Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 9: Візуалізація даних (4 год).




ЛЕКЦІЯ 9

1. Візуальний інтерфейс для систем підтримки прийняття рішень.

2. Візуальні інтерфейси інших типів.

Система - це будь-який об'єкт, що одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об'єднана в інтересах досягнення поставлених цілей сукупність різнорідних елементів.

Системи значно відрізняються між собою як по складу, так і по головним цілям.

Приклад 1. Приведемо кілька систем, що складаються з різних елементів і спрямованих на реалізацію різних цілей.

<TBODY>Система Елементи системи Головна мета системи
Фірма Люди, устаткування, матеріали, будинки й ін. Виробництво товарів
Комп'ютер Електронні й електромеханічні елементи, лінії зв'язку й ін. Обробка даних
Телекомунікаційна система Комп'ютери, модеми, кабелі, мережеве програмне забезпечення й ін. Передача інформації
Інформаційна система Комп'ютери, комп'ютерні мережі, люди, інформаційне і програмне забезпечення Виробництво професійної інформації </TBODY>

В інформатиці поняття "система" широко поширена і має безліч значень. Найчастіше воно використовується стосовно до набору технічних засобів і програм. Системою може називатися апаратна частина комп'ютера. Системою може також вважатися безліч програм для рішення конкретних прикладних задач, доповнених процедурами ведення документації і керування розрахунками.

Інформаційні системи забезпечують збір, збереження, обробку, пошук, видачу інформації, необхідної в процесі прийняття рішень з будь-якої області. Вони допомагають аналізувати проблеми і створювати нові продукти.

Інформаційна система - взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для збереження, обробки і видачі інформації в інтересах досягнення поставленої мети.

Сучасне розуміння інформаційної системи припускає використання в якості основного технічного засобу переробки інформації персонального комп'ютера. У великих організаціях поряд з персональним комп'ютером до складу технічної бази інформаційної системи може входити мейнфрейм чи супер ЕОМ.

Необхідно розуміти різницю між комп'ютерами й інформаційними системами. Комп'ютери, оснащені спеціалізованими програмними засобами, є технічною базою й інструментом для інформаційних систем. Інформаційна система немислима без персоналу, взаємодіючого з комп'ютерами і телекомунікаціями.

Етапи розвитку інформаційних систем

Історія розвитку інформаційних систем і мета на різних періодах представлені в таблиці.

Таблиця 1 – Зміна підходу до використання інформаційних систем



Період часу Концепція використання інформації Вид інформаційних систем Ціль використання
1950 - 1960 р. Паперовий потік розрахункових документів Інформаційні системи обробки розрахункових документів на електромеханічних бухгалтерських машинах Підвищення швидкості обробки документів. Спрощення процедури обробки рахунків і розрахунку зарплати
1960 - 1970 р. Основна допомога в підготовці звітів Управлінські інформаційні системи для виробничої інформації Прискорення процесу підготовки звітності
1970 - 1980 р. Управлінський контроль реалізації (продажів) Системи підтримки прийняття рішень Системи для вищої ланки керування Вибір найбільш раціонального рішення
1980 - 2001 р. Інформація -стратегічний ресурс, що забезпечує конкурентну перевагу Стратегічні інформаційні системи Автоматизовані офіси Виживання і процвітання фірми </TBODY>

Перші інформаційні системи з'явилися в 50-х рр. У ці роки вони були призначені для обробки рахунків і розрахунку зарплати, а реалізовувалися на електромеханічних бухгалтерських рахункових машинах. Це приводило до деякого скорочення витрат і часу на підготовку паперових документів.

60-і рр. знаменуються зміною відносини до інформаційних систем. Інформація, отримана з них, стала застосовуватися для періодичної звітності по багатьом параметрам. Дня цього організаціям було потрібно комп'ютерне устаткування широкого призначення, здатне обслуговувати безліч функцій, а не тільки обробляти рахунки і нараховувати зарплату, як було раніше.



У 70-х - початку 80-х рр. інформаційні системи починають широко використовуватися, як засіб управлінського контролю, що підтримує і прискорює процес прийняття рішень.

До кінця 80-х рр. концепція використання інформаційних систем знову змінюється. Вони стають стратегічним джерелом інформації і використовуються на всіх рівнях організації будь-якого профілю. Інформаційні системи цього періоду, надаючи вчасно потрібну інформацію, допомагають організації досягти успіху у своїй діяльності, створювати нові товари і послуги, знаходити нові ринки збуту, забезпечувати собі гідних партнерів, організовувати випуск продукції за низькою ціною і багато чого іншого.

Процеси в інформаційній системі

Процеси, що забезпечують роботу інформаційної системи будь-якого призначення, умовно можна представити у виді схеми (рисунок 1), що складається з таких блоків:

· введення інформації з зовнішніх чи внутрішніх джерел;

· обробка вхідної інформації і представлення її в зручному виді;

· вивід інформації для представлення чи передачі споживачам в іншу систему;

· зворотний зв'язок - це інформація, перероблена людьми даної організації для корекції вхідної інформації.

 
 

 


Рисунок1.1 – Процеси в інформаційній системі

Інформаційна система визначається наступними властивостями:

· будь-яка інформаційна система може бути підлягати аналізу, побудована і керована на основі загальних принципів побудови систем;

· інформаційна система є динамічною;

· при побудові інформаційної системи необхідно використовувати системний підхід;

· вихідною продукцією інформаційної системи є інформація, на основі якої приймаються рішення;

· інформаційну систему варто сприймати як людино-комп'ютерну систему обробки інформації.

В даний час склалася думка про інформаційну систему як про систему, що реалізована за допомогою комп'ютерної техніки. Хоча в загальному випадку інформаційну систему можна розуміти й у некомп'ютерному варіанті.

Щоб розібратися в роботі інформаційної системи, необхідно зрозуміти суть проблем, що вона вирішує, а також організаційні процеси, у які вона включена. Так, наприклад, при визначенні можливості комп'ютерної інформаційної системи для підтримки прийняття рішень варто враховувати:

· структурованість розв'язуваних управлінських задач;

· рівень ієрархії керування фірмою, на якому рішення повинне бути прийняте;

· приналежність розв'язуваної задачі до тієї чи іншої функціональної сфери бізнесу;

· вид використовуваної інформаційної технології.

Впровадження систем.

Впровадження інформаційних систем може сприяти:

· одержанню більш раціональних варіантів рішення управлінських задач за рахунок упровадження математичних методів і інтелектуальних систем і т.д.;

· звільненню працівників від рутинної роботи за рахунок її автоматизації;

· забезпеченню вірогідності інформації;

· заміні паперових носіїв даних на магнітні стрічки чи диски, що приводить до більш раціональної організації переробки інформації на комп'ютері і зниженню обсягів документів на папері;

· удосконаленню структури потоків інформації і системи документообігу у фірмі;

· зменшенню витрат на виробництво продуктів і послуг;

· наданню споживачам унікальних послуг;

· відшуканню нових ринкових ніш;

· прив'язці до фірми покупців і постачальників за рахунок надання їм різних знижок і послуг.

Загальні положення.

Створення і використання інформаційної системи для будь-якої організації націлені на підтримку рішення наступних задач:

· Структура інформаційної системи, її функціональне призначення повинні відповідати цілям.

Наприклад, у комерційній фірмі – ефективний бізнес; у державному підприємстві – рішення соціальних і економічних задач.

· Інформаційна система повинна контролюватися людьми, і використовуватися відповідно до основних соціальних і етичних принципів.

· Інформаційна система повинна бути націлена на виробництво достовірної, надійної, своєчасної і систематизованої інформації.

Побудову інформаційної системи можна порівняти з будівлею будинку. Цеглини, цвяхи, цемент та інші матеріали, складені разом, не можуть бути будинком. Потрібний проект, землевпорядження, будівництво й ін., щоб з'явився будинок.

Аналогічно для створення і використання інформаційної системи необхідно спочатку зрозуміти структуру, функції і політику організації, мету керування прийнятих рішень, можливості комп'ютерної технології.

Інформаційна система є частиною організації, а ключові елементи будь-якої організації – структура й органи керування, стандартні процедури, персонал.

Побудова інформаційної системи повинна починатися з аналізу структури керування організацією.

Координація роботи всіх підрозділів організації здійснюється через органи керування різного рівня.

Під керуванням розуміють забезпечення поставленої мети за умови реалізації наступних функцій: організаційної, планової, облікової, аналізуючої, контролюючої, стимулюючої. Розглянемо зміст управлінських функцій.

Організаційна функція полягає в розробці організаційної структури і комплексу нормативних документів: штатного розкладу фірми, відділу, лабораторії, групи і т.п. із указівкою підпорядкованості, відповідальності, сфери компетенції, прав, обов'язків і т.п. Найчастіше це викладається в положенні по відділу, чи лабораторії посадових інструкцій.

Планова функція полягає в розробці і реалізації планів по виконанню поставлених задач. Наприклад, бізнес-план для усієї фірми, план виробництва, план маркетингових досліджень, фінансовий план, план проведення науково-дослідної роботи і т.д. на різні терміни (рік, квартал, місяць, день).

Облікова функція полягає в використанні розроблених вже готових форм і методів обліку показників діяльності фірми: бухгалтерський облік, фінансовий облік, управлінський облік і т.п. У загальному випадку облік можна визначити, як одержання, реєстрацію, нагромадження, обробку і надання інформації про реальні господарські процеси.

Аналізуюча функція полягає в вивченні підсумків виконання планів і замовлень, визначенням факторів, що впливають, виявленням резервів, вивченням тенденцій розвитку і т.д. Виконується аналіз різними фахівцями в залежності від складності і рівня об'єкта аналізованого процесу. Аналіз результатів господарської діяльності фірми за проводять фахівці, а на рівні цеху, відділу – менеджер цього рівня (начальник його заступник) спільно з фахівцем-економістом.

Контролююча функція найчастіше здійснюється менеджером: контроль за виконання планів, витрата матеріальних ресурсів, використання фінансових засобів і т.п.

Стимулююча (мотиваційна) функціяполягає в розробці і застосуванні різних методів стимулювання праці підлеглих працівників:

· фінансові стимули - зарплата, премія, акції, підвищення в посаді і т.п.;

· психологічні стимули - подяки, грамоти, звання, ступеня, дошки пошани і т.п.

В останні роки в сфері керування усе активніше стали застосовуватися поняття "ухвалення рішення" і зв'язані з цим поняттям системи, методи, засоби підтримки прийняття рішень.

Ухвалення рішення – акт цілеспрямованого впливу на об'єкт керування, заснований на аналізі ситуації, визначенні мети, розробці програми досягнення цієї мети.

Структура керування будь-якої організації традиційно поділяється на три рівні: операційний, функціональний і стратегічний.

Рівні керування (вид управлінської діяльності) визначаються складністю розв'язуваних задач. Чим складніша задача, тим більше високий рівень керування необхідний для її рішення. При керуванні необхідно також враховувати динаміку реалізації прийнятих рішень, що дозволяє розглядати керування під кутом тимчасового фактора.

На рисунку 2 відображені три рівні керування, що співставлені з такими факторами, як ступінь зростання влади, відповідальності, складності розв'язуваних задач, а також динаміка прийняття рішень по реалізації задач.

 
 

 


Рисунок 1.2 – Піраміда рівнів керування

Операційний (нижній) рівень керування забезпечує рішення багаторазово повторюваних задач і операцій, швидке реагування на зміни вхідної поточної інформації. На цьому рівні досить великий як обсяг виконуваних операцій, так і динаміка прийняття управлінських рішень. Цей рівень керування часто називають оперативним через необхідність швидкого реагування на зміну ситуації. На рівні оперативного (операційного) керування великий обсяг займають облікові задачі.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.022 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал