Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації.

Криміналістична діагностика - це система знань про способи визначення обставин події злочину — час, місце, спосіб, сліди та інші обставини, що підлягають доказуванню в кримінальній справі.

Коло питань криміналістичної діагностики чітко не може бути визначено, усе залежить від конкретно вчиненого злочинного діяння.

Характерні питання з проблем криміналістичної діагностики є комплексним утворенням. Щодо способу визначення обставин події злочину, то за слідоутворюючим характером у практиці часто ставляться такі запитання з тематики криміналістичної діагности­ки: чи є на даному предметі сліди, який механізм утворення цих слідів, до якої групи (виду) належить предмет, що залишив слід, чи придатні сліди для ідентифікації слідоутворюючого об'єкта, в який час доби, пори року і в якому місці сталася подія, чи здатна особа завдяки своїй пам'яті ідентифікувати об'єкт. Типовими пи­таннями криміналістичної діагностики з інших обставин, що під­лягають доведенню в кримінальній справі, є: які мотиви, мета вчи­нення обвинуваченим злочину, хто є співучасниками вчинення злочинного діяння, установлення суб'єктивної сторони злочину — умисел чи необережність, їх форма.

Процес криміналістичного діагностичного дослідження є експертним дослідженням і має свої особливі стадії: підготовчу, аналі­тичну, узагальнюючу, фіксування результатів. Стадія порівняння при експертному діагностичному дослідженні, як правило, відсут­ня. І це зрозуміло чому. Адже стадія порівняння є складовою мето­дики криміналістичного ідентифікаційного дослідження, а зав­дання вказаного періоду експертного дослідження полягає в то­му, щоб за комплексом ознак встановити збіг або розрізнення об'єктів.

Таким чином, криміналістична діагностика є різновидом експерт­них досліджень, спрямованих на вивчення природи матеріального об'єкта, явища процесу, події, системи, що підлягають доведенню в кримінальній справі про злочин.

Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх роль у збиранні і дослідженні інформації щодо злочину та його учасників.

Криміналістична техніка — це важливий розділ кри­міналістики, який виникнув у результаті впровадження досягнень природничо-технічних наук у практику бороть­би зі злочинністю. Методи фізики, хімії, біології, медицини та інших галузей знань пристосовувалися для виявлення слідів злочину та отримання інформації з метою кримінального судочинства.

Науково-технічні засоби криміналістики — це прила­ди, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що утрудняють учинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподілені на кілька груп:

1) взяті без змін з різних технічних і природно-техніч­них наук;

2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей;

3) спеціально розроблені для цілей криміналістики.

Основними формами застосування криміналістичної техніки є:

1) використання науково-технічних засобів оператив­ними працівниками при проведенні оперативно-розшуко-вих заходів;

2) застосування науково-технічних засобів слідчими при проведенні слідчих дій;

3) використання науково-технічних засобів спеціаліс­тами та експертами під час відповідних досліджень;

4) застосування науково-технічних засобів учасниками судового розгляду.

Виділення таких форм використання криміналістичної техніки пов'язано із суб'єктом, що її застосовує.

Криміналістична техніка розвивається в трьох основ­них напрямах: оперативно-слідча, науково-дослідна, про­філактична. Кожний з напрямів передбачає розробку не тільки відповідних приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів, а й найефективніших прийомів, методів вико­ристання науково-технічних засобів.

Найскладнішим напрямом є розвиток науково-дослід­ної техніки, яка застосовується в основному в лаборатор­них умовах високоваліфікованими фахівцями. До науко­во-дослідної техніки відносяться різноманітне обладнання та апаратура, які дозволяють здійснювати дослідження в рентгенівських променях, застосовувати радіоактивні ізо­топи, проводити люмінесцентний чи спектральний аналіз та ін.

Для ефективної реалізації науково-технічних засобів необхідно враховувати вимоги щодо їх застосування (прин­ципи):

1) принцип законності використання науково-техніч­ного засобу;

2) принцип етичності застосування науково-технічного засобу;

3) принцип науковості;

4) принцип безпеки науково-технічного засобу;

5) принцип цілісності об'єктів у незмінному вигляді;

6) принцип ефективності використання науково-тех­нічного засобу.

Використання криміналістичної техніки є припусти­мим, якщо при цьому не порушуються законні права й ін­тереси громадян, моральні та етичні норми. Засоби і мето­ди криміналістики повинні мати наукову основу, бути нау­ково обґрунтованими, базуватися на вивчених об'єктивних закономірностях, а тому не можуть використовуватися в доведенні устрої і прилади, що засновані на невстановле-них наукою явищах.

На даний час система криміналістичної техніки скла­дається з таких основних галузей:

1) судова фотографія;

2) судова кінематографія і відеозапис;

3) трасологія;

4) судова балістика;

5) криміналістичне дослідження письма;

6) техніко-криміналістичне дослідження документів;

7) ідентифікація особи за зовнішніми ознаками;

8) кримінальна реєстрація.

В основу системи криміналістичної техніки покладено предметний принцип, що відбиває особливості кожної галузі.

Класифікація засобів криміналістичної техніки, прийомів і методів збирання та дослідження криміналістичної інформації. Правова та етична регламентація їх застосування у розкритті та розслідуванні злочинів.

Науково-технічні засоби криміналістики можна класифікувати за різними ознаками.

Термін класифікація озна­чає ділити предмети, явища, поняття на певні види, класи залежно від їхніх загальних ознак.

Уперше запропонував класифікувати на види криміналістичну техніку192б р. С. М. Потапов. Він, зокрема, класифікував усі засо­би криміналістичної техніки за двома групами:

1. засоби для збирання інформації в ході слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

2. засоби для експертного дослідження речових джерел, тобто «засоби слідчого і оперативного працівника» та «засоби експерта».

Нині криміналісти вважають, що доцільніше класифікувати криміналістичні науково-технічні засоби за трьома ознаками: 1) виникненням; 2) видом; 3) цільовим призначенням.

За виникненням науково-технічні засоби можна поділити на три види. До першого виду належать криміналістичні засоби, що використовуються виключно в криміналістиці. Це, наприклад, ку-левловлювачі, йодні трубки та ін. До другого виду належать — науково-технічні засоби, запозичені криміналістами з інших галу­зей науки і техніки. З часом такі засоби суб'єкти криміналістичної діяльності пристосовують для вирішення криміналістичних потреб щодо виявлення, фіксації, вилучення і дослідження матеріальних об'єктів, а також явищ і процесів у розслідуваних кримінальних справах про злочини. Так, пристосованими криміналістичними за­собами є спеціальні фотоапарати, мікроскопи, ультрафіолетові випромінювачі тощо. До третього виду віднесено науково-технічні засоби загальнотехнічного призначення, запозичені криміналіста­ми для виконання криміналістичних завдань: ноутбуки, відеоапа-ратура, звукозаписуючі засоби, зубопротезні пасти і т. ін.

Основними видовими групами криміналістичних науково-технічних засобів є: прилади, обладнання й апаратура, пристосуван­ня та інструменти, матеріали і приналежності, комплекти, пере­сувні криміналістичні лабораторії.

За цільовим призначенням криміналістичні науково-технічні засоби можна класифікувати на три групи:

1) криміналістична техніка для збирання доказів (валіза слідчого, одорологічна валіза, дактилоскопічні порошки та ін.);

2) криміналістична техніка для фіксації ходу і результатів слідчих дій (кіно-, фото-, відеоапаратура, засоби звукозапису, а також вимірів часу, висоти, відстані та ін.);

3) криміналістична техніка дослідження доказів (мікрофото-пристосування горизонтальної конструкції, кулетримач для горизонтального (вертикального) розміщення кулі, мікроскопи МБС-1, МБС-2таін.).

Криміналістичні науково-технічні засоби можна також класи­фікувати за сферою і суб'єктами застосування, за спеціальним призначенням тощо. Так, за суб'єктом використання технічні засоби поділяють на техніку слідчого, оперативного працівника та експерта. Слідчий може застосовувати науково-технічні засоби, наприклад, для виявлення слідів проникнення в при­міщення через пролом у стіні (мікрочастинок одягу за допомогою макрофотографування), тайнопису (рентгенівське опромінення, ультрафіолетове освітлення документів, запилення їхньої поверхні спеціальними порошками, термічна обробка, окурювання парами аміаку, йоду, кислоти).

Суд також має право застосовувати науково-технічні засоби для дослідження криміналістичної інформації. Як правило, зазначена діяльність суду реалізується для перевірки результатів слідчих дій, оперативних розробок, експертиз.