Тема: Морфологічний аналіз дієприкметників і дієприслівників

Знати: схему морфологічного розбору дієприкметника і дієприслівника.

Уміти: виконувати морфологічний аналіз дієприкметника і дієприслівника.

Завдання:

Підібрати уривки віршованих текстів, з яких виконати морфологічний аналіз 10 дієприкметників і 10 дієприслівників.

Практичне заняття № 5

(2 години)

Тема: Прислівник як частина мови

План

1. Прислівник як самостійна частина мови.

2. Розряди прислівників за значенням.

3. Ступені порівняння прислівників.

4. Розряди прислівників за походженням і способом творення.

5. Перехідні явища у сфері прислівника.

6. Правопис прислівників.

Знати: основні поняття, пов’язані з прислівником.

Уміти: характеризувати прислівник як частину мови; визначати розряди прислівників за значенням і способом творення; утворювати ступені порівняння прислівників; правильно писати прислівники і прислівникові сполучення.

Завдання:

1.Виконати вправи №. № 352, 353, 355, 356, 360, 361.

2. Підготувати завдання до самостійної роботи № 5.

2. Уміти давати зв’язні відповіді на питання плану заняття.

Проблемні питання:

1.Чи від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння?

2.Які морфонологічні зміни відбуваються при ступенюванні?

3.Які особливості словотворення прислівників у сучасній українській мові?

Ключові слова: прислівник, означальні прислівники, обставинні прислівники, прислівникові сполучення

Література

1. Арсірій А.Т. Прислівник // УМЛШ. – 1993. – № 7.

2.Білоусенко П.І. Прислівники часу в сучасній українській мові // УМЛШ. – 1982. – № 7. – С. 43-45.

3.Болюх О.В. Морфолого-синтаксичні особливості прислівників // Мовознавство. – 1994. – № 6.

4.Гальчук В.Ю. З історії акцентуації прислівників в українській мові // Мовознавство. – 1995. – № 6.

5.Грещук В.В. До питання про словотвір прислівників на -о // Мовознавство. – 1990. – № 2.

6.Кучеренко І.К. Класифікація прислівників за значенням // Українська мова в школі. – 1954. – № 6.

7.Мукан Г.М. Морфологічна будова і способи творення прислівників // УМЛШ. – 1983. – № 10.

8.Німчук В.В. Прислівник / Історія української мови: Морфологія. – К., 1978. – С. 342-348.

9.Русанівський В.М. Означальні, предикативні і модальні прислівники // УМЛШ. – 1967. – № 4. – С. 22-26.

10.Чапля І.К. Прислівники в українській мові. – Харків, 1960.

Практичне заняття № 6

(4 години)

Тема: Станівник. Модальник

План

1. Питання про статус слів категорії стану як окремої частини мови.

2. Лексико-семантичні групи станівника.

3. Частиномовна база станівника.

4. Поняття про модальність і модальні слова. Частиномовний статус модальника.

5. Семантичні розряди модальних слів.

6. Морфологічні властивості модальника

7. Синтаксичні властивості модальника.

Знати: основні поняття, пов’язані з модальниками і станівниками.

Уміти: визначати особливості слів категорії стану і модальників, їх частиномовну базу, основні розряди й граматичні особливості.

Завдання:

1.Опрацювати (з коротким конспектом) літературу: В.О.Горпинич. Українська морфологія. – Дніпр., 2002. – С.259-270.

2. Укласти бібліографію до теми: „Станівник. Модальник”, законспектувавши 1 статтю на вибір.

3. Підготувати завдання до самостійної роботи № 6.

4. Подайте короткі відомості з історії дослідження станівника.

5. На основі яких частин мови сформувався модальник? Станівник? Наведіть письмові приклади.

6. Виконати морфологічний аналіз 5 станівників і 5 модальників із самостійно підібраних речень.

Проблемні питання:

1. Які морфологічні й синтаксичні особливості модальників і станівників?

2. Що є семантичною базою формування станівника як частини мови.?

3. Чим відрізняється суб’єктивна модальність від об’єктивної?

Ключові слова: категорія стану, станівник, модальність, модальник.

Література

1. В.О.Горпинич. Українська морфологія. – Дніпр., 2002.

2. Див. основну літературу в загальному списку джерел.