Припливометрія, визначення складу флюїдів у свердловині

Під припливометрією розуміють визначення місць припливів, поглинання та заколонної циркуляції рідини в обсаджених і необсадженних свердловинах. Місце припливів вод у свердловину можуть бути встановлені методом опору, термічними та фотоелектричними методами.

Метод опору базується на вивченні питомого електричного опору пластових вод і промивних рідин, які надходять у свердловину. Питомий опір промивних рідин відрізняється від питомого опору пластових вод. Для визначення опору рідини в свердловині використовується резистивіметр. Місце припливу або поглинання рідини відзначається різкою зміною кривої опору резистивіметра.

Термічний метод визначення місця припливу рідини в свердловину базується на зміні температури промивної рідини в межах припустимої ділянки припливу. Свердловина заповнюється рідиною, температура якої відрізняється від температури пластової води. Місце припливу води відмічається зміною температури.

Фотоелектричний метод базується на порівнянні прозорої води, яка надходить в свердловину та глинистого розчину. Прозорість рідини в свердловині визначається за допомогою приладу, який вимірює різницю потенціалів у ланці фотоелементу, що освічується електричною лампочкою через шар рідини, яка досліджується.

Зони затрубної циркуляції вод визначаються методами термометрії та радіоактивних ізотопів. Перший метод базується на вивченні теплообміну між свердловиною та водами, які циркулюють у затрубному просторі. На ділянці затрубної циркуляції вод встановлюється порівняно стабільна температура, тому напроти такого інтервалу їх рухи відмічаються аномаліями практично однакової температури.

Склад флюїдів у свердловині може бути встановлений за допомогою електричних методів, а також методами витратометрії і термометрії.

Найширше розповсюдження одержали електричні методи, включаючі резистивіметрію і вологометрію.

Резистивіметрія дозволяє за величиною електричного опору розрізняти нафту, воду, газ і їх суміші.

Для отримання кривої питомого опору флюїду по стовбурі свердловини використовуються резистивіметри двох типів - індукційний і одноелектродний на постійному струмі.

Індукційний резистивіметр складається з двох котушок, одна з яких є генераторною і збуджує в досліджуваному середовищі вихрові струми частотою 100 кГц, а друга - вимірювальна. Величина е.р.с., реєстрована вимірювальною котушкою, пропорційна электропровідності рідини. Індукційний резистивіметр дозволяє вимірювати електропровідність рідини від 0, 1 до 30 см/м, з помилкою не більше 5%.

Одноелектродний резистивіметр працює за принципом струмового методу і використовується лише для якісного визначення величин електроопору суміші в свердловині