Проблеми і перспективи ПЗІ в Україні

За підрахунками Міністерства економіки України, необхідність в інвестиціях для якнайшвидшого реформування економіки країни становить нині понад 40 млрд. дол., з яких інвестиції по пріоритетних напрямках розподіляються таким чином: металургія — 7 млрд. дол., машинобудування — 5 млрд. дол., транспорт — 3, 7 млрд. дол., хімія і нафтохімія — 3, 3 млрд. дол. Що стосується ПЗІ, уже здійснених в економіку України, то на кінець 1999 р. їх було здійснено на суму 3, 2 млрд. дол.

Найбільш привабливим для західних інвесторів регіонами на сьогодні є Київ (123, 4 млн. дол.), Донецька обл. (142 млн. дол.), Одеська обл. (109, 4 млн. дол.), Закарпатська обл. (31, 1 млн. дол.), Дніпропетровська обл. (20, 4 млн. дол.). За даними Міністерства економіки, останнім часом до України почали виявляти інтерес великі західні компанії, котрі ^тотові вкласти в нашу економіку великі гроші. Серед них: " Makulah International" Австрія (будівництво житла та офісно-виробничих приміщень) —260 млн. дол.; " Пенсі Кс ', США (виробництво безалкогольних напоїв, мережа ресторанів " Піцца Хат" — 200 млн. дол., " Countri Squire International", Канада (будівництво готельних комплексів, виробництво медичного устаткування) — 202 млн. дол. та ін.

Незважаючи на те, що тенденція зростання іноземних інвестицій в Україну, його темпи ще дуже повільні. До того ж, інвестиції йдуть туди, де капітал швидко обертається; в такі ж галузі, які, _лля України є ключовими, - металургія, хімія, машинобудування - вони явно недостатні. Така ситуація пояснюється несприятливим інвестиційним кліматом в Україні, незважаючи на прийнятий закон України " Про режим іноземного інвестування". Іноземні інвестори все ще не наважаються вкладати в Україну великі кошти. За даними лондонського аналітичного центру " Економіст Інтелідженс Юніт" Україна посідає 56 місце серед 60 країн за сприятливою інвестиційного клімату.¹

Обсяги ПЗІ в Україну могли б істотно зрости в умовах стабільності українських ринків, законодавства, політики і валюти, тобто в умовах передбачуваності економічного та соціально-політичного розвитку України.

Крім цих серйозних макроекономічних проблем спеціалісти Організації промислового розвитку при ООН (ЮНІДО) визначили і ряд інших важливих мікроекономічних проблем, що виникли в ході інвестування. Це — незнання або небажання керівників підприємств України працювати за встановленими у світовій практиці правилами, відсутність досвіду роботи з іноземними інвесторами, а також небажання керівників підприємств йти на матеріальні витрати у процесі залучення інвестицій.

Серед факторів, шо гальмують процес залучення іноземних інвестицій в Україну, можна назвати такі:

Ø інвестування відбувається в умовах тривалої економічноїкризи;

Ø часто змінюється законодавство щодо іноземних інвестицій;

Ø відсутні надійні гарантії від некомерційних ризиків;

Ø в країні існує жорсткий податковий режим;

Ø повільні темпи приватизації (іноземні інвестори надають перевагу приватному секторові);

Ø низька купівельна спроможність значної частини населення, що зменшує можливості реалізації на внутрішньому ринку продукції підприємств з іноземним капіталом;

Ø невисокий рівень інфраструктури в українській економіці.

Однією з найголовніших перешкод до залучення іноземних інвестицій в Україну є недостатня проробка українського законодавства про інвестиції і його нестабільність. За перші 6 років існування незалежної України законодавство змінювалося 7 разів. Особливо прикрою для інвесторів є ситуація з податковими канікулами. Спочатку їх було передбачено; але Закон " Про оподаткування прибутку підприємств" 1995 р. їх скасування. Нічого не говориться про податки канікули і в Законі " Про режим іноземного інвестування". Слід, правда, зауважити, що податкові канікули рідко застосовуються в розвинутих країнах. Але в країнах, економіці яких бракує інвестиційних " вливань", цей захід є певним стимулом для їх залучення.

Стимулювання потоків іноземних інвестицій до України має здійснювати оптимізацш до України має здійснення оптимізацією національної законодавчої бази в цій сфері, але не тільки. Необхідна обгрунтована комплексна політика по оздоровленню української економіки в цілому. Тоді зменшаться комерційні й некомерційні ризики для інвесторів; розшириться внутрішній ринок збуту товарів для підприємств з іноземним капіталом; збільшаться прибутки підприємств з іноземним капіталом; збільшаться прибутки підприємств з іноземним капіталом; збільшаться прибутки підприємців; внаслідок диверсифікації виробництва розшириться поле прикладання інвестицій.