Основні напрямки застосування ГДС при пошуках, розвідці та розробці корисних копалин, їх ефективність

За допомогою ГДС гірські породи пізнаються на відстані. Основою інтерпретації результатів ГДС є порівняно молода наука про Землю – петрофізика – це наука про фізичні властивості гірських порід та фактори, які їх обумовлюють. Розроблена теорія геофізичних методів і петрофізичні залежності дозволяють проводити обґрунтовану інтерпретацію результатів досліджень.

Число методів ГДС (разом із модифікаціями) в даний час нараховує майже 50, які включають в себе електричні, магнітні, радіоактивні, термічні, акустичні, механічні, геохімічні та інші. Використання їх базується на вивченні фізичних природних і штучних полів різної природи.

Дослідження свердловин геофізичними методами здійснюється в наступних напрямках:

- вивчення геологічних розрізів свердловин;

- вивчення технічного стану свердловин;

- контроль за розробкою родовищ нафти і газу;

- проведення вибухових, прострілкових та інших робіт в свердловинах, які виконуються геофізичною службою.

Вивчення геологічних розрізів свердловин – найбільш важливий напрямок. При цьому використовуються, електричні, магнітні, радіоактивні, термічні, акустичні, механічні, геохімічні та інші методи.

При геофізичних дослідженнях свердловин реєструються діаграми або проводяться точкові заміри різних фізичних параметрів: уявного електричного опору, потенціалів власної та викликаної поляризації порід, сили струму, опору заземлення, електродних потенціалів, інтенсивності гамма-випромінювання, напруженості магнітного поля, швидкості та часу розповсюдження пружних коливань та інше.

При вивченні геологічних розрізів свердловин на основі інтерпретації комплексу даних геологічної та геофізичної інформації розв’язуються наступні задачі:

а - геологічне розчленування розрізів і виявлення геофізичних реперів;

б - визначення порід, які складають розрізи свердловин;

в - виявлення колекторів та вивчення їх властивостей (пористості,

г - проникності, глинистості та інше);

д - виявлення та визначення місцезнаходження різних корисних копалин (нафти, газу, прісних і мінеральних вод та інше);

е - кількісна оцінка нафтогазонасичення, а в деяких випадках вугленасичення, оруденіння, а також мінералізації пластових вод.

Вивчення технічного стану свердловин проводиться за допомогою комплексу різних методів геофізики. В даному випадку вирішуються наступні основні задачі:

а - визначення викривлення свердловин інклінометрами – інклінометрія;

б - встановлення фактичного діаметру свердловин за допомогою каверномірів – кавернометрія;

в - визначення профілю січення свердловини та обсадних колон – профілеметрія;

г - визначення висоти підйому, характеру розподілу та степеню щеплення цементу в затрубному просторі термічними, радіоактивними, акустичними методами – цементометрія;

д - виявлення місць припливів і затрубної циркуляції вод у свердловинах електричними, термічними та радіоактивними методами – припливометрія;

е - визначення горизонтів, що поглинають воду і контроль гідравлічного розриву пласта термічними і радіоактивними методами;

ж - визначення рівня рідини, місцезнаходження башмаків обсадних колон і металічних предметів, які залишені в свердловинах при аваріях, глибин розміщення вибоїв свердловин і розв’язок багатьох інших важливих нафтопромислових задач.

Контроль за розробкою родовищ нафти і газу передбачає наступні визначення :