Відшкодування збитків у сфері господарювання.

«Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установ­лені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, по­винен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено» (ч. 1 ст. 224 ГК).

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК до складу збитків, що підляга­ють відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сто­рона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випад­ках, передбачених законом.

С торони господарського зобов'язання ма­ють право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами, крім випадків, якщо розмір відповідальності визначений законом (ч. 5 ст. 225 ГК).

Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування зб итків у разі якщо вона була своє­часно попереджена другою стороною про можливе невико­нання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані право­мірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого ви­конання зобов'язання.

Відшкодування збитків, завданих неналежним вико­нанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначе­них у ч. 3 ст. 193 ГК (тобто, коли інше не передбачено зако­ном або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання).

Відшкодування збитків застосовується як майнова сан­кція, виходячи з аналізу відповідних статей ГК та інших нормативно-правових актів:

- У разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав (ч. 1 ст. 661 ЦК). Якщо проданий товар неналежної якості, покупець як один з альтернативних варіантів може вимагати відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 ст. 678 ЦК);

- У разі порушення агентського договору суб'єк­том, якого представляє комерційний агент, останній має право на одержання винагороди у розмірах, передбачених агентським договором, а також на відшкодування збитків, понесених ним внаслідок невиконання або неналежного виконання договору другою стороною (ч- 3 ст. 303 ГК);

- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сто­рона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом (ч. 1 ст. 322 ГК).