Розслідування дорожньо-транспортних подій.

При розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху повинні бути з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи:

1) чи є подія дорожньо-транспортною, її вид;

2) дорожня обстановка в момент події (місце, час та ін.);

3) які транспортні засоби брали участь у події, їх технічний стан (як до події, так і після неї);

4) наслідки, що сталися в результаті злочинного порушення правил безпеки дорож­нього руху (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер і розміри матеріаль­ного збитку), що дуже важливо для кваліфікації злочину;

5) спосіб вчинення дорожньо-транспортної події;

6) хто постраждав, поведінка учасників події;

7) яка безпосередня причина дорожньо-транспортної події;

8) ступінь вини кожного учасника події (водія, працівника автопідприємства, паса­жира, пішохода та ін.);

9) які положення правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів бу­ли порушені винним;

10) чи є причинний зв'язок між допущеними порушеннями правил дорожнього руху або експлуатації транспортних засобів і наслідками, що сталися;

11) обставини, що сприяли злочину (недоліки в організації руху транспорту і пішо­ходів, неналежний контроль за випуском транспорту і водія на лінію, недоліки в конт­ролі за технічним станом доріг і вулиць, у підготовці водіїв транспортних засобів, про­паганді дотримання правил дорожнього руху серед його учасників та ін.).

Тактика проведення окремих слідчих дій:

1. Огляд місця події - дозволяє встанови­ти такі дані: а) умови і точне місце злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху; б) час його вчинення; в) вид дорожньо-транспортної події; г) механізм події, що включає в себе послідовність і направленість дій його учасників; ґ) предмети і сліди, що залишилися на місці події; д) орієнтовну швидкість руху транспорту і пішохода; е) учас­ників події; є) заходи, вжиті водієм транспорту і пішоходом для запобігання події; ж) технічний стан транспортних засобів; з) причини дорожньо-транспортної події; й) ознаки, що вказують на напрямок руху транспорту, що зник; і) відомості про очевид­ців і свідків.

2. Якщо виявлено труп, то його огляд є найважливішою складовою огляду місця події. Зовнішній огляд трупа про­водиться обов'язково за участю судового медика або лікаря іншої спеціальності.

3. Огляд транспорту проводиться з метою виявлення слідів, речових доказів, пошкод­жень, що виникли внаслідок дорожньої події, та встановлення його технічного стану. Для досягнення поставленої мети огляд необхідно проводити з участю фахівця-авто-техніка, яким може бути і працівник ДАІ, та криміналіста. Відповідно до статей 85, 195 КПК України ці дані фіксуються у протоколі огляду, до якого додаються план (схема) місця дорожньо-транспортної події, що викреслюється в ході слідчої дії на міліметровому папері в масштабі 1: 200 (в 1 см — 2 м), і фототаблиця.

4. Призначення судово-медичної експертизи:

а) час і причини настання смерті;

б) характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, їх локалізація;

в) давність нанесення тілесних ушкоджень;

г) наявність на тілі потерпілого ушкодженнь, характерних для транспортного трав­матизму;

ґ) яким видом транспорту і якими його частинами завдані ці ушкодження;

д) в якому положенні перебував потерпілий у момент наїзду;

е) мав місце наїзд чи повний переїзд тіла колесами;

є) чи є на трупі або одязі сліди волочіння тіла;

ж) яка послідовність заподіяння ушкоджень;

з) чи не перебував потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння; на­явність у нього фізичних вад, що вплинули на виникнення події.

5. Допит водія. Залежно від наявних у розпорядженні слідчого матеріалів водія транс­портного засобу, який брав участь у дорожній події, допитують як свідка або підозрюваного. Перед допитом треба перевірити всі документи водія (паспорт, посвідчення водія, маршрутний лист, технічний паспорт).

6. Допит потерпілого. Потерпілого бажано допитувати невідкладно, оскільки розрив у часі між подією і допитом сприяє забуванню окремих деталей події.

У процесі допиту потерпілого з'ясовують, чи не страждає він захворюваннями ор­ганів зору, слуху, в якому місці перебував до події; куди і в якому темпі рухався;

7. Допит свідків. При розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху як свідки допитуються пішоходи, пасажири, водії транспортних засобів, які не бра­ли участі в події, працівники міліції, медичних закладів, транспортних організацій та ін.

8. Розшук водія і транспортного засобу. У тих випадках, коли водій зник з місця події на транспортному засобі, для розшуку використовуються відомості, одержані під час огля­ду місця події та допитів очевидців і потерпілих.

9. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент). Ця слідча дія є досить поширеною при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і найчастіше проводиться з метою встановлення:

1) можливості сприйняття людиною будь-якого факту або явища (наприклад, чи міг водій у конкретних умовах місця і часу бачити перешкоду; чи могли учасники ДТП чути звукові сигнали, шум транспорту; яка видимість і оглядовість з місця водія; чи міг свідок з певної відстані впізнати особу, яка перебувала за кермом);

2) можливості здійснення певної дії в даних обставинах (розвороту, повороту транс­порту на конкретній ділянці дороги; гальмування автомобіля; наявності чи відсутності у водія професійних навичок, необхідних для керування і обслуговування транспорту);

3) можливості існування якого-небудь явища (наприклад, раптового виникнення несправності певної системи чи деталі транспортного засобу в даних умовах; заносу транспорту; самовільного скочування транспортного засобу зі схилу; осліплення водія світлом фар);

4) окремих елементів механізму злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху (наприклад, можливості утворення слідів на дорожньому полотні за певного розта­шування учасників події).

10. Призначення судових експертиз. Поряд із судово-медичною експертизою по справах даної категорії частіше за все призначаються автотехнічна, судово-біологічна, трасоло-гічна експертизи і експертиза матеріалів і речовин.

Судово-біологічна експертиза призначається для дослідження виявлених на місці події або на транспортному засобі слідів крові, волосся та інших об'єктів біологічного походження.

Трасологічна експертиза встановлює: конкретний транспортний засіб, що брав участь у події; його тип, модель (групову належність); напрямок руху; механізм слідоутворення; послідовність виникнення слідів та ін.

Дактилоскопічна експертиза, яка за слідами рук, виявлених на держаках управління, ідентифікує конкретну людину.

Експертиза матеріалів і речовин дає можливість визначити якісний і кількісний склад хімічних елементів, що містяться в досліджуваній речовині; однорідність палив­но-мастильних матеріалів, нафтопродуктів, рідкого і сипкого вантажу, лакофарбуваль-ного покриття, волокон тканин, виявлених на місці події, постраждалому і на транс­портному засобі.

11. Інші слідчі дії. За необхідності по справах даної категорії можуть бути проведені виїмки (одягу потерпілих, документів водія чи підприємства, за яким закріплений транспорт, документів, що характеризують його технічний стан), пред'явлення для впізнання (трупа, предметів, що належать учасникам події, транспортного засобу, водія), очні ставки (між свідком і водієм, між водіями).