Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕМА 3 – 1 год. Евакуація, порядок проведення евакуації. Екстрена евакуація та тимчасове виведення студентів і співробітників із зони загрози життю та здоров'ю.




Після Другої світової війни людство поставило собі на службу ядерну енергію. Вперше її використали у своїх військових цілях США, скинувши атомні бомби на японські міста Хіросіму і Нагасакі. У той же час ядерні матеріали використовуються і у мирних цілях. За даними МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), на кінець 2005 року у світі діяло 440 ядерних реакторів в 30 країнах світу (зокрема: США - 104, Франція – 59, Японія – 53, Росія – 30, Велика Британія – 27, Україна – 14). За виробництвом електроенергії на атомних електростанціях перша п’ятірка країн виглядає так: Литва – 80,6%, Франція – 77%, Словакія – 57,8%, Бельгія – 56%, Швеція – 49,2%.... Україна – 48,5 %.

У зв'язку з катастрофою на Чорнобильській АЕС і зараженням великої території ряду областей республіки постає питання про безпечність експлуатації ядерних установок. Зокрема, після Чорнобиля МАГАТЕ бере участь у широких всесвітніх дослідженнях радіоактивного забруднення місцевості, а також в оцінці обстановки із часом, виробленні необхідних медичних заходів при переопроміненні.

У щорічній доповіді агентства відмічалося, що хочβγα вплив Чорнобильської катастрофи 1986 року продовжує позначатися на світовому розвитку ядерної енергетики, уроки, що дістали з катастрофи, значно підвищили обізнаність у питаннях ядерної безпеки, яка у довгостроковому плані повинна піти на користь ядерній енергетиці. Оскільки світове співтовариство на порозі великої енергетичної кризи і такої серйозної проблеми, як потепління, ренесанс атомної енергетики неминучий: нині в усьому світі будується 28 нових реакторів, а заплановано на найближче майбутнє 222, причому переважно в Азії.

Отже, у більшості країн не відбулося суттєвих змін у суспільному і політичному сприйнятті ядерної енергетики. Вони продовжують здійснювати програму будівництва АЕС. Мова йде про більш рішучі заходи, що перешкоджають виникненню аварійних ситуацій, що робить ядерну енергетику безпечнішою, екологічно чистою.

І все ж радіаційна безпека - це те, що турбує усіх. Вона повинна бути найвищою - у будь-якій країні,

у будь-якій ситуації.

 

Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характеристиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб’єкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші.

Аварії (катастрофи), що пов’язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біологічні і, крім цього ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому природному середовищі.



Основні терміни і визначення, які характеризують радіаційні надзвичайні ситуації:

Радіаційна аварія – аварія на радіаційному небезпечному об’єкті, що призводить до виходу або викиду радіоактивних речовин (РР) і (або) іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації даного об’єкту межі в об’ємах, які перевищують встановлені границі безпеки його експлуатації.

Радіоактивне забруднення – забруднення поверхні землі, атмосфери, води чи продовольства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в об’ємах, що перевищують рівень, встановлений нормами радіаційної безпеки і правилами робіт з РР.

Радіаційний небезпечний об’єкт - об’єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують РР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути опромінювання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруднення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, суб’єктів господарської діяльності, а також довкілля.

Зона радіоактивного забруднення - територія або акваторія, в межах якої є радіоактивне забруднення.

Режим радіаційного захисту – порядок дії населення і використання засобів і способів захисту в зоні радіоактивного забруднення з метою можливого зменшення дії іонізуючого опромінювання на людей.

 

Радіаційний контроль – контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил роботи з РР і іншими джерелами іонізуючого випромінювання, а також отримання інформації про рівні опромінення людей і про обстановку на об’єкті та в довкіллі.



 

До радіаційних небезпечних об’єктів на території України відносяться:

· атомні електростанції (Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська);

· підприємства, що виготовляють і переробляють ядерне палива;

· підприємства поховання радіоактивних відходів;

· науково-дослідні та проектні організації, які працюють з ядерними реакторами;

· ядерні реактори на об’єктах транспорту та інші.

Найбільш небезпечними із всіх аварій на радіаційно небезпечних об’єктах, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що призводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища.

Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’ємною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда.

Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання.

Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні. Вона характеризує іонізаційний ефект цих випромінювань у повітрі.

Поглинута доза – це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки. Це кількість енергії різних видів іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси речовини. (Дж\кг, Грей \Гр\, рад \rad – radiation absorbent dose\, 1 рад = 0,01 Дж\кг, 1 Дж\кг = 100 рад).

Еквівалентна доза – дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Ця доза показує, що різні види іонізуючих випромінювань під час опромінення організму однаковими дозами призводять до різного біологічного ефекту.

Коефіцієнт якості випромінювання (К) дорівнює: для гамма і бета випромінювання - одиниці; для альфа випромінювання – двадцяти

 

Таблиця №1. Одиниці вимірювання доз радіації.

Дози Одиниці вимірювання Переведення одиниць
СІ позасистемні
Експозиційна Кулон на кг повітря (Кл/кг) Рентген (Р) 1 Кл/кг = 3876 Р
Поглинута Грей (Гр) Рад 1 Гр=100 рад 1 рад=0,87 Р
Індивідуальна еквівалентна Зіверт (Зв) Бер 1 Зв=100 бер 1 рад=0,87 бер

 

Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (тепловий чи ядерний).

При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонуклідів у атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне забруднення довкілля і опромінювання працюючого персоналу і населення.

 

Таблиця №2 Залежність тяжкості променевої хвороби від дози опромінювання

 

Доза опромінювання Тяжкість захворювання Клінічна форма хвороби
Зв Бер
1-2,5 100-250 1 – легка  
2,5-4 250-400 11 – середня Кістково-мозкова
4-6 400-600 111 – тяжка  
6-10 10-80 > 80 600-1000 1000-8000 >8000 1У – дуже тяжка Перехідна Кишкова Церебральна

 

Зони радіоактивного забруднення на місцевості при тепловому вибуху будуть характеризуватись значними рівнями радіації. Вони поділяються на зони: відчуження, безумовного відселення, гарантованого (добровільного) відселення і підвищеного радіоекологічного контролю (Закон України „Про правовий режим території, що дістала радіоактивне забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” - 1991 р.) .

Зона відчуження – це територія з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.

Зона безумовного відселення – це територія навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довго живучими радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію – 3,0 Кі/км2 і більше, або плутонію – 0,1 Кі/км2 і більше, де розрахована ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини перебільшує 5 мЗв (0,5 бер) на рік.

Зона гарантованого (добровільного) відселення – це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2 або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Зона підвищеного радіоекологічного контролю – це територія із щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Аварія з повним руйнуванням реактору на атомній електричній станції і його ядерним вибухом – може мати місце внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апарату на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.

Умовами проживання і трудової діяльності населення без обмеження по радіаційному фактору є одержання додаткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоактивними ізотопами дози, що не перебільшує межі опромінювання, які встановлені Державними гігієнічними нормативами “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)” 0,5 мЗв 3(0,05 бер) на рік..

Під радіаційною обстановкою при аваріях на АЕС розуміють ступінь радіоактивного забруднення місцевості і атмосфери, що оказують дію на життєдіяльність населення та проведення аварійно-рятувальних і невідкладних відновлювальних робіт.

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки включає вирішення наступних завдань:

• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіоактивних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядерного реактора АЕС, за метеоданими;

• розмірів зон забруднення місцевості, які розмежовуються за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;

• потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;

• доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання людей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;

• концентрації радіоактивного йоду-131 в повітрі за час проходження радіоактивної хмари;

• можливих радіаційних уражень людей, що знаходяться на забрудненій території;

• допустимого рівня перебування населення в зонах радіаційного забруднення.

Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим методом з послідуючим уточненням на основі фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки або систем контролю радіаційної обстановки).

Вихідними даними для прогнозування і оцінки радіаційної обстановки є: координати місця розташування АЕС; тип реактора і його електрична потужність; початок викиду радіоактивних речовин в повітря; напрям вітру і його швидкість на висоті флюгеру (10 м); клас стійкості атмосфери; загальна хмарність, висота хмари і вид хмарності; прогноз зміни метеорологічних даних на ближчі 12 годин після аварії. Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки проводиться за .допомогою формул і таблиць.

Дозиметричні прилади. Класифікація дозиметричних приладів. Дозиметричні прилади за своїм призначенням поділяються на чотири основних типи.

Індікатори застосовують для, виявлення радіоактивного забруднення місцевості та різних предметів. Деякі з них дають змогу також вимірювати рівні радіації β- і γ-випромінювань. Датчиком служать газорозрядні лічильники. До цієї групи приладів належать індикатори ДП-63, ДП-63А, ДП-64.

Ренгенметри призначені для вимірювання рівнів радіації на забрудненій радіоактивними речовинами місцевості. Датчиками в приладах застосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники. Це загальновійськовий, рентгенметр ДП-2, рентгенметр „Кактус", ДП-3, ДП-ЗБ, ДП-5А, Б і В, МКС-У та ін.

Радіометри використовують для вимірювання ступеня забруднення поверхонь різних предметів радіоактивними речовинами, головним чином β- і γ -частинками. Датчиками радіометрів є газорозрядні і сцинтиляційні лічильники.

Найбільш поширені прилади цієї групи ДП-12, бета-, гамма-радіометр Луч-А", радіометр "Тисс", радіометричні установки ДП-100М, ДП-100АДМта ін.

Дозиметри призначені для вимірювання сумарних доз опромінення, одержаних особовим складом формувань цивільного захисту та населенням, головним чином у-опромінення. Вони поділяються за видом вимірюваних випромінювань р, і у- і а-частинок та нейтронного типу.

Такі дозиметри індивідуального призначення мають датчиками іонізаційні камери, газорозрядні, сцинтиляційні й фотолічильники. Набір, який складається з комплекту камер і зарядно-вимірювального пристрою, називають комплектом індивідуального дозиметричного контролю. Комплектами індивідуальних дозиметрів є: ДК-0,2, ДП-22В, ДП-24, Щ-1, ІД-11 та ін.

На оснащенні формувань цивільного захисту знаходяться табельні прилади радіаційної розвідки, контролю опромінення і забруднення радіоактивними речовинами: ДП-5В (ДП-5А, ДП-5Б) для вимірю- вання потужності дози (рівня радіації і ступеня радіоактивного за бруднення); ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11 — комплекти індивідуальних дозиметрів, призначених для визначення доз опромінення.

Прилади для радіаційної розвідки і контролю радіоактивного забруднення

Вимірювачі потужності дози ДП-5В, ДП-5А, ДП-5Б та МКС-У (модифікований ДП-5В) призначені для вимірювання рівня гамма-радіації і радіоактивного забруднення поверхні різних предметів за γ -випромінюванням. Потужність експозиційної дози γ-випромінювання визначається в мілірентгенах або рентгенах за годину для тієї точки простору, в якій знаходиться при вимірюваннях детекторний блок приладу. Крім того, можна виявляти β -випромінювання. Технічний опис та інструкція з експлуатації додаються до приладу. Діапазон вимірювань гамма-випромінювання від 0,05 мР/год до 200 Р/год у діапазоні енергій від 0,084 до 1,25 МеВ. Прилади ДП-5В, ДП-5А і мають шість піддіапазонів вимірювань (табл. 3) і звукову індикацію на всіх під діапазонах, крім першого. Звукова індикація прослуховується за допомогою головних телефонів приладу.

 

Таблиця №3 Піддіапазони вимірювань приладів ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В
Піддіа-пазони Позиція ручки перемикача Шкала Одиниця вимірювання Межі вимірювань Час встановлення показників, с
  0—200 Р/год     5—200
  х 1000 0—5 мР/год 500—5000
  х 100 0—5 мР/год 50—500
  х 10 0—5 мР/год 5—50
  х 1 0—5 мР/год 0,5—5
  х 0,1 0—5 мР/год 0,05—0,5

Відлік показань приладу відбувається за нижньою шкалою мікроамперметра в Р/год, за верхньою шкалою — у мР/год з наступним перемноженням на відповідний коефіцієнт піддіапазону. Робочою вважається ділянка шкали, окреслена суцільною лінією.

Живлення приладів здійснюється від трьох сухих елементів типу КБ-І, А-336, один з яких використовують тільки для підсвічування шкали мікроамперметра під час роботи у темний час. Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу без підсвічування шкали в нормальних умовах не менше 40 год. (ДП-5А, ДП-5Б) і 55—70 год (ДП-5В) за умов зберігання не більше одного місяця. Прилади можуть підключатися до зовнішніх джерел постійного струму з напругою 3, 6 і 12 В (ДП-5А, ДП-5Б) і 12 або 24 В (ДП-5В). Для цієї мети є колодка живлення і дільник напруги.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.014 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал