Абсолютний приріст ∆і характеризує величину зміни і-го рівня ряду порівняно з базою, і є, очевидно, абсолютною величиною. Може бути ланцюговим

= у_і – у_{і- 1} (4.8)

і базисним

= у_і – у₀ . (4.9)

При необхідності можна обчислювати середній абсолютний приріст , який показує, на скільки одиниць в середньому змінюється кожний рівень ряду (починаючи з другого, тобто, з у ₁) порівняно з попереднім протягом усього часу спостережень і являє собою середню арифметичну з абсолютних ланцюгових приростів:

. (4.10)

З останніх перетворень видно, що сума всіх ланцюгових абсолютних приростів дорівнює кінцевому базисному:

. (4.11)

Коефіцієнт зростання. Темп зростання

Коефіцієнт зростання ki показує, у скільки разів і-й рівень ряду більший за той, з яким порівнюється і обчислюється у випадку, коли всі рівні ряду додатні (уі> 0). Очевидно, що коефіцієнт зростання є відносною величиною. Коефіцієнт зростання, виражений у відсотках (базовий рівень приймається за 100 %), називається темпом зростання. Коефіцієнт зростання і, відповідно, темп зростання можуть бути ланцюговими

, (4.12)

і базисними

, . (4.13)

Темп зростання k_i % показує, скільки відсотків становить і -й рівень ряду порівняно з базою.

При необхідності можна обчислювати середній коефіцієнт (темп) зростання ()за формулою, яка виводиться із очевидної рівності

,

в якій усі ланцюгові коефіцієнти зростання необхідно замінити середнім – . Тоді у_п = у ₀ , звідки

та %= _*100 %. (4.14)

Таким чином, середній коефіцієнт зростання показує, в скільки разів у середньому кожний рівень ряду (починаючи з другого, тобто, з у ₁) більший за попередній і обчислюється як середня геометрична всіх ланцюгових темпів зростання. Середній темп зростання % показує скільки процентів у середньому становить кожний рівень ряду (починаючи з другого, тобто з у ₁) порівняно з попереднім.

Із (4.14) очевидно, що добуток всіх ланцюгових коефіцієнтів зростання дорівнює кінцевому базисному:

. (4.15)