Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Висновки 1 страница






Миколаїв, 2009


УДК 621+331.103: 621+658

В41

ББК 34.5

 

Рекомендовано методичною радою Національного університету кораблебудування як навчальний посібник, протокол №1 від 25.01.2008р.

 

Рецензент: д.е.н., проф.. Горлачук В.В.

 

Верланова Л..А., Гурченков О.П.

В41 Курсове проектування: Навчальний посібник до виконання курсової роботи з дисципліни “Організація виробництва”. – Миколаїв: НУК, 2009. – 132 с.

 

Навчальний посібник включає теоретичні та практичні рекомендації щодо виконання курсової роботи з дисципліни «Організація виробництва». Виконання курсової роботи дозволяє студентам отримати практичні навички розрахунку організаційно-економічних параметрів знову створених ділянок, цехів, підприємств, або розвитку діючих. Навчальний посібник являє собою набір методів, етапів і послідовність їх використання при розрахунку показників виробництв, що створюються.

Посібник може бути корисним студентам економічних спеціальностей, а також технічних спеціальностей під час розробки економічного розділу дипломних проектів. Він може стати у нагоді фахівцям промислових підприємств та підприємцям, що починають власний бізнес, у складанні бізнес-планів та економічному обґрунтовані інвестицій і господарських рішень.

 

УДК 621+331.103: 621+658

ББК 34.5

© Верланова Л.А.

Гурченков О.П.

© Видавництво НУК, 2009


 

Зміст

 

ВСТУП.. 7

1. Мета, тематика, зміст, етапи, послідовність виконання та захист курсової роботи 8

1.1. Мета, зміст і етапи виконання курсової роботи. 8

1.2. Порядок видачі завдання на курсову роботу, консультації, перевірки та захисту курсової роботи 10

2. Методика розрахунку необхідної кількості обладнання, приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих.. 12

2.1. Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості 12

2.2. Розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці (цеху) 18

2.3. Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху) 20

2.4. Розробка плану розташування обладнання та робочих місць проектованої ділянки (цеху) 29

2.5. Визначення обсягу капітальних вкладень (інвестицій) у створення дільниці (цеху) по виготовленню деталі " шестерня" 34

3. Методика розрахунку економічних показників проектованої дільниці (цеху) 36

3.1. Розрахунок річного фонду оплати праці робітників дільниці 36

3.2. Розрахунок річних витрат на основну сировину та матеріали. 42

3.3. Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування. 44

3.4. Розрахунок річних загальновиробничих витрат. 52

3.5. Розрахунок дільничної (цехової) собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу 56

3.6. Визначення фінансових результатів роботи дільниці 58

4. Методичні рекомендації до розрахунку економічної ефективності створення дільниці (цеху) 59

4.1. Методи розрахунку показників ефективності інвестицій. 59

4.2. Приклад розрахунку показників ефекту та ефективності інвестицій капітальних вкладень у створення дільниці (цеху) 60

Висновки.. 65

Література.. 67

Додатки.. 69

Додаток А.. 69

Приклад оформлення завдання. 69

Додаток Б.. 71

Зміст курсової роботи. 71

Додаток В.. 72

Варіанти завдань на курсову роботу з дисципліни «Організація виробництва» 72

Додаток Г.. 107

Витрати часу на ремонт металорізального обладнання за умов двозмінного режиму роботи 107

Додаток Д.. 108

Коротка характеристика металообробних верстатів, що використовуються у механічних цехах 108

Додаток Е.. 115

Норми відстаней між прутковими автоматами та напівавтоматами. 115

Додаток Ж... 117

Норми відстаней складальних місць від проїзду, між верстатами, а також до стін і колон будівлі 117

Додаток З. 119

Норми відстаней верстатів від проїзду, між верстатами, а також до стін і колон будівлі 119

Додаток И.. 121

Приклади виконання темплетів металообробних верстатів. 121


ВСТУП

При підготовки фахівців зі спеціальності «Економіка підприємства» студентами виконується курсові роботи по ряду професіонально-орієнтованих дисциплін, серед котрих є дисципліна «Організація виробництва». Виконання курсової роботи з «Організації виробництва» дозволяє студентам придбати практичні навички щодо розрахунку організаційно-економічних параметрів заново створених ділянок, цехів, підприємств, або розвитку діючих.

Даний навчальний посібник являє собою набір методів, етапів і послідовність їх використання при розрахунку показників виробництв, що створюються. Посібник дозволяє теоретичні знання з організації виробництва застосувати в умовах наближених до практичних. Він може бути корисним не тільки студентам вказаної спеціальності, але і студентам технічних спеціальностей під час розробки економічного розділу дипломних проектів, а також фахівцям промислових підприємств і особам, що починають власний бізнес, у складанні бізнес-планів та економічному обґрунтовані інвестицій і господарських рішень.

Особливість даного посібника постає у тому, що методичні розрахунки виконанні на наскрізному прикладі, що дозволяє студентам краще і системно засвоїти теоретичні положення з дисципліни, що вивчається. Вихідні дані наскрізного прикладу наведено в додатку «А».

Виконання курсової роботи потребує розрахункових даних та креслень, отриманих як результат розробки курсових проектів з технології машинобудівного виробництва, організації та нормування праці.

 


1. Мета, тематика, зміст, етапи, послідовність виконання та захист курсової роботи

1.1. Мета, зміст і етапи виконання курсової роботи

Організація виробництва – це одна з важливих наук, яка формує професійні знання бакалавра з економіки. Навчальним планом передбачається вивчення студентами цієї дисципліни на третьому курсі (п’ятий і шостий семестри) і включає, крім вивчення теорії, виконання курсової роботи.

Метою курсового проектування з даної дисципліни є закріплення теоретичних знань, а також отримання необхідних навичок самостійного творчого виконання практичних завдань при проектуванні організації основних та допоміжних дільниць (цехів) машинобудівного виробництва.

Назва теми курсової роботи є типовою і формулюється: «Організаційно-економічні розрахунки при проектуванні дільниці механічного цеху з виготовлення деталі (далі у назві вказується найменування виробу)».

Курсова робота з дисципліни «Організація виробництва» включає розрахунково-пояснювальну записку (текстову частину) та графічну частину.

Розрахунково-пояснювальна записка складається з завдання курсове проектування, вступу, чотирьох розділів, загальних висновків та переліку використаної літератури.

Завдання на курсове проектування (додаток «А»), надається студентам на початку семестру та містить наступні реквізити:

– найменування теми курсової роботи;

– річний обсяг виробництва дільниці, цеху (встановлюється викладачем), що проектуються;

– найменування виробу, на виготовлення якого проектується дільниця креслення виробу приймається або з виконаного студентом курсового проекту з дисципліни «технологія машинобудування», або видається викладачем;

– тип виробництва вказується викладачем;

У вступі студент формулює мету курсової роботи, відмічає, на якій вихідній базі виконується курсова робота. Вихідною базою, як правило, є матеріали раніше виконаних курсових проектів з технології машинобудування та організації і нормування праці. У вступі також наводяться додаткові початкові дані для виконання курсової роботи, які затверджуються викладачем-керівником курсового проектування і не вказані в додатку «А».

У Розділі 1 надається коротка характеристика дільниці (цеху), що проектується, де представляються результати розрахунків з проектування та економічного обґрунтування (по результатах виконаної курсової роботи).

У Розділі 2 здійснюється розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості; виробничої площі проектованої дільниці (цеху); чисельності працюючих та обсягу капітальних вкладень (інвестицій), пов’язаних зі створенням дільниці (цеху) з виготовлення виробу.

Розділ 3 має містити розрахунки економічних показників проектованої дільниці (цеху), у тому числі: річного фонду оплати праці робітників, річних витрат на основну сировину та матеріали, витрат на утримання і експлуатацію устаткування, річних загальновиробничих витрат, дільничної (цехової) собівартості одиниці виробу та оптової ціни виробу, а також визначення фінансових результатів роботи дільниці.

4. Розділ представляє розрахунок економічної ефективності створення дільниці (цеху) та включає розрахунок показників ефективності інвестицій й техніко-економічні показники дільниці (цеху).

У висновках курсової роботи наводиться зведена відомість техніко-економічних показників проектованої дільниці (цеху) та загальний висновок щодо доцільності введення в дію даного виробництва.

Графічна частина курсової роботи включає до себе: графік завантаження обладнання, циклограму роботи багатоверстатника й план розташування обладнання та робочих місць на проектованій дільниці (цеху) із зазначенням напрямків руху заготовки й готового виробу.

Виконання студентами курсової роботи складається з п’яти послідовних етапів.

Першим етапом є отримання завдання (Додаток А) від викладача-керівника курсового проектування.

На другому етапі виконуються розрахунки по усіх розділах курсової роботи, які узгоджуються з керівником курсового проектування у години консультацій.

На третьому етапі студент ліквідує допущені помилки та недоробки, що мали місце у розрахунках і виявлені керівником курсового проектування при перевірки роботи.

Четвертим етапом проектування є розробка попереднього варіанту схеми (плану) розташування обладнання та робочих місць і узгодження його з керівником курсового проектування.

П’ятим етапом є кінцеве оформлення розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини курсової роботи.

1.2. Порядок видачі завдання на курсову роботу, консультації, перевірки та захисту курсової роботи

Завдання на виконання курсової роботи видається студентам денної та заочної форми навчання під час читання лекційного матеріалу перед початком семестру (6 семестр третього курсу). Варіант завдання обирається відповідно до порядкового номеру студента у списку групи. Варіанти завдань наводяться у додатку «В» даного посібника.

Згідно розкладу, що передбаченим навчальним планом, консультації щодо виконання курсової роботи проводяться по кожному етапу курсового проектування.

Під час консультацій проводиться перевірка якості виконання чергового етапу та надаються поради щодо виконання розрахунків по наступним етапам.

He пізніше ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії розрахунково-пояснювальна записка та графічна частина курсової роботи здаються на перевірку викладачу (або до деканату Інституту заочної та дистанційної освіти). Перевірка курсової роботи триває один тиждень. Перевірені роботи повертаються студентам або до деканату не пізніше ніж за тиждень до початку сесії. Після перевірки на обкладинці розрахунково-пояснювальної записки викладач робить написи " До захисту", " До захисту з необхідністю врахування незначних зауважень", " Не допущено до захисту".

Якість виконання курсової роботи оцінюється так:

" відмінно" - відповідає правильному та ритмічному виконанню розділів роботи, її захисту без помилок й у визначений термін;

" добре" - відповідає випадку, коли роботу підготовлено в цілому правильно але з певною кількістю незначних помилок та захист відбувся у встановлений термін;

" задовільно" - роботу представлено з припустимими помилками, а захист мав місце пізніше встановленого для цього терміну.


2. Методика розрахунку необхідної кількості обладнання, приладдя, площ, їх вартості та чисельності працюючих

2.1. Розрахунок необхідної кількості обладнання, його завантаження та первинної вартості

Для проектування дільниці (цеху) студенти повинні мати дані щодо кількості обладнання, технологічний процес виготовлення виробу, моделі верстатів та їх габаритні розміри.

При розрахунку кількості металорізального обладнання даної моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно наступні вхідні дані: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на обробку деталі: ефективний річний фонд часу роботи одиниці обладнання та інші.

Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п’ятиденному робочому тижні двох зміною робото розраховується за формулою:

(1.1)

де Др, Дв.д, Дс.д, Дп.с.д – відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год.); Чд – кількість годин робочого дня; Зр – кількість змін роботи обладнання, Зр=2; K р – коефіцієнт, який враховує час перебування верстата у ремонті (див. Додаток Г).

Верстати, що використовуються на дільниці, де виготовляються шестерні мають масу до 10 т. Отже втрати часу на ремонт для не автоматизованих металорізальних верстатів становитимуть 1, 9%, а для верстатів з ЧПУ – 4, 7 % (Додаток Г). Тоді ефективний фонд часу для першого і другого випадків становитиме відповідно:

Фе = [(366–104–10)·8, 0–5·1]·2·0, 981=3946 год;

Фе = [(366–104–10)·8, 0–5·1]·2·0, 953=3833 год.

Трудомісткість обробки річного обсягу випуску деталей визначається за формулою:

Т труд.р = Т шт.-к П в, н.-год, (1.2)

де Т шт.-к – штучно-калькуляційний час на операцію, хв.; Пв – програма випуску деталей на рік, шт.

В даному прикладі, для токарної операції Ттруд.-р = 12, 2∙ 20300/60 = 4128 год.

У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою

шт., (1.3)

де Т шт.-к. – штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.; K в.н – коефіцієнт виконання норм часу, для верстатів з ЧПУ K в.н=1; для напівавтоматів K в.н=1, 01; для універсальних верстатів K в.н=1, 05...1, 20.

Наприклад:

Розрахункову кількість верстатів с р округлюємо до найближчого цілого числа. Приймаємо с пр = 1 верстат.

Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання становить

(1.4)

Розрахункова кількість верстатів прийнята по іншим операціям виконуються аналогічно. Розрахунки зводяться у таблиці (табл. 1.). Як бачимо з таблиці обладнанням, що недостатньо завантажено, є: токарне обладнання з ЧПУ.

Для підвищення ефективності використання обладнання у випадку, коли значення K з менше за нормативне (для обладнання серійного типу виробництва K нз = 0, 85...0, 95), необхідно передбачити довантаження обладнання виготовленням супутньої продукції (валів, шківів, зубчастих коліс, шестерень, втулок тощо). Рекомендується обрати один або два вироби, для яких далі виконуються усі технологічні та планово-економічні розрахунки.

Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою

н.-год (1.5)

Тоді, наприклад, для протяжної операції трудомісткість довантаження складе

Тдов = 3946 · 1, 07 · 1· (0, 86 – 0, 44) =1773 н.-год.

Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом

(1.6)

де Т' – трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н.-год.; K в.н – коефіцієнт виконання норм часу, K в.н = 1, 0...1, 2; Фе – ефективний річний фонд виробничого часу обладнання, год.

В даному прикладі: с гор.-прот =

Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовленні заданих деталей розраховується за формулою:

(1.7)

де ∑ c р, ∑ c пр – відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі.

У даному прикладі: .


Таблиця 1. Розрахунок необхідної кількості верстатів та їх завантаження

Найменування обладнання Модель обладнання Річна програма, шт. (Пв) Штучно-калькуляційний час на деталь (Т шт.-к ,) хв. Трудомісткість річної програми випуску (Т), н.-год. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією (Т дов.), н.-год. Трудомісткість річного обсягу робіт з довантаженням (Т'''), н.-год. Ефективний фонд часу роботи одиниці обладнання за рік, (Фе), год. Коефіцієнт виконання норм часу (K в.н) Кількість верстатів, шт. Фактичний коефіцієнт завантаження обладнання (K зср) після довантаження Середній коефіцієнт 4завантаження обладнання, %, (Кзср)
розрахункова, с р з довантаження с р без довантаження прийнята, с пр
                         
1. Токарно-гвинторізний 16К20   12, 20       1, 14 0, 92   0, 92  
2. Токарно-гвинторізний 16К20 10, 40       1, 05 0, 85   0, 85
3. Токарний з ЧПУ 16К20Ф3 8, 63       1, 00 0, 76   0, 76
4. Токарний з ЧПУ 16К20Ф3 8, 90       1, 00 0, 79   0, 79
5. Токарно-гвинторізний 16К20 11, 2       1, 10 0, 87   0, 87
6. Токарно-гвинторізний 16К20 8, 60         1, 07 0, 87/0, 69   0, 87
7. Токарно-гвинторізний 16К20 21, 60       1, 07 1, 73   0, 86
8. Горизонтально-протягувальний 7Б520 5, 435         1, 06 0, 86/0, 44   0, 86
9. Вертикально-свердлильний 2М118 5, 435         1, 06 0, 86/0, 44   0, 86
Разом 92, 40       8, 5    

 
 

Кзср =85 %
На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження обладнання, де на осі абсцис указуються найменування і модель обладнання, а на осі ординат - коефіцієнти завантаження обладнання з урахуванням його довантаження супутньою продукцією (рис. 1).

Рис.1. Графік завантаження обладнання
Ширина стовпчиків за відповідним масштабом має бути пропорційною кількості верстатів даної моделі.

Середній коефіцієнт завантаження K з всього верстатного парку на проектованій дільниці викреслюють горизонтальною лінією, яка проходить через увесь графік.

У зв’язку з тим, що протяжна та свердлильна операції не завантажені відповідно до норми у 85%, обладнання, що використовується на даних операціях, довантажується обробкою аналогічних деталей.

Звичайно керівник курсової роботи дає студенту завдання з розробки технологічного процесу на деталь одного типорозміру і для забезпечення нормального завантаження верстатів задає велику програму випуску деталей на рік. З практичної точки зору кількість обладнання, одержана розрахунковим шляхом, буде недостатньою для проектування самостійної дільниці та її нормального завантаження.

Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл.2).

2.2. Розрахунок основної виробничої площі проектованої дільниці (цеху)

До складу виробничої площі включається площа, зайнята обладнанням, проходами, проїздами, конвеєрами, рольгангами, стендами, розмічальними плитами, робочими шафами для інструменту, робочими місцями для технічного контролю деталей тощо.

Металорізальні верстати дільниці або відділень механічного цеху можуть бути розташовані за ходом послідовного виконання технологічних операцій (предметна спеціалізація дільниці) або за подібними моделями (групами) верстатів (технологічна спеціалізація). На практиці частіше зустрічається змішаний спосіб утворення дільниці.

На вибір варіантів розташування дільниць впливають умови роботи та технологічні особливості верстатів, що використовуються. Виходячи з цього, недоцільно розміщувати поруч дільниці та лінії виготовлення деталей високої і відносно малої точності у зв’язку з неминучим впливом вібрації обладнання на точність виготовлення відповідних деталей. Неприпустимим є змішане розміщення дільниці абразивної обробки та складання.


Таблиця 2. Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки

Найменування верстата Модель верстата Кількість верстатів, шт. Потужність, кВт Площа, м2 Вартість за прейскурант-том, тис. грн Витрати на транспортування й монтаж, тис. грн (6–9 % від гр. 9) Первинна вартість, тис. грн (гр. 9 + гр.10) Ремонтна складність
одиниці загальна одиниці загальна одиниці загальна механічна електрична
одиниці загальна одиниці загальна
                             
1. Токарно-гвинторізний 16К20       2, 98 17, 89     24, 84 300, 84     8, 5  
2. Токарний з ЧПУ 16К20 Ф3       9, 57 19, 14     11, 7 141, 7 12, 5  
3. Горизонтально-протягувальний 7Б520   18, 5 18, 5 13, 44 13, 44     1, 8 21, 8 12, 5 12, 5 13, 5 13, 5
4. Вертикально-свердлильний 2Н118   1, 5 1, 5 0, 502 0, 502     1, 8 21, 8        
Разом     50, 967   40, 14 486, 14 110, 5 68, 5

Виробничу площу дільниці (цеху) визначають за показником питомої площі у кв.м., яка припадає на один верстат або одне робоче місце:

S д = S пит с пр, (1.8)

де S пит – питомий показник площі на один верстат: для верстатів вагою до 5 т. S пит=10...15 м2; до 10 т. - S пит=16...25 м2; до 25 т. - S пит=26...45 м2; до 120 т. - S пит=50...150 м2 на один верстат; для верстаків S пит=10 м2 (Додаток Д).

З практичної точки зору на дільниці (в цеху) доцільно розміщувати обладнання різних габаритних розмірів, тому для оцінки потрібної площі зручніше користуватися питомими показниками для механічних дільниць (цехів). Показник питомої загальної площі враховує також допоміжну площу для збереження заготовок між операціями, площу магістральних проїздів тощо:

S пит.заг = 1, 3 S пит.д. (1.9)

У даному прикладі: - питома площа одного дрібного верстата S пит. = 15 м2;

- виробнича площа дільниці S пит.вир = 15·10 = 150 м2;

- загальна площа дільниці S пит.заг= 1, 3·150 = 195м2.

- об’єм будівлі дільниці V=195·12=2340 м3.

2.3. Визначення чисельності працюючих на проектованій дільниці (в цеху)

Розрахунок кількості основних робітників. У механічних цехах (на дільницях) до категорії основних робітників відносяться робітники таких професій: верстатники, оператори верстатів з ЧПУ та наладчики автоматичних ліній, слюсарі механоскладальних робіт. Потрібну кількість основних робітників визначають за кожною професією окремо.

Для дільниць серійного, дрібносерійного та одиничного типів виробництва необхідна кількість основних робітників визначається за формулою:

чол., (1.10)

де Т/ –трудомісткість річного обсягу робіт за видами обробки з довантаженням, норм.-год. (табл..1, гр..7); Фе.р – річний ефективний фонд часу роботи одного робочого, год.; K в.н – коефіцієнт виконання норм робочими даної операції (табл..1., гр..9); K бв – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування.

Ефективний річний фонд робочого часу верстатника (у год.) за п’ятиденний тиждень можна визначити за формулою

, (1.11)

де Kв – коефіцієнт, що враховує втрати робочого часу на відпустку, навчання, виконання державних обов’язків тощо.

В даному прикладі: ефективний фонд часу одного працюючого

Тоді чисельність токарів за формулою:

Рток. = .

Приймаємо Рток = 2 чол.

По інших операціях розрахунки здійснюються аналогічно, а результати відображаються у табл. 3.


 

Таблиця 3. Розрахунок потрібної кількості основних робітників

на дільниці виготовлення деталі типу " шестерня"

Номер операції Професія Розряд робіт Трудомісткість (Т/), н.-год Ефективний фонд часу робочого Фе, год. Коефіцієнт виконання норм часу (K в.н) Коефіцієнт багато-верстатності (K бв) Кількість робітників
Розрахована (Рр), гр.4/ (гр.5 · 6 · 7) прийнята (Рпр)
                 
  Токар      
 

1, 14   1, 98  
  Токар     1, 05   1, 83  
  Оператор верстатів з ЧПУ     1, 0 2, 0 1, 62  
  Оператор верстатів з ЧПУ    
  Токар     1, 1   1, 89  
  Токар     1, 07   1, 88  
  Токар     1, 07   3, 74  
  Протягувальник     1, 06   1, 85  
  Свердлувальник     1, 06   1, 85  
  Разом    

Середній розряд основних робітників на дільниці становить






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.