Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

3. Таблиця 3 – Склад злочину, згідно даних по справі № 1-843/11

Враховуючи те, що всі юридичні ознаки відповідають складу злочину, передбаченого статтєю 121 п. 1 Особливої частини Кримінального кодексу України, а саме Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя, то кваліфікація злочину дана вірно.

ІV. Справа № 762/2929/13-к [18]

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 вересня 2013 року м. Севастополь

Балаклавський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді Синиці А.М.,

при секретарі Шрам В.О.,

за участю прокурора Шаповалова В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі кримінальне провадження №12013140030001675 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, росіянина, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінується те, що 28 липня 2013 року, близько 13 години 15 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись поблизу магазину «Продукти» розташованого за адресою: м. Севастополь, Балаклавський район, вул. Грошева, 9, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 один удар сокирою, тим самим хотів завдати тяжкі тілесні ушкодження. Однак свій злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 довести до кінця не зміг з причин, не залежних від його волі, оскільки ОСОБА_3 встиг нахилити голову та підвести плечі, тим самим ухилився від удару сокирою. Крім того, дії ОСОБА_2, були помічені ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які вжили заходи для припинення злочину, після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, при цьому не виконавши всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця. Разом з тим, від удару сокирою, який прийшовся в потилицю та спину ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синця на нижній половині потилиці, садна і сінець на спині праворуч на рівні верхнього краю лопатки, які згідно висновку експерта №1413 від 29.07.2013р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 стороною кримінального провадження кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 121 КК України як незакінчений замах на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому злочинних діях визнав повністю при цьому надав суду наступні покази: 28 липня 2013 року приблизно о 13 годині 10 хвилин він за проханням матері пішов у магазин «Продукти», який розташований по вул. Грошева, 9 у Балаклавському районі міста Севастополя. Він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Підходячи до магазину, він кинув в урну недопалену сигарету. Вийшовши з магазину, один із хлопців (як йому в подальшому стало відомо це ОСОБА_3.) з компанії, яка сиділа за столиком біля магазину зробив йому зауваження про те, що внаслідок кидання ним недопаленої сигарети загорілася урна та їм неприємно сидіти у кафе. Відчувши образу на цього хлопця, ОСОБА_2 швидким шагом повернувся до дому, який розташований з його слів в 100 метрах від магазину, де у літній кухні відшукав сокиру, металеву частину якої замотав у кольоровий кульок та швидким темпом пішов до магазину. З часу спілкування з ОСОБА_3 до моменту його повернення до магазину минуло не більше 7 хвилин. Підійшовши до магазину «Продукти», а саме до місця де сидів ОСОБА_3, він ні чого не кажучи, швидко, з метою помститися за нанесену образу, перебуваючи за спиною ОСОБА_3 та з метою залякування його шляхом нанесення удару, свідомо допускаючи спричинення шкідливих наслідків здоров'ю ОСОБА_3, із-за власної спини замахнувся на нього сокирою, яку тримав в обох руках та наніс удар, який прийшовся в спину та потилицю ОСОБА_3 Обвинувачений ОСОБА_2 у свідченнях зазначив, що він бажав настання шкідливих наслідків для ОСОБА_3 проте не мав для себе чіткого уявлення про те, якими фактично будуть такі наслідки. При цьому вбивати ОСОБА_3 ОСОБА_2 не бажав.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_3 надав суду пояснив, що 28 липня 2013 року близько 13 години 15 хвилин він разом із своїми друзями перебував біля магазину «Продукти» по вул. Грошева, 9 в Балаклавському районі м. Севастополя, де в палатці кафе поблизу входу у магазин вони пили пиво. Він побачив, як при заході у магазин молодий чоловік худої статури високого зросту викинув в урну недопалену сигарету, від якої через короткий проміжок часу загорілась урна. Потушивши урну та дочекавшись доки ця особа (як пізніше йому стало відомо це був ОСОБА_2), буде виходити з магазину, ОСОБА_3 підізвав до себе ОСОБА_2 та зробив йому зауваження щодо викидання ним недопаленої сигарети та заважання їм димом з урни внаслідок її загоряння. Після цього ОСОБА_2 пішов в невідомому для ОСОБА_3 напрямку. Приблизно через 5-7 хвилин, ОСОБА_3 почувши він ОСОБА_7, яка була разом з ним у компанії друзів, голосний крик із словами «Обережно ззаду», та бачачи боковим зором швидко наближаючу до нього фігуру людини, пригнув голову та підвів плечі, та в цей момент відчув один сильний удар тупим предметом в лопатку та потилицю. ОСОБА_3 одразу вставши, побачив біля себе ОСОБА_2 із сокирою в обох руках, заломав ОСОБА_2 руку та шию, а його друзі вирвали з рук ОСОБА_2 сокиру та викликали міліцію. Перед нанесенням удару він від ОСОБА_2 будь-яких погроз щодо спричинення шкоди його здоров'ю не чув. Зі слів міліціонерів ОСОБА_3 почув, що ОСОБА_2 бажав його вбити.

З висновку експерта №1413 від 29-30.07.2013р. судом встановлено, що у потерпілого ОСОБА_3 встановлені наступні тілесні ушкодження: синець на нижній половині потилиці, садна і сінець на спині праворуч на рівні верхнього краю лопатки. Ці тілесні ушкодження спричиненні предметом, що має ребра, в тому числі можливо обухом сокири, та могли бути отримані 28.07.2013р. та відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 32).

З акту №139 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 20.08.2013р. судом встановлено, що ОСОБА_2 на момент вчинення злочинних дій будь-якими психічними захворюваннями або тимчасовим хворобливим розладом психіки не страдав, за своїм психічним станом міг розуміти свої дії та керувати ними (а.с. 69-71).

Аналізуючи покази ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_3 судом встановлено, що після спілкування із потерпілим ОСОБА_3 та до фактичних дій ОСОБА_2 спрямованих на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень минув, з точки зору формування конкретної поведінки та бажання настання наслідків, тривалий (5-7 хвилин) проміжок часу. За цей час обвинувачений ОСОБА_2 не мобілізував зусиль для щодо не вчинення небезпечних дій, встиг сходити до дому та підшукав небезпечний, важкий предмет (сокиру), яким можливо завдання тяжких рубаних та роздрібнювальних тілесних ушкоджень. Здійснення обвинуваченим спроби нанесення удару в область голови потерпілого, свідчить про обрання ним особливо небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_3 способу помсти за спричинену йому образу, при цьому знаряддя вчинення суспільно небезпечних дій, обране ОСОБА_2, свідчить про спрямованість його активних дій саме на спричинення тяжких ушкоджень здоров'ю ОСОБА_3 Замах ОСОБА_2 сокирою із-за власної спини та його розташування безпосередньо під час нанесення удару за спиною ОСОБА_3, поцілювання удару в область життєво важливого органу людини свідчить про особливо небезпечний для життя та здоров'я ОСОБА_3 характер дій обвинуваченого ОСОБА_2, а можлива та наявна локалізація ушкоджень свідчить про спрямованість дій ОСОБА_2 на спричинення саме тяжких тілесних ушкоджень потерпілому у вигляді нанесення удару сокирою в голову. Обставини того, що злочинні дії ОСОБА_2 були зупиненні потерпілим та іншими поряд перебуваючими особами шляхом заламування йому рук та шиї, виривання сокири з рук обвинуваченого, свідчить про наполегливість дій та явне бажання обвинуваченого на спричинення тілесних ушкоджень, а також про небажання припиняти злочинні дії за умови недосягнення бажаного результату.

Така суть правової позиції, з метою забезпечення правильного й однакового застосування законодавства при розгляді справ про злочини проти життя та здоров'я особи, викладена в п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» в якому зазначено, що суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Встановлені судом під час розгляду зазначеного кримінального провадження обставини та досліджені документи свідчать, що ОСОБА_2 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, тобто розумів фактичне вчинення ним злочинних дій та їх соціальну шкідливість, передбачав їх небезпечні наслідки, тобто конкретно та чітко уявляв, що саме від його конкретних дій настануть або можуть настати небезпечні наслідки та бажав настання саме тяжких наслідків, прагнув досягти бажаної мети, що дає суду підстави вважати, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані стороною кримінального провадження за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 121 КК України, як незакінчений замах на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь і характер громадської небезпеки скоєного злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, у відповідності до ст. 66 КК України по справі є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 судом визнається вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційне не працевлаштований, має позитивні характеристики, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, у застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує, має постійне місце проживання та реєстрації (а. с. 13, 14, 53, 63-73).

Виходячи із зазначених обставин, суд вважає, що покарання у вигляді позбавлення волі буде достатнім та необхідним для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_2 інших злочинів.

Згідно ч. 3 ст. 68 КК України за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини КК України.

Разом з тим, суд, враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується позитивно, має постійне місце проживання та реєстрації, просив пробачення за вчинений ним вчинок у потерпілого, приймаючи до увагу обставини, що пом'якшують покарання та думку прокурора вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливо без фактичного відбування ним покарання та на підставі ст. 75 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Питання щодо речового доказу у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України та враховуючи те, що ним є CD-R диск 700 Mb 80 min multispeed «Севастополь», вважає за необхідне зберігати його при матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 375 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення

волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Речовий доказ, яким є CD-R диск 700 Mb 80 min multispeed «Севастополь» суд вирішує зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому, прокурору, а також потерпілому.

Суддя Балаклавського районного суду міста Севастополя А. М. Синиця

Визначення складу злочину:

Розглянемо підстави для кваліфікації злочинних дій Особи_2 (Таблиця 4) згідно ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 121 КК, тобто чи відповідають юридично значущі ознаки вчинених злочинних дій ознакам складу злочину, передбаченого ч.3 ст 15 ч.1 ст. 121 КК, а саме:

Незакінчений замах на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Таблиця 4 – Склад злочину, згідно даних по справі № 1-843/11

Враховуючи те, що суд, використовуючи положення п. 22 Постанови Пленуму ВСУ від 7 лютого 2003 року №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» ретельно дослідив докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного: зокрема враховував спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їх стосунки, можна зробити висновок, що кваліфікація злочину згідно п.3 ст.15 п. 1 ст. 121 Незакінчений замах на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, якщо особа з причин, не залежних від її волі не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця дана вірно.

V. Справа № 1404/1369/2012 [18]

Провадження № 1/470/18/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Шелестюк І.С., за участю прокурора прокуратури Березнегуватського району Миколаївської області Махмутова О.А., потерпілої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Куликова Балка Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня технічна, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, військовозобов'язаного, працював за домовленістю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, в тому, що судовим слідством

В С Т А Н О В И В:

В ніч з 29 на 30 вересня 2012 року ОСОБА_4, знаходячись в будинку АДРЕСА_2, вживав спиртні напої разом із своєю співмешканкою та її матір'ю. В цей час до будинку зайшов ОСОБА_5, з яким ОСОБА_6 раніше проживала однією сім'єю, та з яким у ОСОБА_4 виникла сварка із-за ревнощів до неї. 30 вересня 2012 року, близько першої години ночі, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та відчуваючи себе ображеним, взявши кухонний ніж, вийшов на вулицю, де біля домоволодіння стояла ОСОБА_6 з ОСОБА_5 і затіяв з останнім бійку, в ході якої з метою залякування потерпілого умисно наніс кухонним ножем чотири удари з боку і один удар металевим цвяхом, який знайшов на місці, з внутрішньої сторони лівого стегна, спричинивши пошкодження стегнової артерії, що супроводжувалось масивною зовнішньою кровотечею та розвитком геморрогічного шоку, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, зупинку діяльності центральної нервової системи, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які потягли за собою смерть ОСОБА_5.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину за ч.2 ст.121 КК України - визнав частково, цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди - визнав повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди - не визнав. Суду показав, що у 2012 році познайомився на заробітках із ОСОБА_7 та її дочкою ОСОБА_6, з якою почав зустрічатися. Увечері 29 вересня 2012 року всі разом знаходилися в їх будинку в АДРЕСА_2. Під час вечері ОСОБА_6 телефонував її колишній хлопець ОСОБА_5 та погрожував, а потім почав кидати каміння на дах будинку. Вони повідомили про це працівникам міліції, які спочатку затримали ОСОБА_5, а згодом відпустили. Через деякий час ОСОБА_5 зайшов до будинку та почав кидатися на нього. Він був в стані сп'яніння і ображав. ОСОБА_7 і ОСОБА_6 виштовхали ОСОБА_5 на вулицю, закрили двері на скобу. Він вибив двері ногою, взяв кухонний ніж щоб налякати і вийшов на дорогу, де стояли ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Там він схопився з ОСОБА_5, внаслідок чого впали на землю, де він наніс йому удари ножем в ногу, але цвяхом ударів не наносив. ОСОБА_5 залишився лежати на землі, йому надавали допомогу, однак він помер, але вбивати його він не хотів.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 показала, що ОСОБА_5 приходився їй сином. Раніше він співмешкав із ОСОБА_6 в її будинку в місті Нова Одеса. 29 вересня 2012 року в обідню пору син поїхав по справах, а наступного дня їй повідомили, що він помер від отриманих тілесних ушкоджень. Просить стягнути з винного 24020 грн. 50 коп. спричиненої матеріальної шкоди та 100000 грн. як компенсацію спричиненої моральної шкоди.

Так, згідно рапорту оперативного чергового Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області від 30.09.2012 року вбачається, що від ОСОБА_6 по телефону надійшло повідомлення про смерть ОСОБА_5 в селі Мурахівка (а. с. 2).

У відповідності із протоколами оглядів місця події від 30.09.2012 року (з фото таблицями до них) слідує, що працівниками міліції біля будинку АДРЕСА_2 на землі виявлено труп ОСОБА_5 з колото-різаними ранами лівого стегна, неподалік якого в траві вилучено мобільний телефон марки «Моторола» та кухонний ніж з плямами бурого кольору, два фрагменти паперу, на території домоволодіння та в будинку вилучено шкарпетки, занавіску, коробок сірників, запальничку, металевий цвях з плямами бурого кольору (а. с. 4-10, 11-14, 15, 17- 18).

Згідно з висновками судово-медичної експертизи № 121 від 16.11.2012 року встановлено, що причиною смерті ОСОБА_5 являються чотири колото-різані рани лівого стегна з боку і одна колота рана з внутрішньої сторони лівого стегна, спричинивша пошкодження стегнової артерії, що супроводжувалось масивною зовнішньою кровотечею та розвитком геморрогічного шоку, що зумовило зупинку серцевої діяльності і дихання, зупинку діяльності центральної нервової системи, тобто тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння (а. с. 109-112).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 показав, що свої висновки, викладені в акті та експертному дослідженні № 121 від 16.11.2012 року підтверджує. Чотири рани потерпілому були нанесені одним предметом, схожим на ніж, а п'ята рана з внутрішньої сторони стегна - іншим колючим предметом, можливо цвяхом.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 500, № 501, № 258 від 26.10.2012 року і № 502 від 05.11.2012 року встановлено, що на вилучених з місця події занавісці та носках знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_5, а на вилученому ножі знайдена кров людини, видову належність якої встановити не має можливості (а. с. 134-135, 141-142, 148-149). На вилучених у ОСОБА_4 трусах, футболці, носках знайдена кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_5 (а.с.157-159).

У відповідності з висновками судової молекулярно-генетичної експертизи № 2/241 від 30.11.2012 року встановлено, що на брюках належних ОСОБА_4 генетичні ознаки слідів крові збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілого ОСОБА_5 (а.с.274-282).

А згідно висновків судової молекулярно-генетичної експертизи № 2-243 від 29.11.2012 року встановлено, що на вилученому з місця події металевому цвяху виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілого ОСОБА_5 (а. с. 285-291).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що восени минулого року знаходився в барі «Стекляшка», що розташований в смт. Березнегувате. Опівночі до нього підійшов ОСОБА_5 і попросив відвезти в село Мурахівка за плату, на що він погодився. Під'їхавши до будинку ОСОБА_6, ОСОБА_5 зайшов у двір, а потім вийшов разом з нею. Раптом з будинку вибіг підсудний, але самої бійки він не бачив. Коли від'їжджав автомобілем, то помітив лежачого на землі ОСОБА_5 В машині залишилась його сумка з речами, яку опісля вилучили працівники міліції.

30.09.2012 року працівниками міліції оглянутий автомобіль марки «Опель», реєстраційний номер НОМЕР_1, в салоні якого було виявлено та вилучено спортивну сумку чорного кольору з логотипом «Адідас», в середині якої знаходились паспорт та військовий квиток на ім'я ОСОБА_5, зарядний пристрій (а. с. 47).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що раніше проживала з ОСОБА_5, а потім познайомилась з ОСОБА_4 Увечері 29 вересня 2012 року вона з ним та матір'ю, а також зі своїми дідом і бабою вечеряли та вживали спиртне. ОСОБА_5, який знав про її стосунки з підсудним, постійно телефонував та погрожував, казав, що приїде. Потім він кидав каміння на дах будинку і вони змушені були викликати працівників міліції, які затримали ОСОБА_5 в барі, а потім відпустили. Через деякий час ОСОБА_5 без запрошення зайшов до хати і направився в сторону ОСОБА_4 Вона з матір'ю стали йому на заваді і вивели на двір до машини, але він все одно кричав та погрожував ОСОБА_4 Той вибіг з хати і вони зчепилися. Вона побігла по допомогу за матір'ю, а коли повернулася, то ОСОБА_5 вже лежав і не дихав. ОСОБА_4 сказав, що порізав йому ножем ногу.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що увечері 29 вересня 2012 року вона, її дочка та підсудний, а також дід та баба вечеряли на веранді і пили горілку. Протягом всього часу їй та ОСОБА_6 телефонував ОСОБА_5 Він поклав на поріг фото дитини і почав кидати каміння на дах будинку. Працівники міліції, яких вони викликали, затримали ОСОБА_5 та відвезли до райвідділу. Через деякий час він знову зайшов до будинку і намагався підійти до ОСОБА_4, але вона із дочкою стали йому на заваді та вивели з хати. ОСОБА_6 розмовляла з ним на вулиці, а ОСОБА_4 нервував. Відчинивши двері, він вибіг з будинку, а потім забігла дочка і сказала, що хлопці б'ються. Коли вона вийшла, то ОСОБА_5 вже був мертвий.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що увечері 29 вересня 2012 року дійсно вечеряла разом з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та підсудним. ОСОБА_5 постійно телефонував, кидав каміння на дах будинку. Вони викликали міліцію, а потім пішла з дідом додому. Наступного дня дізналася, що ОСОБА_5 помер.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_12

Покази підсудного ОСОБА_4, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13 і ОСОБА_12 узгоджуються з матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи № 646 від 29.09.2012 року, зі змісту яких вбачається, що в той же день о 20 год. 30 хв. ОСОБА_6 зверталася із заявою до начальника Березнегуватстького РВ УМВС України про те, що колишній чоловік ОСОБА_5 вчинив сімейну сварку та погрожував фізичною розправою (а. с. 244-252).

Під час проведення 01.10.2012 року відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_4, останній на місці показав та підтвердив обставини нанесення ним в ніч з 29 на 30 вересня 2012 тілесних ушкоджень ОСОБА_5 кухонним ножем та металевим цвяхом (а. с. 63-73).

Будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_4 послідовно показував, що хотів тільки налякати ОСОБА_5 і не мав наміру позбавляти його життя (а. с. 58-59, 80).

Таким чином, вину підсудного у вчинені інкримінованого йому злочину суд знаходить доведеною.

Такі дії ОСОБА_4 судом кваліфікуються як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене з метою залякування потерпілого, що спричинило смерть потерпілого, тобто за ч.2 ст.121 КК України.

У відповідності із статтею 1166 ЦК України відшкодуванню з підсудного на користь потерпілої підлягає спричинена злочином матеріальна шкода у розмірі 24020 грн. 50 коп., яка складається із витрат на поховання, витрат на ритуальні послуги, витрат на поминальний обід та встановлення пам'ятника (а. с. 92-97).

Позовні вимоги потерпілої про стягнення 100000 грн. моральної шкоди підлягають задоволенню частково на підставі статті 1167 ЦК України. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує характер та обсяг фізичних страждань потерпілої, вимушені зміни в її житті, а також неправомірну поведінку ОСОБА_5 перед злочином, що спровокував конфлікт. Виходячи з цього, достатньою компенсацією відшкодування моральної шкоди є 9000 грн.

Вивченням особи підсудного встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місце проживання і військової служби характеризується виключно позитивно, працював за домовленістю.

Призначаючи йому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до тяжкого злочину, обставини його вчинення, дані про особу підсудного, який в судовому засіданні висловив жаль з приводу вчиненого та попросив вибачення у потерпілої, часткове визнання ним своєї провини та готовність нести покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному судом визнається вчинення злочину вперше, що відповідає вимогам ч.2 ст.66 КК України, а обставиною, що обтяжує йому покарання судом визнається вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.

Виходячи з цього, суд вважає, що підсудному ОСОБА_4 можливо призначити покарання у виді мінімального розміру позбавлення волі, що передбачений санкцією ч.2 ст.121 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України 1960 року, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, призначивши йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишити тримання під вартою, а строк відбуття покарання рахувати з 30 вересня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 24020 (двадцять чотири тисячі двадцять) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 завдану злочином моральну шкоду в розмірі 9000 (дев'яти тисяч) грн.

Речові докази по справі, а саме кухонний ніж та металевий цвях, шкарпетки, занавіску, коробок сірників, дві спиці та моток ниток - повернути за належністю ОСОБА_7, а в разі їх не витребування - знищити; мобільний телефон марки «Моторола», два фрагменти паперу, запальничку, спортивну сумку «Адідас» з чотирма футболками, чашкою, дезодорантом, зарядним пристроєм, а також барсетку, водійське посвідчення, труси, брюки, шкарпетки - повернути потерпілій ОСОБА_2, а в разі їх не витребування - знищити.

На вирок суду учасниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Визначення складу злочину:

Розглянувши матеріали справи суд засудив Особу_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Розглянемо підстави для кваліфікації злочинних дій Особи_4 (Таблиця 5) згідно ч.2 ст.121 КК, тобто чи відповідають юридично значущі ознаки вчинених злочинних дій ознакам складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК, а саме: