Додатки.

Основний етап (60 хв.).

Професійний тренінг, оволодіння та вдосконалення практичних навичок за доглядом хворих з хірургічною патологією, з дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в умовах хірургічного стаціонару

Місце проведення: учбова кімната, приміщення приймального та хірургічного відділень, оперблоку.

Метод опитування: самостійна робота студентів під контролем викладача, а саме:

1.Проведення об'єктивного обстеження хворих (збирання анамнезу, загальний

огляд, обстеження основних органів і систем: а) абсцесом; б) флегмоною;

в) фурункулом; г) карбункулом.

2. Визначення в кожному конкретному випадку виду та стадії захворювання

3. Аналіз конкретних ознак характерних для гострих неспецифічних гнійних захворювань.

4. Складання плану лікування хворих на абсцесс, флегмону, фурункул, карбункул.

5. Виконання елементів перев'язок хворим:

а) знаття пов'язки;

б) промивання рани та дренажів;

в) накладання септичної пов'язки;

с) бинтові та клейові пов'язки.

6. Визначення пульсації периферійних судин.

7. Проведення передстерілізаційної обробки інструментів та утилізації використаного перев'язочного матеріалу.

Заключний етап (25 хв.).

КОНТРОЛЬ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ (25 хв.).

Перевірка вміння застосовувати студентами отримані теоретичні знання та практичні навички в конкретних клінічних ситуаціях.

Місце проведення: учбова кімната.

Забезпечення: Схеми, рисунки та таблиці, що відображають зміст теми та сутність практичних навичок для опанування, стандартизовані ситуаційні задачі по темі заняття, що вимагає озвучення конкретних дій з вирішенням останніх.

Метод опитування: аналіз самостійної роботи студентів, індивідуальне розв’язання ситуаційних задач.

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА.

Для кінцевого контролю знань теми кожний студент вирішує 2 ситуаційні задачі формату А. Оцінюючи стандартизовані відповіді доцільно задавати короткі усні уточнюючі питання.

Загальна оцінка за практичне заняття виставляється за рейтинговим принципом. При цьому застосовується така система конвертації традиційних оцінок у бали:

ІНФОРМУВАННЯ ПРО ТЕМУ НАСТУПНОГО ЗАНЯТТЯ (5 хв.).

Загальне оцінювання навчальної діяльності студента, висловлення зауважень та пропозицій. Відповіді на запитання. Інформування про тему та особливості наступного заняття.

Місце проведення: учбова кімната.

Додатки.

Засоби для контролю:

Тестові завдання:

1. Що являє собою фурункул?

А. Гостре гнійне запалення волосяного мішечка, сальних залоз і навколишніх тканин.

В. Гостре гнійне запалення волосяного мішечка.

С. Гостре гнійне запалення сальної залози.

Д. Гостре гнійне запалення потових залоз

Е. Гостре гнійне некротичне запалення декількох поряд розташований

волосяних мішечків і сальних залоз.

2. Яке з нижче перелічуваних захворювань найбільш сприяє виникненню фурункулів і карбункулів?

А. Мікседема.

В. Тиреотоксикоз.

С. Хронічні гнійні захворювання легенів.

Д. Злоякісні пухлини.

Е. Цукровий діабет.

3. Які збудники спричиняють розвиток фурурнкулу?

А. Стафілококи.

В. Стрептококи.

С. Кишкова паличка.

Д. Синьогнійна паличка.

Е. Усі перелічені збудники.

4. В який термін відбувається відшарування гнійного стрижня фурункула?

А. 1-3 доби.

В. 4-6 діб.

С. 7-10 діб.

Д. 11-12 діб.

Е. 13-14 діб

5. Який середній термін перебігу фурункула від початку до ліквідації?

А. До 4 діб.

В. 5-7 діб.

С. 8-10 діб.

Д. 11-12 діб.

Е. 13- 14 діб.

6. Що позначає термін “фурункульоз”?

А. Повторне виникнення фурункулу.

В. Одномоментне виникнення декількох фурункулів різних ділянок тіла.

С. Запалення декількох поруч розташованих волосяних мішечків і сальних залоз. Д. Чисельні фурункули різних ділянок тіла в різних стадіях розвитку.

Е. Одномоментне виникнення декількох фурункулів на шкірі однієї ділянки тіла.

7. Які змін в загальному аналізі крові характерні для гнійної хірургічної патології?

А. Анемія, зсув лейкоцитарної формули вправо.

В. Лімфоцитоз.

С. Пойкілоцитоз.

Д. Анізоцитоз.

Е. Лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШЗЕ.

8. До особливостей оперативного лікування карбункулу належить:

А. Пункція гнійника.

В. Закрите дренування гнійника.

С. Мінімальне розсічення м`яких тканин.

Д. Широке розсічення та висічення некротизованих тканин в межах здорових.

Е. Виконання хрестоподібного розрізу.

9. Дайте визначення терміну “абсцесс”:

А. Накопичення гною в підшкірній клітковині.

В. Не відмежоване накопичення гною в тканинах та органах.

С. Відмежоване накопичення гною в тканинах та органах.

Д. Накопичення гною в порожнистих органах.

Е. Накопичення гною навколо порожнистих органів.

10. Карбункул – це гнійно-некротичне запалення:

А. Декількох волосяних фолікулів

В. Декількох сальних залоз

С. Декількох потових залоз

Д. Декількох волосяних фолікулів, сальних залоз та оточуючих тканин з

утворенням спільного інфільтрату

Е. Підшкірної клітковини

11. Дайте визначення терміну “флегмона”:

А. Накопичення гною в підшкірній клітковині.

В. Гостре відмежоване гнійне запалення жирової клітковини та

клітковинних просторів.

С. Гостре невідмежоване гнійне запалення жирової клітковини та

клітковинних просторів.

Д. Накопичення гною в порожнистих органах.

Е. Накопичення гною навколо порожнистих органів.

12. Яку загрозу має фурункул обличча?

А. Розповсюдження запалення на пазухи носа.

В. Перехід запалення на орбіту ока.

С. Розвиток гнійного отіту

Д. Розвиток косметичних дефектів

Е. Тромбоз кавернозного синусу та розвиток гнійного менінгіту.

13. До місцевих симптомів накопичення гною відносяться:

А. Розм`якшення та флюктуації.

В. Розм`якшення та флотації.

С. Флюктуації та балотації.

Д. Аускультації та розм`якшення.

Е. Аускультації та балотації.

14. В клінічному перебігу фурункула виділяють:

А. Одну стадію.

В. Дві стадії.

С. Три стадії.

Д. Чотири стадії.

Е. Для розвитку фурункулу стадіїність не характерна.

15. Виходу лейкоцитів в інфільтрат навколо некротичного стрижня фурункула пешкоджають:

А. Тромбоз капілярів та венул.

В. Формування лімфостазу.

С. Ослаблення місцевого імунітету.

Д. Наявність капсули волосяного фолікулу.

Е. Запалення сальної залози.

16. Перша стадія розвитку фурункулу називається:

А. Інфільтрації.

В. Запалення.

С. Абсцедування

Д. Формування та відторгнення гнійно-некротичного стрижня.

Е.Рубцювання.

17. Друга стадія розвитку фурункулу називається:

А. Інфільтрації.

В. Запалення.

С. Абсцедування

Д. Формування та відторгнення гнійно-некротичного стрижня.

Е.Рубцювання.

18. Третя стадія розвитку фурункулу називається:

А. Інфільтрації.

В. Запалення.

С. Абсцедування

Д. Формування та відторгнення гнійно-некротичного стрижня.

Е.Рубцювання.

19. Передчасна спроба механічним шляхом видалити стрижень в стадію інфільтраціцїї фурункулу сприяє:

А. Розповсюдженню інфікованих тромбів та генералізації процесу.

В. Покращенню венозного відтоку.

С. Прискоренню організаціїї стрижня.

Д. Погіршенню лімфатичного дренажа

Е. Зменшенню інфільтрата.

20. В стадії інфільтрації лікування неускладненого фурункулу включає:

А. Виконання оперативного втручання.

В. Призначення антибактеріальної терапії.

С. Використання зігріваючих компресів.

Д. Імунокорекція.

Е. Ретельна санація шкіри з обробкою її розчинами антисептиків.

21. Оперативне лікування лікування фурункула показане при:

А. Вираженому інфільтраті.

В. Абсцедуванні.

С. Наявності лімфаденіту.

Д. Декомпенсації супутньої патології.

Е. Наявності лімфангоїту.

22. До хірурга поліклініки звернувся хворий із фурункулом верхньої губи. Що необхідно зробити?

А. Прооперувати хворого в амбулаторних умовах.

В. Призначити антибактеріальну терапію.

С. Призначити протизапальну терапію.

Д. Направити хворого на стаціонарне лікування.

Е. Призначити УВЧ.

23. Який режим необхідно призначити хворому із фурункулом обличча?

А. Палатний.

В. Ліжковий.

С. Ліжковий з обмеженням прийому твердої їжі та розмов.

Д. Лікарняний.

Е. Обмежень режиму не потребує.

24. Летальність при тромбозі кавернозного синуса та гнійному менінгіті складає:

А. 5-10%.

В. 20-30%.

С. 40-50%.

Д. 60-70%.

Е. 80-100%.

25. Порожнину абсцеса від здорових тканин відмежовує:

А. Фасція.

В. Піогенна капсула.

С. Очеревина.

Д. Плевра.

Е. Підшкірна клітковина.

26. Внутрішній шар піогенної капсули абсцеса представлений:

А. Сполучною тканиною.

В. Грануляційною тканиною.

С. Рубцевою тканиною.

Д. Лейкоцитарним валом.

Е. Лімфоцитарним валом.

27. Основним методом лікування абсцесів є:

А. Антибактеріальна терапія.

В. Оперативне лікування.

С. Імунотерапія.

Д. Фізіотерапія.

Е. Дезінтоксикаційна терапія.

28. Назвіть найбільш повний об’єм оперативного втручання при обширному постін’єкційному абсцесі сідниці:

А. Пункцвія абсцесу.

В. Пункція абсцесу та введення в його порожнину антибіотиків.

С. Розкриття абсцесу.

Д. Розкриття та санація гнійника.

Е. Розкриття, санація та адекватне дренування порожнини абсцесу.

29. Абсцесектомія виконується при:

А. Поверхневому розташуванні абсцесу.

В. Невеликіх розмірах гнійника.

С. Розташуванні абсцесу в порожнистих органах.

Д. Розташуванні абсцесу в паренхіматозних органах.

Е. Абсцесектомія не виконується.

30. Які збудники спричиняють розвиток карбункулу?

А. Стафілококи.

В. Стрептококи.

С. Кишкова паличка.

Д. Синьогнійна паличка.

Е. Усі перелічені збудники.

31. З лікувальною метою пункція порожнини абсцеса найчастіше виконується при:

А. Абсцесах печінки.

В. Абсцесах сідниці.

С. Асцесах кінцівок.

Д. Абсцесах обличча.

Е. Абсцесах шиї.

32. Вираженість симптомів інтоксикації при абсцесах залежить від:

А. Глибини розташування абсцесу.

В. Віку хворого.

С. Розмірів та розташування абсцесу.

Д. Супутньої патології.

Е. Статі хворого.

33. За наявності абсцеса симптом флюктуації буде негативним при:

А. Глибокому розташуванні абсцеса.

В. Поверхневому розташуванні абсцеса.

С. Розташуванні абсцеса на кінцівках.

Д. Розташуванні абсцеса на шиї.

Е. Симтом флюктуації не є характерним для абсцесів.

34. За наявності абсцеса симптом флюктуації буде негативним при:

А. Невеликій порожнині абсцеса.

В. Поверхневому розташуванні абсцеса.

С. Розташуванні абсцеса на кінцівках.

Д. Розташуванні абсцеса на шиї.

Е. Симтом флюктуації не є характерним для абсцесів.

35. За наявності абсцеса симптом флюктуації буде негативним при:

А. Товстій стінці абсцеса.

В. Поверхневому розташуванні абсцеса.

С. Розташуванні абсцеса на кінцівках.

Д. Розташуванні абсцеса на шиї.

Е. Симтом флюктуації не є характерним для абсцесів.

36. Відсутність місцевих ознак запалення при абсцесі характерне за:

А. Глибокого розташування абсцеса.

В. Поверхневого розташування абсцеса.

С. Розташування абсцеса на нижніх кінцівках.

Д. Розташування абсцеса на шиї.

Е. Розташування абсцеса на верхніх кінцівках.

37. Характерним коливанням амплитуди добової температури при абсцесі є:

А. 0, 5-1°С.

В. 1-2°С.

С. 1, 5-3°С.

Д. До 0, 5 °С.

Е. Коливання добової температури не характкрне.

38. З метою адекватного дренування порожнини абсцеса під час оперативного втручання по можливості підходять до:

А. Верхнього полюсу гнійника.

В. Нижнього полюсу гнійника.

С. Бічного полюсу гнійника.

Д. Верхно- бічного полюсу гнійника.

Е. Порожнину абсцесів не дренують.

39. Показом до оперативного втручання при абсцесі є:

А. Виражені місцеві прояви.

В. Виражені загальні прояви.

С. Встановлення діагнозу “абсцес”.

Д. Наростання ознак інтоксикації.

Е. Абсцесс не лікується оперативним шляхом.

40. При великих розмірах абсцеса для адекватного його дренування виконують:

А. Накладання контерапертур.

В. Проточне промивання.

С. Ультразвукову кавітацію.

Д. Активну аспірацію.

Е. Абсцесектомію.

41. Запальний ексудат при флегмоні розповсюджується по:

А. Венах.

В. Артеріях.

С. Клітковинним просторам.

Д. Лімфатичних судинах.

Е. Розповсюдження ексудату не відбувається.

42. Глибока флегмона середостіння називається:

А. Паранефритом.

В. Гнійним плевритом.

С. Медіастенітом

Д. Плевритом.

Е. Спеціальної назви немає.

43.Анатомічною межою поділу на поверхневі та глибокі флегмони є:

А. Поверхнева фасція.

В. Глибока фасція

С. Підшкірна клітковина.

Д. М’язи.

Е. Судинно-нервові пучки.

44.Під час розкриття абсцесу отриманий жовто-зеленого кольору вершкоподіб-ний гній без запаху. Яким збудником викликаний запальний процес?

А. Стафілококами.

В. Клебсіелою.

С. Кишковою паличкою.

Д. Синьогнійною паличкою.

Е. Протеєм.

45. Протягом трьох діб хворий скаржиться на наявність на передній поверхні лівого стегна болісного пухлиноподібного утворення, підвищення температури до 37, 7°С. При огляді в місці припухлості відмічається інфільтрат до 3 см. в діаметрі з гіперемією над ним та ділянкою некроза в центрі до 0, 2 см. в діаметрі з виділенням жовто-зеленого гною. Який попередній діагноз?

А. Абсцес стегна.

В. Флегмона стегна.

С. Фурункул стегна.

Д. Карбункул стегна.

Е. Інфільтрат стегна.

46. Протягом двох діб хворий скаржиться на наявність гнійних виділень із рани на задній поверхні шиї, підвищення температури до 38, 8°С, загальну слабкість. Зі слів травми не було. При огляді стан середньої важкості. На заднії поверхні шиї інфільтрат до 8 см. в діаметрі, шкіра над ним червона із синюшним відтінком, на верхівці ділянка некрозу до 2 см у вигляді “комірок”, при пальпіції виражений біль з виділенням жовто-зеленого гною. Який попередній діагноз?

А. Абсцес шиї.

В. Флегмона шиї.

С. Фурункул шиї.

Д. Карбункул шиї.

Е. Інфільтрат шиї.

47. Через дві доби після травми хворий відмітив посилення болю, набряк лівого плеча, загальну слабкість, швидку втому, підвищення температури до 38, 9°С. При огляді стан хворого середньої важкості, ліве плече збільшене в об’ємі, шкіра червоного кольору, при пальпації виражений біль, місцева температура підвищена, рухи обмежені, позитивний симптом розм’якшення. Ваш діагноз?

А. Флегмона плеча.

В. Абсцесс плеча.

С. Гематома плеча.

Д. Лімфостаз.

Е. Запальний інфільтрат плеча.

48. За наявності абсцеса симптом розм’якшення буде негативним при:

А. Глибокому розташуванні абсцеса.

В. Поверхневому розташуванні абсцеса.

С. Розташуванні абсцеса на кінцівках.

Д. Розташуванні абсцеса на шиї.

Е. Симтом флюктуації не є характерним для абсцесів.

49. Підвищення вмісту середніх молекул (500-5000 Д) при гострій гнійній хірургічній інфекції свідчать про:

А. Хронізацію процесу.

В. Зменшення запальної реакції.

С. Потяжчення інтоксикації.

Д. Наявність імунодефіциту.

Е. Наявність цукрового діабету.

50. За даними бактеріологічного дослідження гною отриманого після розкриття абсцесу сідниці висіяний золотистий стафілокок. Які характеристики має гній?

А. Жовто-зеленого кольору, вершкоподібний, без запаху.

В. Бурого кольору, рідкий, смердючий.

С. Жовто-зеленого кольору, вершкоподібний, смердючий.

Д. Бурого кольору, рідкий, без запаху.

Е. Блакитно-зеленого кольору, вершкоподібний, із солодким присмаком.

51. Яка кількість мікроорганізмів на 1 грам тканин необхідна для розвитку інфекційного процесу?

А. 10

В. 10³

С. 10⁴

Д. 10⁵

Е. 10²

52. У хворої П., 63 років, на задній поверхні шиї з'явився різко болючий інфільтрат розміром 5х6 см. Шкіра над ним синьо – багряного кольору з численними некротичними осередками, з яких виділяється гній. В крові лейкоцитоз до 18, 3х10⁹, глікемія 16, 5 ммоль/л, в сечі ацетон (++). Встановлено діагноз карбункулу. Яку супутню патологію має хворий?

А. Цукровий діабет.

В. Виразкова хвороба шлунку.

С. Хронічна ниркова недостатність.

Д. Гіпертонічна хвороба.

Е. Тіреотоксікоз.

53. У хворого М., 54 років, діагностовано карбункул спини на фоні вперше виявленого цукрового діабету. Яку терапію слід застосувати хворому?

А. Оперативне лікування, антибіотикотерапія, інсулінотерапія.

В. Антибіотикотерапія, інсулінотерапія, зігріваючі компреси.

С. Оперативне лікування, антибіотикотерапія.

Д. Оперативне лікування, антибіотикотерапія, цукрознижуючі препарати.

Е. Оперативне лікування, інсулінотерапія.

Правильна відповідь – А.

53. При важких інтоксикаціях на фоні гнійного процесу характерні наступні зміни сечі:

А. Протеїнурія, зниження щільності сечі.

В. Протеїнурія, циліндрурія, лейкоцитурія.

С. Циліндрурія, лужна реакція сечі.

Д. Лейкоцитурія, бактеріурія.

Е. Протеїнурія, еритроцитурія.

54. Фурункул не може розташовуватися на:

А. Голові.

В. Тильних поверхнях китиць та ступнів.

С. Долонній та підошвеній поверхнях китиць та ступнів

Д. Шиї.

Е. Спині.

55. Шляхами інфікування при гнійній інфекції є: (найбільш повна відповідь).

А. Контактний.

В. Лімфогенний.

С. Гематогенний.

Д. Екзогенний.

Е. Екзо- та ендогенний.

56. Клінічною відмінністю карбункулу віж поруч розташованих фурункулів при фурункульозі є:

А. Синюшний колір шкіри.

В. Виражений больовий синдром.

С. Наявність спільного інфільтрату між запаленими волосяними фолікулами.

Д. Кількість гною.

Е. Наявність некрозу.

57. Яке з нижче перелічуваних захворювань найбільш сприяє виникненню фурункулів і карбункулів?

А. Авітамінози.

В. Тиреотоксикоз.

С. Хронічні гнійні захворювання легенів.

Д. Злоякісні пухлини.

Е. Мікседема.

58. Для визначення рівня інтоксикації у хворих з гострою гнійною хірургічною інфекцією використовують:

А. Лейкоцитарний індекс інтоксикації.

В. Рівень глікемії.

С. Рівень еритроцитемії.

Д. Рівень лейкоцитурії.

Е. Рівень бактеріурії.

59. Нормальними показниками лейкоцитарного індексу інтоксикації (Кальф-Каліфа) є:

А. 1, 0±0, 6.

В. 2, 0

С. 1, 5±0, 8.

Д. 0, 5±0, 5.

Е. 1, 0±0, 9.

60. Нормальним рівень середніх молекул, як інтегрального показника інтоксикації при гострій гнійній хірургічній інфекції є:

А. 0, 1- 0, 5 у.о.

В. 0, 15-0, 24 у.о

С. 1, 0-1, 5 у.о

Д. 0, 5-1, 0 у.о

Е. 0, 05-0, 1 у.о

Ситуаційні задічі.

1. У хворої 50 років, що страждає на цукровий діабет 2 типу, на задній поверхні шиї з'явився різко болючий інфільтрат розміром 5х6 см. Шкіра над ним синьо – багряного кольору з численними некротичними осередками, з яких виділяється гній. Загальний стан хворої важкий, температура досягає 40⁰, в крові лейкоцитоз до 20х10⁹, підвищився рівень глюкози 15 ммоль, в сечі з'явився ацетон (++). Визначте діагноз?

А. Фурункул.

В. Карбункул.

С. Гідраденіт.

Д. Абсцес.

Е. Флегмона.

2. Хворий Ф., 35 років, скаржиться на появу на підборідді випинання шкіри з волосиною на верхівці, її почер­воніння в цій ділянці. Температура тіла 36, 6°С. Хворіє протягом 3-ох діб. Захворювання пов’язує із порізом під час гоління. Ваш діагноз?

А. Абсцес обличча.

В. Фурункул обличча.

С. Карбункул обличча.

Д. Флегмона голови.

Е. Дерматит.

3. Хворий С., 25 років, звернулася до хірурга поліклініки з приводу появи ущільнення шкіри на задній поверхні шиї болісного на дотик. Хворіє протягом 4-ох діб, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури тіла до 37, 6°С. При огляді інфільтрат до 2 см в діаметрі, в центрі останнього кірочка, з-під якої виділяється гній. Ваш діагноз?

А. Фурункул шиї.

В. Карбункул шиї.

С. Атерома шиї.

Д. Флегмона шиї.

Е. Абсцес шиї.

4. Хворий В., 18 років, звернувся до хірурга зі скаргами на випинання шкіри лівого передплічча, помірно болісне на дотик, червоного кольору. Крім того є скарги на загальну слабкість, субфібрильну температуру тіла. Вставлено діагноз фурункул. Визначте тактику лікування.

А. Обробка шкіри 70% етиловим спиртом, інфільтрація антибіотико-новокаїновим розчином, компрес з 20% дімексидом, солюкс.

В. Пов'язки з гіпертонічним розчином хлориду натрію.

С. Розкриття та дренування гнійника.

Д. Пункція фурункула та промиванням розчинами антисептиків.

Е. Антибіотикотерапія та місцево - напівспиртові компреси.

5. Хворий П., 28 років, скаржиться на появу в міжлопатковій ділянці червоно-багряного інфільтрату розмірами 6x7 см, що підвищується над рівнем здорової шкіри, загальну слабкість, підвищення температури тіла до 39, 3°С. Який гнійний процес у хворого?

А. Фурункул міжлопаткової ділянки.

В. Абсцес міжлопаткової ділянки.

С. Флегмона міжлопаткової ділянки.

Д. Запальний інфільтрат міжлопаткової ділянки.

Е. Карбункул міжлопаткової ділянки.

6. При огляді хірург поліклініки у хворого К., 27 років, на спині виявив болючий інфільтрат. Шкіра над ним напружена. В центрі інфільтрату колір шкіри синьо-червоний, по периферії — блідий. На поверхні визначаються декілька великих пустул, основи яких зливаються з зоною некрозу шкіри. Який патоло­гічний процес можна припустити у хворого?

А. Карбункул.

В. Абсцес.

С. Флегмону.

Д. Гідраденіт.

Е. Бешиху.

7. Хворий Р., 38 років, звернувся до хірурга у зв'язку з розвитком болючого інфільтрата в ділянці задньої поверхні шиї, з виділенням гною та некрозом шкіри. Крім того скарги на підвищення темпе­ратури тіла, загальну слабкість, швидку втому. Встановлено діагноз арбункулу задньої поверхні шиї. Яке об’єм допомоги необхідно виконати хворому?

А. Пов'язки з гіпертонічним розчином хлориду натрію.

В. Антибіотико-новокаїнові блокади.

С. Оперативне лікування - висіченням нежиттєздатних тканин, антибіотико-терапія, протизапальні, десенсибілізуючі і дезінтоксикаційні засоби.

Д. Пункцію інфільтрату в поєднанні з антибіотикотерапією.

Е. Х-подібний розріз шкіри та промивання розчинами антисептиків.

8. До хірургічного відділення швидкою допомогою доставлена хвора С., 57 років, зі скаргами на біль і ущільнення в ділянці правої сідниці, підвищення температури тіла до 38, 8°С. Біля тижня тому ін'єкція 25% розчину магнезії. При огляді: в ділянці верхньо-зовнішнього квадранта лівої сідниці припухлість, почервоніння шкіри. При пальпації відмічається болючий інфільтрат 6х7см, в центрі ділянка розм'якшення, позитивний симптом флюктуації. Який діагноз необхідно встановити?

А. Фурункул лівої сідниці.

В. Флегмона лівої сідниці.

С. Абсцес лівої сідниці.

Д. Запальний інфільтрат лівої сідниці.

Е. Бешиха лівої сідниці.

9. У хворого В., 32 років, на 2-у добу після травми правого передпліччя з пошкодженням цілісності шкіри з'явилися почервоніння шкіри, інфільтрат до 3 см в діаметрі, припухлість, підвищення місцевої температури. Протягом останньої доби почервоніння збільшилася в розмірах. При огляді розм’якшення та флуктуації не виявлено. Про яку патологію йдеться?

А. Посттравматична гематома правого передпліччя.

В. Посттравматичний запальний інфільтрат правого передпліччя.

С. Абсцес правого передпліччя.

Д. Флегмона правого передпліччя.

Е. Карбункул правого передпліччя.

10. У хворого М., 62 років, який страждає на цукровий діабет на 5-й день після ін’єкйії інсуліна в ліве стегно з’явились припухлість тканин, почервоніння шкіри, сильний біль, підвищення температури тіла до 39°С, обмеження рухів в нозі. При огляді пальпується болісний інфільтрат без чітких контурів, в центрі якого розм’якшення. Пальпуються збільшені пахвинні лімфовузли. Ваш діагноз та об’єм допомоги?

А. Амбулаторне лікування, антибіотикотерапія, цукрознижуючі препарати.

В. Госпіталізація до хірургічного відділення, оперативне лікування, антибіотико-, інсулінотерапія, імобілізація кінцівки.

С. Госпіталізація до хірургічного відділення, оперативне лікування, антибіотико-терапія, імобілізація кінцівки.

Д. Амбулаторне лікування, антибіотикотерапія, цукрознижуючі препарати, імобілізація кінцівки.

Е. Госпіталізація до хірургічного відділення, антибіотикотерапія, цукрознижуючі препарати.

11. Під час амбулаторного лікування гострого запального процесу в легенях хворий М., 41 рік, пройшов курс ін'єкційної внутрішньо-м'язевої терапії антибактеріальними препаратами. Після виконання чергової ін'єкції в верхньолатеральному квадранті сідниці утворилася підшкірна гематома до 1 см в діаметрі, стосовно якої хворому ніякі лікувальні заходи не проводилися. Протягом наступних двох діб у місці гематоми відмічалася різко болюча припухлість, гіперемія, місцеве підвищення температури, флюктуація. Який патологічний процес розви­нувся у хворого і які види лікування слід застосувати для його усунення?

А. Післяін'єкційний абсцес у стадії нагноєння. Лікування: місцеве — розкриття гнійника, ревізія, промивання розчином антисептик дренування; в загальному — антибактеріальна, протизапальна та детоксикаційт терапія, яка виконувалася при лікуванні первинного захворювання легень.

В. Післяін'єкційний абсцес у стадії серозно-інфільтративного запалення. Лікування: місцеве — напівспиртові волого-висихаючі пов'язки, в загальному — антибактеріальна, протизапальна та детоксикаційна терапія.

С. Гострий гнійний лімфаденіт. Лікування: хірургічне — розкриття, санація, дренування; консервативне - антибактеріальна, протизапальна і загальнозміцнююча терапія.

Д. Доброякісний вовоутвір підшкірної клітковини. Лікування: оперативне (хірургічне) — видалення новоутвору.

Е. Післяін'єкційний абсцес у стадії нагноєння. Лікування — продовження терапії первинного запального процесу в легенях.

12.|потім| Після травми хворий Р., 27 років відмітив появу набряку правого передпліччя, загальну слабкість|, підйом температури тіла до 39°С. При огляді: праве передпліччя різко збільшене в об’ємі|обсязі|, шкіра гіперемована|, місцева гіпертермія, пальпація м'яких тканин болісна|. З|в, біля| променевого краю дистальної третини визначається розм’якшення|.Сформулюйте попередній діагноз:

A. Гематома правого передпліччя.

B. Флегмона правого передпліччя.

C. Абсцес правого передпліччя.

Д. Ліпома правого передпліччя.

E. Фіброма правого передпліччя.

13. У хворої Ф., 48 років, при огляді виявлено абсцес лівої сідниці. Показано оперативне лікування. Якими клінічними ознаками буде характеризуватися такий патологічний процес?

А. Проявами місцевого запального процесу.

В. Асиметрією поверхні шкіри сідниць.

С. Місцеві - ознаки запалення, розм’якшення, флюктуація загальні - симптоми інтоксикації; лабораторно - лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШОЕ.

Д. Вираженим больовим синдромом.

Е. Явищами загальної інтоксикації.

14. Хвора К., 24 року, після|потім| введення |вступу| наркотичної речовини в пахвинну ділянку зліва через дві доби відмітила збільшення в розмірах стегна|обсязі|, підвищення температури тіла до 40, 2°С, загальну слабкість, гіперемію шкіри в ділянці ін’єкції, інфільтрацію м'яких тканин|поширюєть. Пульсація стегнової артерія збережена. Сформулюйте попередній діагноз:

A. Флегмона стегна.

B. Пахвинний лімфаденіт.

C. Абсцес стегна.

Д. Аневризма стегнової артерії

E. Гострий тромбоз глибоких вен.

15. Хвора С., 64 років, звернулася до хірурга зі скаргами на інтен­сивний біль і ущільнення в ділянці лівої сідниці, підвищення температури до 38°С. В анамнезі три дні тому ін'єкція вітаміну Е, на наступний день в ділянці ін'єкції виникли біль та ущільнення. Об'єктивно: шкіра правої сідничної ділянки гіперемована, у верхньолатеральному квадранті паль­пується інфільтрат 5х6 см з розм'якшенням у центрі, симптом флюктуації позитивний. Назвіть адекватне місцеве лікування?

А. Пункції з відсмоктуванням гною.

В. Пункція гнійника, введення у порожнину розчину антибіотика.

С. Обколювання абсцесу антибіотиками та новокаїном.

Д. Розкриття, санація дренування абсцеса, пов'язки з гіпертонічним розчином.

Е. Напівспиртовий компрес.

16. Хворий Н., 47 років скаржиться на наявність різко болісної|болючої| припухлості на передній поверхні лівого стегна. Захворювання пов'язує з травмою|отриманим|. Об'єктивно: у середній третині лівого по передній його поверхні визначається пухлиноподібне утворення до 7 см в діаметрі, різко болісне|болюче| при пальпації, шкіра над ним гіперемована|. Спостерігається помірний набряк стегна|довколишніх|. Температура тіла підвищена до 39, 1 °С. Ваш попередній діагноз:

A) Фурункул передньої поверхні лівого стегна.

B) Флегмона передньої поверхні лівого стегна.

C) Бешиха лівого стегна.

D) Карбункул передньої поверхні лівого стегна.

E) Гострий ілео-феморальний тромбоз.

17. У хворої В., 42 років встановлено діагноз флегмони лівого стегна. Які клінічні симптоми характерні в даній ситуації?

А. Набряк, блідо-червоний колір шкіри, розм’якшення, м’язова контрактура.

В. Підвищення температури тіла, загальна слабкість, швидка втома, головний біль, періодична втрата свідомості.

С. Підвищення температури тіла, загальна слабкість, швидка втома, головний біль; місцево - шкіра набрякла, блідо-червоного кольору, флуктуація, обмеження рухів в лівій нозі, пахвинний лімфаденіт.

Д. Загальна слабкість, загальне і місцеве підвищення температури тіла, лівобічний пахинний лімфаденіт та лімфангоїт.

Е. Виражені ознаки інтоксикації.

18. При госпіталізації до хірургічне відді­лення у хворого Л., 42 років, діагностовано флегмону поперекової ділянки справа. Який об’єм місцевого лікування слід виконати в даному випадку?

А. Компрес з дімексидом.

В. Обколювання навколо антибіотико-новокаїновим розчином.

С. Напівспиртовий компрес.

Д. Розкриття, санація і дренування гнійника.

Е. Пункцію пункція.

19. Хворий Н., 19 років скаржиться на наявність запального інфільтрату в в/з лівого передпліччя. Захворів вперше|уперше|. У с/3 лівого передпліччя на зовнішній його поверхні відмічається|наявний| запальний інфільтрат до 3 см. у діаметрі, конусоподібно випинає|вирушає| над поверхнею шкіри. Шкіра над ним червона|, набрякла, пальпація різко болісна|болюча|. На верхівці інфільтрату невелике скупчення гною з|із| чорною точкою|точкою| в центрі. Температура тіла 37, 6°С.Сформулюйте попередній діагноз:

A. Карбункул в/з лівого передпліччя

B. Флегмона в/з лівого передпліччя

C. Фурункул в/з лівого передпліччя

Д. Запальний інфільтрат в/з лівого передпліччя

E. | Гематома в/з лівого передпліччя

20. На 3-у добу після травми лівої гомілки хворий Р., 48 років, відмітив значне погіршення загального стану, загальну слабкість; у місці травми спостерігалися різка гіперемія шкіри з ділянками синюшності, яка не мала чітких меж і збільшувалася в діаметрі, набряк лівої гомілки, місцеве підвищення температури, болючість при пальпації. Встановлено діагноз флегмони лівої гомілки. Яку лікувальну тактику необхідно застосувати.

А. Динамічне спостереження.

В. Місцеве використання антисептиків, УВЧ.

С. Хірургічна обробка гнійника.

Д. Хірургічна обробка гнійника, дренування, санація розчинами антисептиків.

Е. Загальна антибактеріальна, протизапальна терапія.

Контрольні питання

1. Фурункул, фурункульоз. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

2. Фурункул, карбункул обличчя, особливості, клініка, лікування.

3. Карбункул, етіологія, патогенез, діагностика, лікування.

4. Абсцес. Етіологія, клініка, лікування.

5. Флегмона, клініка, діагностика, лікування.

Практичні завдання

1.Проведення об'єктивного обстеження хворих (збирання анамнезу, загальний

огляд, обстеження основних органів і систем: а) абсцесом; б) флегмоною;

в) фурункулом; г) карбункулом.

2. Визначення в кожному конкретному випадку виду та стадії захворювання

3. Аналіз конкретних ознак характерних для гострих неспецифічних гнійних захворювань.

4. Складання плану лікування хворих на абсцесс, флегмону, фурункул, карбункул.

5. Виконання елементів перев'язок хворим:

а) знаття пов'язки;

б) промивання рани та дренажів;

в) накладання септичної пов'язки;

с) бинтові та клейові пов'язки.

6. Визначення пульсації периферійних судин.

7. Проведення передстерілізаційної обробки інструментів та утилізації використаного перев'язочного матеріалу.

7. Рекомендована література

1. Черенько П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. 1999.

2. Петров В.С. Общая хирургия.-С.-Петербург, 1999.

3. Загальна хірургія /Під ред. С.П.Жученка, М.Д.Желіби, С.Д.Хіміча. - К.: Здоров’я, 1999. – 488 с.

4. Гостищев В.К. Общая хирургия. – М.: Медицина, 1997

5. Попкиров С. Гноцйно-септическая хирургия - София: " Медицина и

физкультура”, 1974. – 483 с.

6.Кузин М.И., Костюченок Б.М Раны и раневая ифекция - Москва: " Медицина",

1981. - - 688 с.