1-гл. 10; 5-гл. 17; 8-гл. 16-18; 9-гл. 18].

-11.1-

Ефективна організація галузевих ринків неможлива без існування оптимальної регулюючої політики держави. Саме діяльність держави виокремлює те економічне середовище, у якому приймає рішення сучасна фірма. Держава визначає правила, за якими здійснюються ділові операції економічних агентів, впливає на потоки товарів та ресурсів у економіці, підтримує або перешкоджає тієї чи іншої діяльності індивідів та інститутів економічної системи.

З точки зору мікроекономічної теорії, базовою причиною необхідності державної галузевої політики є так звані провали ринку. До провалів ринку відносяться:

- монопольна влада;

- зовнішні ефекти (екстерналії);

- суспільні блага;

- недосконалість системи інформації.

У цілому провали ринку знижують ефективність спонтанної ринкової конкуренції. Їхні риси – це високий рівень неповернених витрат входу та трансакційних витрат.

Загальною метою державної галузевої політики є вирішення проблем, що пов’язані з провалами ринку, для підвищення суспільного добробуту. Основними концепціями, що є основою галузевої політики, служать:

- економічна ефективність. Конкуренція на товарних ринках не є метою, вона лише є способом досягнення економічної ефективності. Конкуренція є засобом створення середовища, яке сприяє зниженню витрат виробництва, створенню нових продуктів, нових видів діяльності, нових методів виробництва та організації, розвитку НДКР, технічного прогресу та інновацій. Необхідним рівнем конкуренції є той, за якого забезпечується досягнення вказаних цілей. Як наслідок, оптимальний рівень конкуренції, державної галузевої політики в цілому та антимонопольної у тому числі змінюється в залежності від особливостей країни, періоду її економічного розвитку, місця у світовому господарстві та багатьох інших факторів. Розвиток конкуренції є процесом, а не результатом діяльності, і тому кількісні орієнтири конкурентної політики (наприклад, низька концентрація виробництва та продаж) повинні використовуватися з багаточисельними застереженнями та дуже обережно;

- оптимізація поведінки економічних агентів. Розвиток конкуренції – це процес, а не результат. Заміна самостійних рішень економічних агентів державним регулюванням неефективна в наслідок:

· еволюції ринків завдяки використанню приватної інформації, яку мають лише фірми;

· зовнішніх шоків, вплив яких на економічну систему неможливо передбачити;

· неможливості у державній політиці врахувати весь комплекс інтересів економічних агентів. Зусилля держави по створенню конкурентної галузевої структури повинні сприяти тому, щоб суб’єкти економіки мали найбільш широкі можливості приймати самостійні рішення. Щодо товарних ринків це означає створення умов, сприятливих для конкуренції, - перед усім, зниження бар’єрів входу у галузь шляхом розвитку ринкової інфраструктури.

Типи галузевої політики

Галузева політика держави здійснюється різними методами, з різним ступенем безпосередньої участі держави у прийнятті економічних рішень. По мірі зростання державної активності у економіці можна виділити наступні типи галузевої політики:

Таблиця 11.1