Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема 3. Загальна характеристика світового ринку






 

1. Світовий ринок товарів та послуг – це:

1) сукупність національних ринків, які об’єднуються між собою всесвітніми господарськими зв’язками;

2) сукупність національних економік країн світу, пов’язаних між собою мобільними факторами виробництва;

3) сфера міжнародних товарно-грошових відносин, які відбивають сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу.

 

2. Назвіть основні чинники формування СРТП:

1) попит, пропозиція, виробництво, споживання;

2) інтеграція, спеціалізація, кооперування, міжнародний поділ праці;

3) співвідношення обсягів експорту та імпорту світового валового внутрішнього продукту, динаміка показників виробництва.

 

3. Визначте характерні ознаки світового ринку:

1) зовнішній ринок, внутрішній ринок, національний ринок, світо­вий ринок;

2) світовий ринок формується стихійно під впливом об’єктивних економічних законів, світовий ринок регулюється на міжнарод­ному рівні;

3) світовий ринок є первинним стосовно до виробника, вилучає з міжнародного обміну товари та виробників, які не відповідають міжнародним стандартам, виконує інформаційну функцію.

4. Виділіть основні види структури світового товарного ринку:

1) внутрішньофірмова, напряму, через посередників, товарно-га­лузева;

2) товарно-галузева, регіональна, соціально-економічна та інсти­туціональна, за ступенем монополізації, за сферами дії;

3) міжнародний ринок, світовий ринок, внутрішній ринок, націо­нальний ринок.

 

5. За ступенем монополізації світові ринки поділяються на:

1) внутрішній, національний, міжнародний, світовий;

2) закритий, відкритий;

3) монополістичний, атомістичний, олігополістичний.

6. За методами і формами реалізації товару виділяють такі сектори світового ринку:

1) внутрішній, національний, міжнародний, світовий;

2) закритий, відкритий;

3) монополістичний, атомістичний, олігополістичний.

 

7. За сферами дії виділяють такі види світового ринку:

1) внутрішній, національний, міжнародний, світовий;

2) закритий, відкритий;

3) монополістичний, атомістичний, олігополістичний.

 

8. Ринок чистої монополії характеризується:

1) наявністю двох-трьох постачальників товару;

2) наявністю одного-єдиного постачальника товару;

3) змінами цін залежно від попиту.

 

9. Ринок чистої конкуренції характеризується:

1) великою кількістю суб’єктів зовнішньої торгівлі (покупців і продавців);

2) обмеженою кількістю суб’єктів зовнішньоекономічної торгівлі;

3) прагнення експортера до максимального прибутку зумовлює підвищення ціни на товар.

 

10. Олігополістичний ринок характеризується:

1) наявністю великої кількості виробників-постачальників;

2) наявністю одного-єдиного виробника-монополіста;

3) наявністю декількох великих компаній виробників-постачаль­ників, які володіють значними сегментами ринку.

 

11. Головною зовнішньою ознакою існування світового ринку є:

1) кількість іноземних продавців та покупців;

2) наявність зовнішнього попиту та пропозиції;

3) пересування товарів та послуг між країнами.

 

12. Сфера усталених товарно-грошових відносин між країнами, засно­ваних на міжнародному поділі праці та інших факторах виробництва, – це:

1) міжнародний ринок;

2) світовий ринок;

3) глобальний ринок;

4) міжнародна торгівля.

13. Сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн – це:

1) міжнародний ринок;

2) міжнародна торгівля;

3) світовий економічний простір;

4) зовнішньоторговельний оборот.

 

14. Сфера господарських взаємин, за яких товари збуваються самим виробником всередині країни, – це:

1) зовнішній ринок;

2) національний ринок;

3) внутрішній ринок;

4) національна торгівля;

 

15. Товарно-галузева структура світового ринку – це:

1) ринки сировини та напівфабрикатів, ринки готової продукції, ринки послуг;

2) ринки Америки, Африки, Азії, Євразійські ринки, Західноєвро­пейський ринок, ринки Австралії й Океанії;

3) ринки індустріально розвинутих країн, ринки країн, які розви­ваються, ринки країн з перехідною економікою.

 

Тема 4. Кон’юнктура та визначення поняття " кон’юнктура ринку"

 

1. Визначте поняття " кон’юнктура ринку":

1) обсяг виробництва товарів, послуг, який споживачі можуть придбати за існуючого рівня цін;

2) обсяг виробництва товарів, послуг, які виробники можуть запро­понувати на ринок за існуючого рівня цін;

3) сукупність умов, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на певні товари й послуги;

4) обсяг сукупного виробництва усіх товарів у національних і між­народних масштабах залежно від деякої узагальненої світової ціни на них.

 

2. Підвищувальна кон’юнктура – це:

1) стабільна перевага попиту над пропозицією, зростання цін на товар та кількості торговельних угод;

2) стабільна перевага попиту над пропозицією, падіння цін на товар, скорочення кількості укладених угод;

3) панівна перевага пропозиції товару над його попитом, ринкові ціни досягають мінімального значення;

4) перевага попиту над пропозицією, ціна на товар і кількість торговельних операцій сягають максимуму.

 

3. Визначте економічні умови формування кон’юнктури:

1) розвиток виробничих сил, НТП, валютні фінансові умови;

2) суспільно-економічні відносини, особливості політичної системи;

3) економічна інтеграція;

4) стан МЕВ.

 

4. Визначте найважливіші показники кон’юнктури ринку кольорових металів:

1) запаси на складах виробника;

2) запаси у споживачів;

3) запаси в торговельній мережі;

4) усі відповіді правильні.

 

5. Складські запаси у споживачів залежно від часового лагу відносно ціни:

1) підсилюють відхилення від ринкової рівноваги;

2) зменшують відхилення від ринкової рівноваги;

3) ринкова рівновага не зазнає змін;

4) для складських запасів у споживачів не характерний часовий лаг відносно ціни.

 

6. Коефіцієнт апроксимації – це:

1) середня похибка ретроспективного прогнозу на базовий період;

2) середньорічна ціна модельованого показника;

3) показник руху номінальної і реальної зарплати у відповідних галузях;

4) показник, що характеризує рівень інфляції.

 

7. Які методи ґрунтуються на вивченні закономірностей і тенденцій розвитку досліджуваного явища в минулому та їх поширення на прогнозоване майбутнє?

1) індивідуальної і колективної експертної оцінки;

2) економіко-математичного моделювання;

3) системного використання комплексу різних за природою мето­дів прогнозування;

4) логічної, географічної й математичної екстраполяції.

8. Ефект часового лагу – це:

1) запізнення динаміки модельованих показників;

2) показник, який свідчить, що ціна досягла максимуму;

3) випередження динаміки моделювання показників;

4) показник, який свідчить, що ціна досягла мінімуму.

 

9. Яку кількість показників-аргументів слід використовувати в еконо­метричній моделі прогнозування:

1) до 5;

2) 5-8;

3) понад 10;

4) усі необхідні показники.

 

10. Визначити показники кон’юнктури світового ринку, які не мають ефекту випередження:

1) часовий лаг дорівнює 0;

2) часовий лаг відносно до ціни у межах 1-2 кварталів;

3) часовий лаг відносно ціни – 3–4 квартали;

4) часовий лаг відносно ціни в 5–6 кварталів і більше.

 

11. Визначте сутність методів експертної оцінки:

1) прогнозування ґрунтується на вивченні закономірностей і тен­денцій, що склалися в минулому та їх поширення на майбутнє;

2) прогнозування відносно майбутнього стану світового ринку ро­биться на підставі одного або декількох висновків відповідних кваліфікаційних експертів;

3) прогнозування здійснюється на підставі статистичного мате­ріалу.

 

12. Короткострокове прогнозування – це:

1) передбачення окремих етапів одного економічного циклу;

2) передбачення одного економічного циклу, головним чином переломів у його розвитку;

3) передбачення основоположних тенденцій у рамках двох або трьох економічних циклів.

 

13. Визначте головне завдання дослідницького прогнозу:

1) формулювання ймовірних шляхів досягнення поставленої мети відносно досліджуваного об’єкта;

2) визначення й розробка комплексу заходів, які необхідно вжити для досягнення поставленої мети;

3) визначення можливих варіантів розподілу ресурсів: комплексу заходів, необхідних для досягнення поставлених цілей.

14. Верифікація прогнозів – це:

1) системний аналіз й загальний альтернативний підхід до проб­леми прогнозування;

2) оцінка якості та надійності розроблених прогнозів;

3) співвідношення базового періоду до горизонту прогнозування.

 

15. Основними етапами кон’юнктурного дослідження є:

1) пошук напрямів конкурентоспроможної експортної продукції; визначення кола фірм, які випускають товари-аналоги; головних кран-експортерів;

2) аналіз попиту та пропозиції, обсягів виробництва, динаміки виробництва;

3) аналіз класифікацій товарних номенклатур, відповідності про­дукції міжнародним стандартами, виробництва, споживання, світо­вих цін, зарубіжних фірм, міжнародної торгівлі.

 

16. Світова ціна – це:

1) співвідношення ціни світового ринку та внутрішньої ціни на товар;

2) грошовий вираз інтернаціональної вартості товарів і послуг, які реалізовані на світовому ринку;

3) сума вартісних обсягів експорту та імпорту товарів, що пере­суваються між різними країнами.

 

17. Визначте групу чинників, за якою класифікуються ціноутво­рювальні фактори:

1) загальноекономічні, конкретно-економічні, специфічні, спеці­альні, позаекономічні, політичні, військові;

2) рівень державного регулювання, стан грошової системи, стан кон’юнктури окремого товарного ринку;

3) залежно від характеру формування та застосування, від характеру інформації, з точки зору досяжності отримання.

 

18. Визначте характерні ознаки, за якими класифікуються світові ціни:

1) загальноекономічні, конкретно-економічні, специфічні, спеці­альні, позаекономічні, політичні, військові;

2) рівень державного регулювання, стан грошової системи, стан кон’юнктури окремого товарного ринку;

3) залежно від характеру формування та застосування, від харак­теру інформації, з точки зору досяжності отримання.

19. Які стадії ціноутворювального процесу відбивають світові ціни:

1) високий рівень, середній рівень, низький рівень;

2) від виробника до ринку, обіг на ринку, від ринку до споживача;

3) негайність поставки товару, продаж на умовах товарного кредиту, поставки на умовах довгострокових угод.

 

20. Визначте види світових цін, які залежать від характеру форму­вання та застосування:

1) загальнодоступні (довідкові, біржові, розрахункові, ціни акці­онерів, каталогів, проспектів); загальнонедоступні (ціни пропорцій і прейскурантів, ціни фактичних угод);

2) довідкові, прейскурантні, біржові, аукціонні, каталогів, прос­пектів, торгів, пропорцій, фактичних угод, розрахункові;

3) ціни, які публікуються (довідкові, біржові, аукціонні, ціни тор­гів, каталогів, перспектив), ціни, які отримуються за спеціаль­ними каналами (за запитами інформації або визначених відпо­відними розрахунками).

 

21. Визначте види світових цін залежно від характеру інформації:

1) загальнодоступні (довідкові, біржові, розрахункові, ціни акці­онерів, каталогів, проспектів); загальнонедоступні (ціни пропор­цій і прейскурантів, ціни фактичних угод);

2) довідкові, прейскурантні, біржові, аукціонні, каталогів, прос­пектів, торгів, пропорцій, фактичних угод, розрахункові;

3) ціни, які публікуються (довідкові, біржові, аукціонні, ціни тор­гів, каталогів, перспектив), ціни, які отримуються за спеціаль­ними каналами (за запитами інформації або визначених відпо­відними розрахунками).

 

22. Визначте види світових цін з точки зору досяжності їх отримання:

1) загальнодоступні (довідкові, біржові, розрахункові, ціни акці­онерів, каталогів, проспектів); загальнонедоступні (ціни про­порцій і прейскурантів, ціни фактичних угод);

2) довідкові, прейскурантні, біржові, аукціонні, каталогів, прос­пектів, торгів, пропорцій, фактичних угод, розрахункові;

3) ціни, які публікуються (довідкові, біржові, аукціонні, ціни тор­гів, каталогів, проспектів), ціни, які отримуються за спеціаль­ними каналами (за запитами інформації або визначених відпо­відними розрахунками).

 

23. Ціни на товари, торгівля якими здійснюється на товарних та товарно-сировинних біржах, – це:

1) біржові ціни;

2) ціни фактичних угод;

3) ціни пропозицій;

4) ціни аукціонів, торгів;

5) розрахункові ціни.

 

24. Середньостатистичні зовнішньоторговельні ціни, які публіку­ються в різних національних і міжнародних статистичних довідниках, – це:

1) ціни фактичних угод;

2) біржові ціни;

3) розрахункові ціни;

4) ціни пропозицій;

5) ціни аукціонів, торгів.

 

25. Ціни, які можна отримати за спеціальними каналами (розрахун­ками, контрактами), – це:

1) ціни фактичних угод;

2) біржові ціни;

3) розрахункові ціни;

4) ціни пропозицій;

5) ціни аукціонів, торгів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.