Фінансові інвестиції є

ü господарськими операціями, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

ü активами, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора. До таких активів відносяться акції, облігації, інші цінні папери (депозитні сертифікати, казначейські зобов’язання тощо), корпоративні права.

ü вкладеннями капіталу (точніше – використання наявного капіталу для придбання (купівлі) у фінансові інструменти (цінні папери, банківські депозити, валюту, коштовні метали і каміння), серед яких переважають цінні папери (акції, облігації), з метою отримання доходу у майбутньому, збільшення прибутку (відсотків, дивідендів), зростання вартості капіталу чи набуття інвестором інших вигід.

До основних фінансових інструментів, що є об’єктами фінансових інвестицій, віднесено акції, облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, облігації місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання держави, інвестиційні сертифікати, векселі. До похідних відносять – форвардні (ф’ючерсні) контракти, опціони, депозитарні розписки (свідоцтва).

За видами цінних паперів фінансові інвестиції класифікують так:

1. капітальні цінні папери (акції, облігації, інвестиційні сертифікати, іпотеки (заставні під нерухомість), казначейські зобов'язання (довгострокові, середньострокові));

2. грошові цінні папери (векселі, банківські акцепти, чеки, короткострокові ощадні і депозитні сертифікати, казначейські зобов'язання (короткострокові)).

Фінансове інвестування суб’єктів підприємництва є процесом обґрунтування і реалізації найефективніших форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного та фінансового потенціалу підприємства.

2. Фінансові інвестиції є активною формою ефективного використання вільного капіталу, особливості якої полягають у тому, що вона:

· здійснюється на подальших стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби у реальних інвестиціях;

· дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування у країні та за її межами;

· є незалежним видом господарської діяльності для реального сектору економіки;

· дає змогу швидше й дешевше реалізувати конкретні стратегічні цілі свого розвитку;

· є можливим вкладення коштів як у безризикові та у ризикові (спекулятивні) інструменти, і в такий спосіб здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

· потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

· вимагає активного моніторингу й оперативності ухвалення рішень під час здійснення фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон’юнктури;

· фінансові інвестиції використовуються підприємствами реального сектору економіки, як правило, для досягнення двох цілей: отримання додаткового інвестиційного доходу у процесі використання вільних грошових активів та їх протиінфляційного захисту.

До основних цілей придбання фінансових інвестицій підприємств належать:

· одержання прибутку (як правило, довгострокові фінансові інвестиції);

· поглинання чи здобуття контролю над підприємством-конкурентом, у т.ч. з метою його ліквідації;

· створення інтегрованих корпоративних структур (концернів, холдингів);

· поліпшення фінансово-господарських зв’язків з постачальниками сировини (матеріалів, комплектуючих тощо) та споживачами готової продукції;

· диверсифікація діяльності та одержання доступу до певного сегменту ринку;

· збереження ліквідних резервів (як правило, поточні фінансові інвестиції).

Доходи від фінансових інвестицій можуть бути отримані: у вигляді відсотків, доходів від володіння корпоративними правами (дивідендів), від майнових прав у вигляді роялті, за рахунок зростання вартості інвестицій (експертна оцінка або ринкова вартість перевищує собівартість) та шляхом участі у капіталі.

Дохід від здійснених фінансових інвестицій (якщо він може бути достовірно оцінений та існує ймовірність надходження економічних вигод, пов’язаних з утриманням інвестиції) визнається та розподіляється між звітними періодами в такому порядку:

- відсотки – у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази нарахування, ставки відсотка і строку утримання відповідних фінансових інвестицій;

- дохід від участі у капіталі – визначається на дату балансу на підставі фінансових звітів дочірніх, спільних та асоційованих підприємств;

- дивіденди – у періоді прийняття рішення про їх виплату в сумі об’явлення за вирахуванням податку на дивіденди;

- дисконт – протягом періоду з моменту придбання фінансових інвестицій до моменту їх погашення, за методом ефективної ставки відсотка;

- роялті – за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди (Ро́ ялті (англ. royalties) — а́ вторське — платежі за користування, котрі «ліцензіат» (отримувач ліцензії, патенту, англ. licensee) сплачує «ліцензіару» (продавцю ліцензії, патенту, англ. licensor) за поточне користування активами, найчастіше правами інтелектуальної власності. Роялті, як правило, виплачуються у відсотках від суми валового або чистого продажу, отриманої від використання активу або як фіксована ціна за одиницю проданого товару);

- доходи від зростання вартості – у тому періоді, коли здійснено переоцінку або реалізацію фінансової інвестиції.

Доходи підприємств від фінансових інвестицій, відображаються у звіті про фінансові результати за такими позиціями:

· дохід від участі в капіталі – дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, спільні або дочірні підприємства (дивіденди, збільшення вартості інвестицій),

· інші фінансові доходи – дивіденди, відсотки, сума збільшення балансової вартості інвестицій (крім доходу від участі в капіталі);

· інші доходи – доходи від продажу фінансових інвестицій.

Витрати та збитки від фінансових інвестицій у звіті про фінансові результати відображаються за статтями:

· втрати від участі в капіталі – збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні та/або спільні підприємства (зменшення балансової вартості інвестицій);

· інші витрати – собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від уцінки інвестицій, сума зменшення балансової вартості інвестицій; втрати від зменшення корисності (вартості) вкладень відображаються з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

3. Фінансове інвестування здійснюється підприємствами у таких основних формах вкладення капіталу:

1. у статутні капітали спільних підприємств;

2. у доходні види грошових інструментів;