Схема документообігу при розрахунках платіжними дорученнями.

Отримувач коштів

Платник

Банк постачальника

Банк платника

Одержана з банку виписка підлягає обробці на підприємстві. У першу чергу перевіряється обґрунтованість віднесення банком сум на рахунок та списання з рахунка, відповідність сум списання та надходження укладеним документам та угодам. Бухгалтером також проставляється кореспонденція рахунків за окремими операціями. Суми за кредитом рахунка заносяться за кожною випискою в облікові регістри.

Залежно від ступеня деталізації облікової інформації всі рахунки, які використовуються підприємством, можна поділити на дві групи:

I. Рахунки першого і другого порядків на яких відображаються узагальнені об’єкти обліку – синтетичні рахунки.

II. Рахунки третього порядку, на яких відображаються деталізовані на субрахунках об’єкти обліку – аналітичні рахунки.

Вказане групування вказує ступінь узагальнення облікових даних. На синтетичних рахунках він є значно вищим, ніж на аналітичних.

Синтетичні рахунки – рахунки, призначені для обліку економічно однорідних груп господарських засобів та джерел їх утворення (капіталу та зобов’язань), господарських процесів та їх результатів у грошовому виразі [11].

Однак для прийняття рішень керівниками різних рівнів підприємства потрібна більш деталізована інформація про стан активів та зобов’язань, їх зміни, розміри доходів і витрат за окремими видами продукції тощо. Таку інформацію отримують з аналітичних рахунків, що використовуються для обліку окремих деталізованих об’єктів.

Аналітичні рахунки – рахунки, призначені для обліку деталізованих засобів, джерел їх утворення та господарських процесів.

Аналітичні рахунки дають усю потрібну інформацію про наявність об’єкта обліку на початок звітного періоду, зміни, що відбуваються з ним під впливом господарських операцій, та його залишок на кінець звітного періоду.

Між аналітичними рахунками та субрахунками (синтетичними рахунками) існує тісний взаємозв’язок. Сума залишків на початок періоду на аналітичних рахунках дорівнює залишкам на синтетичному рахунку; сума оборотів на аналітичних рахунках дорівнює оборотам на синтетичному рахунку; сума залишків на кінець періоду на аналітичних рахунках дорівнює залишку на синтетичних рахунках та субрахунках використовують оборотні відомості синтетичного обліку [18].

Облік наявності та руху готівкових грошових коштів ведеться на рахунку 30 «Каса», він має такі субрахунки:

301 «Каса в національній валюті»;

302 «Каса в іноземній валюті».

За дебетом рахунка 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом – виплата грошових коштів з каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо), відкриваються субрахунки:

303 " Операційна каса в національній валюті"

304 " Операційна каса в іноземній валюті".

Аналітичний облік може вестися за кожною операційною касою або касиром, що забезпечує реалізацію функції збереження майна власника, а також за видами валют. Найбільш достовірний аналітичний облік ведеться у звіті касира, де відображається кожна господарська операція з руху грошових коштів у касі.

Аналітичний облік касових операцій ведеться у «Картці аналітичного обліку готівкових операцій», яка призначена для відображення операцій з готівкою в касі бюджетної установи в розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами й видами коштів спеціального фонду).

Картка відкривається щомісячно, записи в ній здійснюються на підставі кожного звіту касира.

Регістром синтетичного обліку касових операцій є «Накопичува­льна відомість за касовими операціями» - меморі­альний ордер 1[12] (див. дод. И).