Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Що свідчить про розвиток післятравматичного остеомієліту?




А. Уповільнена консолідація перелому.

В. Крайовий некроз рани.

С. Загоєння рани вторинним натягом.

D. Формування нориці, поява ділянок оголеної кістки на дні рани або нориці, наявність секвестрів.

Е. Утворення псевдоартрозу.

 

14. Оперативне лікування вогнепального остеомієліту полягає:

А. В резекції норицевого ходу і видалення уламків.

В. В кюретажі остеомієлітичної порожнини.

С. В фістулонекрсеквестректомії, видаленні сторонніх тіл, адекватному дренуванні.

D. В ампутації кінцівки.

Е. В гострій кістковій пластиці.

 

15. Кісткова порожнина при остеомієліті:

А. Не дренується і не виповнюється.

В. Санується і заповнюється антибіотиками.

С. За показаннями виповнюється невільним м’язевим клаптем, так і кістковою тканиною в сполученні з адекватним дренуванням.

D. Виповнюється мазевими основами.

Е. Рана ведеться відкритим шляхом.

 

16. Склерозуючий остеомієліт Гарре це:

А. Гострий гематогенний остеомієліт.

В. Первинно-хронічний остеомієліт.

С. Вторинно-хронічний остеомієліт.

D. Підгострий остеомієліт.

Е. Антибіотичний остеомієліт.

 

17. Етіологічно вогнепальний остеомієліт пов’язаний з:

А. Циркуляторним некрозом кісток і м’яких тканин, що виникає в результаті вогнепального перелому.

В. Попаданням великої кількості бактерій.

С. Опіком м’яких тканин.

D. Контузією або ушкодженням нервів.

Е. Всім вище перерахованим.

 

18. Гострий гематогенний остеомієліт виявляється спочатку:

А. Шкірним висипом.

В. Сверблячкою в ділянці вогнища ураження.

С. Субфебрільною температурою.

D. Сильним болем, високим лейкоцитозом, підйомом температури тіла.

Е. Нічним болем, нормальними показниками крові.

 

19. Основними місцевими проявами гострого гематогенного остеомієліту є:

А. Сверблячка.

В. Парестезія.

С. Утворення нориці.

D. Біль, припухлість, почервоніння, флуктуація.

Е. Порушенням кровообігу дистльніше ураження.

 

20. Підвищення внутрішньо-кісткового тиску при гострому гематогенному остеомієліті призводить до:

А. Патологічної перебудови кісткової тканини.

В. Патологічних переломів.

С. Малігнізації.

Д. Остеолізісу.

Е. Остеонекрозу і утворення порожнин, заповнених гноєм, відшарування окістя.

 

21. Виникненню травматичного остеомієліту сприяють:

А. Оперативний метод лікування переломів.

В. Використання компресійно-дистракційного методу лікування переломів.

С. Лікування переломів скелетним витяганням.

D. Інфекція в ділянці перелому, відкриті переломи, наявність дрімаючої інфекції в організмі, зниження захисних властивостей організму.



Е. Похилий вік пацієнта.

 

22. Кісткова аутопластика при хронічному остеомієліті показана:

А. В ранні строки після операції.

В. При наявності значної кісткової порожнини після адекватно проведеної операції фістулнекрсеквестректомії в стадії ремісії процесу.

С. При неможливості санувати уражену ділянку трубчатої кістки.

D. При наявності лізису кістки.

Е. При потоншенні кортикального шару кістки.

 

23. Якщо інфекційний осередок при ускладненому остеомієлітом переломі трубчатої кістки не ліквідовано, раціональне застосування:

А. Фістулсеквестрнекректомії в сполученні з інтрамедулярним остеосинтезом.

В. Фістулсеквестрнекректомії з накістковим остеосинтезом.

С. Фістулсеквестрнекректомії і фіксуючої гіпсової пов’язки з „вікном”.

D. Фістулсеквестрнекректомії і позавогнещевого компресійно-дистракційного остеосинтезу.

Е. Фістулсеквестрнекректомії з кістковою пластикою.

 

24. Травматичним називається остеомієліт:

А. Що ускладнює лікування закритих переломів апаратом Ілізарова.

В. Що розвивається після остеосинтезу кісток.

С. Що виникає після відкритого перелому кістки або після важкої механічної травми.

D. Що розвивається після антибіотикотерапії.

Е. Що виникає спонтанно на фоні зниження захисних сил організму.

 

25. Токсична форма гематогенного остеомієліту проявляється:

А. Міоглобінурією.

В. Міоглобінемією.

С. Гіперкаліємією.

D. Нефритом, нефропатією, протеїнурією, лейкоцитурією, циліндрурією.

Е. Плевритом, емпіємою плеври, дихальним ацидозом.

 

26. Гострий гематогенний остеомієліт характеризують такі клінічні прояви:



А. Нейтрофільоз.

В. Лімфопенія.

С. Лейкоцитоз, зсув формули вліво, токсична зернистість нейтрофілів, збільшення ШЗЕ.

D. Лейкопенія, зсув формули вправо, токсична зернистість нейтрофілів, зменшення ШЗЕ.

Е. Еритроцитопенія, тромбопенія, зменшення кольорового показника.

 

27. При гострому гематогенному остеомієліті біохімічні показники сироватки крові характкрізуються:

А. Міоглобінемією.

В. Гіперкаліємією.

С. Підвищення рівня альдолази.

D. Зниження кількості загального білка, зміною співвідношення між альбумінами і глобулінами, підвищення С-реактивного білку, зниження α1- та α2-глобулінів.

Е. Збільшення кількості загального білка, зниження кількості С-реактивного білку, збільшення α1- та α2-глобулінів.

 

28. Гематогенний остеомієліт за формою перебігу захворювання ділиться на:

А. Блискавичну.

В. Абсцедуючу.

С. Токсичну, септикопіємічну, місцеву.

D. Первинну, вторинну.

Е. Склерозуючу, альбумінозну.

 

29. Після перенесеного гематогенного остеомієліту може бути порушення росту кістки у вигляді:

А. Атрофії.

В. Різкого збільшення росту сегменту по типу гігантизму.

С. Деформації, подовження і укорочення.

D. Припинення росту кістки.

Е. Всього вище перерахованого.

 

30. Лікування гострого гематогенного остеомієліту складається:

А. З фізіотерапевтичного лікування.

В. З кюретажу.

С. З трепанації кістки протягом її довжини.

D. З остеоперфорації, видалення гною, дренування, іммобілізації, антибактеріальної та дезінтоксикаційної терапії.

Е. З остеоперфорації, видаленню гною, відкритого ведення рани на скелетному витяганні.

 

31. Токсична форма гематогенного остеомієліту характеризується:

А. Гіперкаліємією.

В. Гіпонатріємією.

С. Зневодненням організму, гемоконцентрацією, гіпокаліємією, гіпернатріємією.

D. Зневодненням організму, гемоконцентрацією, гіперкаліємією, гіпонатріємією.

Е. Зменшення кількості білку, зниженням ШЗЕ, лейкопенією, метаболічним алкалозом.

 

32. Віддаленим ускладненням хронічного остеомієліту може бути:

А. Малігнізація остеомієлітичної нориці.

В. Імунологічні розлади.

С. Порушення з боку печінки.

D. Порушення з боку усіх паренхіматозних органів.

Е. Мікробне обсіменіння інших органів і систем.

 

33. Результатом тривалого хронічного остеомієлітичного процесу може бути:

А. Патологічний перелом, несправжній суглоб.

В. Порушення з боку внутрішніх органів.

С. Анемія.

D. Гіпокаліємія.

Е. Хронічна печінкова недостатність.

 

34. Найбільш частим ускладненням хронічного остеомієліту дистального кінця стегнової кістки є:

А. Анкілоз колінного суглобу.

В. Деформація кісток колінного суглобу.

С. Хибний суглоб стегнової кістки в нижній третині.

D. Патологічний перелом.

Е. Патологічний вивих.

 

35. Серед кісток скелету частіше за інші уражаються: стегнова та великогомілкова кістки, рідко уражається надколінник, лопатки, ребра, хребці, кістки черепу:

А. Стегнова та великогомілкова кістки.

В. Кістки передпліччя.

С. Лопатки та ребра.

D. Хребці.

Е. Кістки черепу.

 

36. Основним в лікуванні хронічного остеомієліту є:

А. Іммобілізація кінцівки.

В. Радикальне оперативне лікування (ліквідація гнійно-некротичного вогнища у кістці), комплексне медикаментозне лікування.

С. Місцеве введення розчину антибіотиків.

D. Фізіотерапевтичне лікування.

Е. Постійне дренування рани з введенням антисептичних розчинів.

 

37. Під терміном „остеомієліт” розуміють:

А. Запалення кісткового мозку.

В. Запалення усіх структур кістки.

С. Запалення кістки і наявність нориць.

D. Запалення всіх елементів структури кістки і оточуючих м’яких тканин.

Е. Остеоліз і остеонекроз в зоні запалення.

 

38. Найбільш часто остеомієліт викликають такі мікроорганізми, як:

А. Стрептокок.

В. Стафілокок.

С. Протей.

D. Синьогнійна паличка.

Е. Мікроорганізми в асоціації.

 

39. Найбільш важким ускладненням хронічного остеомієліту є:

А. Загальна інтоксикація організму.

В. Амілоїдоз нирок.

С. Альбумінурія.

D. Порушення азотовидільної функції нирок.

Е. Тотальна секвестрація кістки.

 

40. Виникненню гострого гематогенного остеомієліту у дітей сприяють:

А. Особливості архітектоніки губчатої речовини кістки, уповільнений кровообіг у судинах, який сприяє осіданню мікроорганізмів.

В. Часті катари і ангіни.

С. Часті травми.

D. Карієс.

Е. Недорозвиток імунної системи.

 

41. Гнійна інфільтрація при гострому гематогенному остеомієліті поширюється, як правило:

А. Уздовж кістки і в сторону окістя.

В. В усі сторони.

С. Тільки по кістковому мозку.

D. Локалізується тільки в метафізарній зоні.

Е. В суглоб.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.022 сек.)Пожаловаться на материал