Договори купівлі-продажу в аграрному праві, їх види.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупце­ві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК).

Різновидами договору купівлі-продажу є:

1) договір роздрібної купівлі продажу (ст.698 ЦК);

2) договір поставки (ст.712 ЦК);

3) договір контрактацій сільгосппородукції (ст.714 ЦК)

4) договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (ст.714 ЦК).

5) договір міни (ст.715 ЦК).

Договір купівлі-продажу іменний, двосторонній, консенсуальний спла­тний договір. Істотними умовами договору купівлі-продажу традиційно вва­жаються предмет та ціна. На відміну від ЦК 1963 р., за яким ціна була істот­ною умовою договору купівлі-продажу, за ЦК 2003 р. ціна є істотною Умовою лише для окремих видів договорів купівлі-продажу (наприклад, про-даж нерухомості). В інших випадках за відсутності прямої вказівки на ціну безпосередньо в договорі вона визначається за правилами ст. 632 ЦК, тобто сплачується звичайна ціна, яка склалася на аналогічні товари на момент укладення договору.

Водночас, умова про консесуальність договору не є однозначною. Ін­коли договір купівлі-продажу можна вважати реальним (момент виконання збігається з моментом укладення).

Предметом договору можуть виступати як речі, визначені індивідуаль­ними та родовими ознаками, так майнові права та право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.

Для того, щоб річ визнавалася товаром могла виступати як предмет до­говору купівлі-продажу, необхідно наділити її такою властивістю, як обігоз-датність. Речі, обмежені в обігу, можуть бути предметом договору купівлі-продажу лише за наявності у продавця та покупця спеціального дозволу на їх реалізацію чи придбання (наркотичні речовини, мисливська зброя), а речі, які вилучені з обігу, взагалі не можуть продаватися купуватися.

Найчастіше предметом договору купівлі-продажу виступають речі, які є у продавця на момент укладення договору або будуть створені (придбані) у майбутньому. Умова щодо предмету договору купівлі-продажу вважається виконаною, якщо зміст договору дозволяє визначити найменування товару його кількість. Кількість може визначатися в мірах ваги, площі, штуках тощо.

Сторонами в договорі є продавець, покупець. За загальним правилом право продажу товару надано власнику. Водночас у певних випадках сторо­ною може бути й інша особа (наприклад, транспортна організація — ари реа­лізації швидкопсувного вантажу, якщо виникла загроза його псування немо­жливо отримати вказівки від вантажовідправника).

Договір купівлі продажу може укладатися як в усній, так в письмовій чи письмовій нотаріальній формі, а також шляхом вчинення конклюдентних дій, тобто дій, які свідчать про бажання покупця укласти договір на запропо­нованих йому умовах.

Форма договору залежить від ціни договору, суб'єктного складу, пред­мета договору спеціальних вказівок закону. Так, договір купівлі-продажу зе­мельної ділянки, єдиного майнового» комплексу, житлового будинку (квар­тири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір купівлі продажу належить до типових двосторонніх договорів, зміст договору становлять права та обов'язки сторін.

Головними обов'язками продавця є:

— передати товар покупцеві у власність. Передача можу здійснюватися або шляхом безпосереднього вручення або здачею товару для перевезення чи пересиланням органам транспорту чи пошти;

— передати покупцеві необхідні документи на товар, які передбачені законом чи договором;

— забезпечити виникнення у покупця права власності на товар;

— інформувати покупця про недоліки речі;

— попередити покупця про права третіх осіб, тобто про так звані» юридичні недоліки речі»;

зберігати продану річ в тих випадках, коли право власності перехо­дить до покупця до її передачі;

- виступити на боці покупця, якщо треті особи звернулися до покупця з позовом про витребування речі.

взагалі відмовитися від догово-Їм кореспондують головні обов 'язки покупця:

- сплатити обумовлену грошову суму за товар;

вчинити дії, необхідні для забезпечення передачі товару (надати від-вантажувальні реквізити, оформити довіреність представнику тощо);

-прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти;

- оглянути товар перевірити його якісні кількісні характеристики;

- притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з по­зовом про витребування речі.

При цьому між сторонами є спільні обов'язки, зокрема: відшкодування збитків, як. виникли у контрагента у зв'язку з неналежним виконанням дого­вору, затримкою виконання або відмовою.

Відповідальність сторін за неналежне виконання договору купівлі-

продажу. Відповідальність може настати за невиконання будь-якоїумови до­говору у вигляд, сплати неустойки відшкодування збитків. Так, покупець якому передано товар неналежної якості, має право вимагати від покупця за своїм вибором

- пропорційного зменшення ціни:

- безоплатного усунення недоліків в розумний строк;

- відшкодування витрат на усунення недоліків.

Якщо недоліки товару настільки істотні, що їх неможливо усунути, покупець має право вимагати заміни товару або взагалі відмовитися від договору. Продавець також відовідає за продаж некомплектного товару, продаж товару без тари упаковки, порушення асортименту тощо.