Коефіцієнт випромінювання поверхонь та методи його знаходження

Звичайно поверхні в приміщенні не є абсолютно чорними. Тому частина випромінювання відображається. У такому разі кажуть, що поверхні в приміщенні є «сірими». З урахуванням коефіцієнта опромінення

, (9)

При знаходженні цього коефіцієнта виділяють 3 випадки.

1. Дві паралельні поверхні, відстань між якими мала порівняно з їх розмірами:

(10)

Де – відносні коефіцієнти випромінювання поверхонь.

2. Поверхня з усіх боків оточена іншою поверхнею.

(11)

3. Якщо поверхні малі, або велика відстань між ними.

(12)

У випадку 3 має найменше значення, у випадку 2 – найбільше, у випадку 1 – середньою. При довільному розташуванні поверхонь точно знайти досить важко, але відомо, що в більшості приміщень реальні значення цієї величини знаходяться в межах випадків 1 і 3. Для розрахунку теплообміну в приміщенні, як правило застосовують третій випадок.

Таблиця. 3

Значення коефіцієнтів випромінювання для деяких поверхонь в приміщенні

Вищенаведені варіанти теплообміну застосовують переважно у випадках порівняно інтенсивного інфрачервоного опромінення. Дуже часто нас цікавить або радіаційний баланс в приміщеннях, де немає джерел інтенсивного інфрачервоного випромінювання. У цьому випадку звичайно застосовується спрощена методика визначення теплового потоку.

(13)

де = – коефіцієнт конвективного теплообміну, – середньо радіаційна температура, поверхонь. що оточують дану (1).

Для спрощення розрахунків, на невеликому інтервалі температур використовують температурний коефіцієнт

(14)

Точне значення середньо радіаційної температури знаходять за формулою

. (15)

Оскільки процес знаходження великої кількості коефіцієнтів опромінення досить складний, для інженерних розрахунків можна застосовувати спрощену залежність:

. (16)

Цю формулу звичайно використовують для приміщень де немає значних променевих тепловиділень.

Наприклад для більшості поверхонь в приміщенні . Це значення звичайно застосовують в інженерних розрахунках.