Лабораторна робота № 7. Тема. Метрологічні основи контролю у фізичній культурі і спорті

Тема. Метрологічні основи контролю у фізичній культурі і спорті

Мета: закріпити відомості про особливості проведення різних видів контролю.

1 Короткі теоретичні відомості

Під дією тренувальних навантажень може змінюватися стан спортсмена. Розрізняють: етапний, поточний і оперативний стани. Цілеспрямована зміна цих станів неможлива без відповідного контролю.

Етапний контроль (ЕК) проводять на початку і в кінці тренувального етапу і визначають кумулятивний тренувальний ефект (КТЕ). Мета ЕК – оцінити рівень підготовленості спортсмена, досягнутий за період, етап, рік тренувальних занять для формування плану тренувальних навантажень на подальший етап тренувань.

Поточний контроль (ПК) проводять щодня або в рамках мікроциклу і визначають відставлений тренувальний ефект (ВТЕ). Мета ПК – виявити повсякденні, поточні коливання стану спортсмена для своєчасної корекції плану найближчого тренувального заняття.

При оперативному контролі (ОК) визначають терміновий тренувальний ефект (ТТЕ). Мета ОК – визначити зміну стану спортсмена в ході виконання вправи або відразу після неї з метою оперативної корекції навантаження або техніки вправ.

Етапний контроль (ЕК) в спорті носить частіше за все комплекснийхарактер і включає тести, що відображають:

1) стан здоров'я, фізичний розвиток;

2) рівень фізичної підготовленості;

3) рівень техніко-тактичної майстерності.

За результатами цих тестів встановлюється кумулятивний тренувальний ефект, проводиться аналіз специфічних і індивідуальних особливостей підготовленості спортсмена, її динаміки (наскрізні тести) і розробляються плани тренувальних навантажень на наступні етапи тренувань.

Як критерії інформативності при виборі тестів ЕК використовуються наступні показники: результати змагань і окремі характеристики вправи змагання; спортивна кваліфікація; стаж занять; вік; особисті і загальні об'єми навантажень; думка експертів.

Надійність тестів ЕК залежить від їх виду: найбільшу надійність мають тестові показники стану спокою, а також результати стандартних проб. Результати максимальних рухових і функціональних тестів залежать від мотивації і вольових якостей спортсмена і тому менш надійні. Для ЕК контролю слід використовувати тести, результати яких мало залежать від повсякденних коливань стану спортсмена.

Основна задача поточного контролю (ПК) – збір і аналіз інформації, необхідної для планування навантажень або їх корекції в мікроциклах тренування. Мета корекції – наблизити реальні результати тренування до належних, не допускаючи при цьому патологічного перенапруження спортсмена. Вимірювані показники повинні відображати відставлений тренувальний ефект(ВТЕ), тобто зсуви в організмі і ступінь відновлення його до початку нового тренувального мікроциклу.

Для ПК застосовують фізіологічні, біохімічні, психорухові тести. Інформативність їх визначається на основі зіставлення щоденної динаміки результатів тестування з такими критеріями інформативності, як: 1) показники виконуваного в мікроциклі тренувального навантаження; 2) результати інших інформативних тестів.

Надійними вважають тести, в яких варіативність результатів кожного наступного дня тренувань (за наявності зміни стану спортсмена) достовірно більше варіативності від спроби до спроби. Частіше за все використовують тести спокою і стандартні функціональні проби.

Оперативний контроль (ОК) проводиться для визначення зміни стану спортсмена при виконанні вправи або відразу після неї для встановлення термінового тренувального ефекту (ТТЕ) різних тренувальних завдань з метою оперативної корекції навантаження або техніки вправ. Ці дані використовують також згодом при плануванні тренувальних навантажень.

При виборі інформативних тестів для ОК визначають на скільки вони чутливі до виконуваного навантаження (за принципом «доза – ефект»). Найбільш інформативні для ОК біомеханічні і фізіологічні характеристики, а також психорухові тести. Як критерії інформативності при виборі тестів ОК використовують: характеристики зовнішнього навантаження (об’єм, інтенсивність); досягнення в рухових завданнях (швидкість, дальність, час); якісні показники стану спортсмена (спокій – навантаження – відновлення). При перевірці надійності тестів ОК необхідне точне відтворення параметрів навантаження і упевненість, що стан спортсмена при повторному тестуванні такий же, як при першому.