Незмінювані іменники

Окрему морфологічну групу становлять незмінювані іменники: 1) ряд слів іншомовного походження (метро, турне, меню, колібрі тощо); 2) українські й іншомовні жіночі прізвища на приголосний звук (Зосич, Харчук), на -енк-о (Василенко, Яценко), на -ово (Дурно-во), -их (Черних, Седих); 3) ініціальні абревіатури (МВС) та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка (завбази, помдекана).

Граматичне значення відмінка виражається в цих іменниках синтаксично. Наприклад, передають по радіо (місцевий відмінок); підійшов до метро (родовий відмінок); розмовляла з нашою Коваленко (орудний відмінок); слухаю какаду (знахідний відмінок); передали всім АТС (давальний відмінок множини).

Невідмінювані іменники

В українській мові є іменники, що знаходяться поза відмінами. У тексті невідмінювані іменники набувають певного родового, числового і відмінкового значення, але, не маючи морфологічних форм вираження, маркують їх синтаксично, за допомогою узгоджуваних слів. До невідмінюваних іменників належать:

- загальні і власні назви іншомовного походження: на -а (боа, бра, амплуа, Нікарагуа);

- на -о (бароко, лібрето, трюмо, бюро, Токіо);

- на -у (-ю) (рагу, кенгуру, фрау, Баку);

- на -е (-є) (фойє, пенсне, ательє, турне, резюме, Данте, Туапсе);

- на -і (леді, жалюзі, дербі, Кутаїсі, Батумі);

- іншомовні загальні назви осіб жіночої статі та імена і прізвища з кінцевим приголосним: міс, місіс, мадам, Жаклін, Камбат, Джонсон, Шмідт;

- іншомовні імена і прізвища з кінцевими наголошеними голосними -о, -а (-я): Ніно, Нана, Дюма, Золя;

- російські прізвища на -их, -ово: Черних, Сєдих, Дурново;

- українські жіночі прізвища на -о і приголосні: Грищенко (Тетяна), Жовтобрюх (Марія), Вихованець (Наталка), Валюх (Зоя);

- деякі типи абревіатур: ДДУ, райвно, СТО.

Невідмінювані іменники належать до розряду слів з нульовою парадигмою.

Отже, іменник як клас слів протиставляється іншим
 самостійним частинам мови категоріальним значенням
 предметності; засобами вираження предметності (категорією істоти/неістоти, роду, числа, відмінка); семантико-граматичним і граматичним родом та числом; чотирма грамемами незалежного роду словотвірного характеру; 
 чотирма грамемами незалежного числа формотвірного характеру; семирядною системою відмінкових грамем дієслівної залежності; чотирма парадигмами відмінкових
 закінчень; чотирма лексико-граматичними розрядами; власними суфіксами; морфологізованими синтаксичними
 функціями підмета і додатка; неморфологізованими синтаксичними функціями присудка, означення, обставини.