Криві методу МС

Однорідні пласти на кривих χ _еф відзначаються симетричними аномаліями щодо їх середини (Рис. 2.24). Характерні значення χ _еф приурочені до середини пласта – максимальні при магнітній сприйнятливості пласта більше магнітної сприйнятливості вміщуючих порід χ _п> χ _вм, мінімальні при χ _п< χ _вм. У малопотужних пластах (h < 1 _с, де 1 _с– довжина датчика) криві χ _еф мають два максимуми з мінімумом у центральній частині кривої.

1 – h ₁; 2 – h ₂; 3 – h ₃; 4 – h ₄; 5 – h ₅

Рисунок 2.24 – Криві ефективної магнітної сприйнятливості гірських порід при різній товщині

Границі шарів достатньої потужності (h > 21 _с)визначаються точками, де величина сигналу дорівнює половині його максимального значення Δ χ _max/2, тобто потужність таких пластів визначається шириною аномалії на рівні половини її максимального значення Δ χ _{п max}. З зменшенням потужності пластів точки з координатами Δ χ _{п max}/2 зміщаються щодо границь пласта в бік вміщуючих порід.

Області застосування методу МС

Метод магнітної сприйнятливості найбільш ефективний при дослідженні розрізів свердловин, пробурених на магнетитових і титаномагнетитових родовищах. Його можна застосовувати також для виявлення в розрізах свердловин скупчень бокситів, марганцевих, хромітових, нікелевих, сидеритових і олов’яних руд.

Основні геологічні задачі, розв’язувані методом МС при вивченні розрізів свердловин, складаються в літологічному розчленовуванні розрізів і їх кореляції, виділенні рудних зон, визначенні змісту заліза в магнетитових рудах, одержанні даних про величину магнітної сприйнятливості порід для інтерпретації аномалій магнітного поля, відзначених магніторозвідкою.

Літологічне розчленовування розрізів свердловин за методом МС базується на різній магнітній сприйнятливості порід. Найбільші величини χ _П характерні для магнетиту і титаномагнетиту, за ними йдуть ультраосновні породи (габро, діабази, порфірити й ін.), потім кислі породи (граніти, гранодіорити). Найнижчими значеннями χ _п володіють карбонатні і гідрохімічні осадки.

Виділення в розрізах руд базується на їх високій, порівняно з вміщуючими породами (глинами, піщаниками, карбонатами), магнітної сприйнятливості. Процентний вміст заліза в рудах визначається по залежності величини магнітної сприйнятливості від кількості магнетиту, що міститься в них.