Лабораторна робота №10. Тема:Аналіз мікрофлори повітря.

Тема: Аналіз мікрофлори повітря.

Матеріали та обладнання: апарат Кротова, чашки Петрі, МПА, склографи.

Мета роботи:

1. Провести облік мікрофлори повітря різних приміщень навчального корпусу факультету.

2. Скласти підсумкову таблицю про ступінь забруднення мікроорганізмами різних приміщень. Зробити висновки про чистоту приміщень і можливі причини їхнього забруднення мікроорганізмами.

3. Розглянути колонії мікроорганізмів повітря під бінокулярною лупою.

Повітря не є середовищем, сприятливим для існування і розвитку мікроорганізмів. Потрапляючи у повітря, вони швидко гинуть унаслідок висихання, дії сонячних променів і нестачі поживних речовин. Серед мікроорганізмів, які найчастіше виявляють у повітрі, переважають спороносні бактерії родів Bacillus, Clostridium, цільові гриби, що найбільш стійкі для висихання, а також пігментовані бактерії родів Micrococcus, Sarcina, Serratia, стійкі до дії ультрафіолетових променів. Мікроорганізми у повітря потрапляють головно з грунту.

У повітрі закритих приміщень виявляють бактерії, які виділяються з слизових верхніх дихальних шляхів людини при чханні, кашлі, розмові. Від хворих у повітря виділяються поряд з умовно-патогенними мікроорганізмами (стафілококами, стрептококами) патогенні мікроби (гемолітичні стрептококи, бактерії дифтериту, кашлюку, мікробактерії туберкульозу та ін.).

У разі дослідження повітря закритих приміщень важливим є метод вловлювання мікроорганізмів із повітря. Залежно від цього розрізняють седиментаційні, фільтраційні та аспіраційні методи дослідження повітря.

В основі усіх методів лежить однаковий принцип підрахунку бактерій. Вважають, що кожна бактерія яка потрапила на агаризоване поживне середовище, розмножується, утворюючи колонію, яку можна побачити неозброєним оком. За кількістю підрахованих колоній обчислюють кількість бактерій, вловлених при аналізі повітря.

Метод вловлювання бактерій повітря рідинами належить до фільтраційних методів. Повний об’єм повітря продувають через певний об’єм рідини (стерильна вода, буфер, рідке поживне середовище). По 1 або 0, 1 мл цієї рідини висівають у чашки Петрі на агаризоване поживне середовище. Чашки інкубують у термостаті. Через певний час підраховують кількість колоній, що виросли на чашках. У разі обчислення кількості мікроорганізмів у повітрі враховують об’єм рідини-поглинача та об’єм повітря, яке пройшло через рідину.

Аспірацій ний метод з використання Апарата Кротова. Конструкція апарата Кротова заснована на принципі ударної дії струменя повітря. Апарат складається з трьох частин: вузла для відбору проб повітря, мікроманометра та електромотора. Апарат може пропускати від 25 до 50 л повітря за хвилину.

«Засіяні повітрям» чашки інкубують у термостаті. Через певний час підраховують кількість колоній, що виросла на них. Результати аналізу виражають найчастіше мікробним числом – кількістю мікроорганізмів (т.зв. колонійутворюючих одиниць) у 1 м³ повітря.

Метод осадження Коха належить до седиментаційних. Цей метод дає можливість виявляти лише 35-60% мікробів повітря і дає змогу орієнтовно оцінити чистоту повітря. Принцип методу полягає в тому, що мікроорганізми повітря досліджуваного приміщення разом з пилом осаджуються на поверхню поживного агару в чашці Петрі. Час осадження залежить від забрудненості повітря. «Засіяні повітрям» чашки інкубують у термостаті, а через два-три дні підраховують кількість колоній на них.

Розрахунки мікробного числа виконують за формулою Омелянського:

, де:

х – кількість мікроорганізмів (колоній утворюючих одиниць) у 1 м³ повітря;

n – кількість колоній мікроорганізмів, які виросли у чашці;

t – час осадження, хв.;

π r² - площа чашки Петрі, см²;

5 і - коефіцієнти для перерахунку кількості мікроорганізмів у 1 м³.

Для визначення загального мікробного забруднення проби повітря «висівають» на МПА. Для виявлення у повітрі дріжджів та цвілей застосовують сусло-агар. Патогенні мікроорганізми виявляють на відповідних диференціально-діагностичних поживних середовищах, зокрема, гемолітичні стрептококи та стафілококи – на кров’яному агарі.

Офіційних стандартів чистоти повітря не розроблено, але прийнято такі показники оцінки ступеня мікробного забруднення приміщень:

Число мікроорганізмів у 1 м³ повітря