Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Частина 2. Для студентів 2-го курсу спеціальності 0908




Для студентів 2-го курсу спеціальності 0908

Тема роботи: Ескізні розрахунки багатокаскадних підсилювачів.

Мета роботи: Набуття навичок практичного застосування основних положень теорії та методів розрахунків підсилювальних пристроїв.

 

Завдання на роботу:

1. Завдання на роботу визначається двома останніми цифрами номера залікової книжки студента:

- M – передостання цифра номера залікової книжки;

- N – остання цифра номера залікової книжки.

2. Робота повинна задовольняти вимогам, викладеним в загальних методичних вказівках.

 

Завдання 1.Виконати ескізні розрахунки двокаскадного підсилювача, еквівалентна схема якого наведена на рис. 1.1, та визначити значення коефіцієнтів підсилення К1, К2його каскадів.За проведеними розрахунками навести еквівалентну схему підсилювача з усіма розрахованими параметрами.

Рис. 1.1. Еквівалентна схема двокаскадного підсилювача.

 

Вихідні дані. Вихідні дані до виконання завдання роботи отримуються з таблиць 1.1, 1.2, де позначено:

Едж1 – амплітуда ЕРС джерела сигналу;

Rдж – внутрішній опір джерела сигналу;

Rвх1, Rвх2 – вхідні опори першого та другого каскадів підсилювача;

Uвх1, Uвх2 – амплітуди напруги сигналу на вході першого та другого каскадів;

Iвх1, Iвх2 – амплітуди вхідних струмів першого та другого каскадів;

R вих1, Rвих2 - вихідні опори першого та другого каскадів;

Eвих1, Eвих2 – амплітуди ЕРС на виході ненавантажених першого та другого каскадів;

Rнопір навантаження;

Iн – амплітуда струму навантаження;

Uн – амплітуда напруги на опорі навантаження.

 

М Едж , мВ Rдж, кОм , ком , мкА , мВ , Ом
- 2,00
2,5 - 1,82
1,3 -
- 4,00
3,0 - 2,78
1,5 -
- 20,59
2,5 - 7,27
3,5 -
- 13,51

Таблиця 1.1

 

 

Таблиця 1.2

 

N , мкА , мВ , Ом , мА , Ом
- 1,79
-
1,43 -
- 0,96
-
0,68 -
- 0,38
-
1,43 -
- 1,39

 

 

Завдання 2.Розрахувати амплітудно-частотну характеристику двокаскадного підсилювача і на одному рисунку побудувати графіки амплітудно-частотних характеристик кожного каскаду і всього підсилювача. Визначити ширину смуги пропускання двокаскадного підсилювача.



 

Вихідні дані. Вихідними даними до виконання завдання є амплітудно-частотні характеристики двох ідентичних каскадів підсилювача. Графік амплітудно-частотної характеристики каскадів наведено на рис. 2.1. Значення верхньої та нижньої частот отримуються за номером залікової книжки:

; ;

 

 

Рис. 2.1

 

Методичні рекомендації до виконання роботи:

 

до завдання 1.Коефіцієнти підсилення каскадів підсилювача розраховуються за формулами (див рис. 1.1):

; .

Після розрахунків K1 і K2 визначається коефіцієнт підсилення двокаскадного підсилювача:

.

 

до завдання 2. Особливість амплітудно-частотних характеристик підсилювачів полягає, зокрема, у тому, що вони відмінні від нуля у широкому діапазоні частот. У реальних підсилювачах змінного струму відношення fв / fн (див. рис. 2.1) здебільшого складає сотні – тисячі, що значно ускладнює відображення їх амплітудно-частотних характеристик у звичайному лінійному масштабі. Для відображення змінних величин у широких діапазонах застосовують нелінійні масштаби, найчастіше - логарифмічний масштаб (логарифмічні шкали).

Принцип логарифмічної шкали полягає у тому, що відстані між її поділками пропорційні не різницям чисел, які ці поділки позначають, а різницям логарифмів цих чисел. Якщо на логарифмічній з десятковою основою шкалі представити два числа < , то відстань між поділками, що відображатимуть ці числа, дорівнюватиме . При =10 відстань між числами та становить одну декаду. Усереднені кожної декади поділки розташовуються однаковим чином, хоча і відображають різні числа. Це означає, що для нанесення поділок на логарифмічній шкалі достатньо їх розташувати лише на одній її декаді, а початком шкали може бути будь-яка цифра окрім нуля.



Приклад побудови логарифмічної шкали наведено на рис. 2.1, де представлена амплітудно-частотна характеристика підсилювального каскаду з логарифмічною шкалою на осі частот. Нижня частота характеристики знаходиться в інтервалі частот від 100 до 1000 Гц, а верхня частота - в інтервалі 10…100 кГц. Для зображення цієї характеристики необхідно розмістити на осі частот lg(105/100) = 3 декади логарифмічної шкали. Для повнішого зображення області нижніх частот можна добавити ще одну декаду від 10 до100 Гц. При використанні паперу формату А4 доцільно вибрати довжину декади Lд = 4 см. Розташовувати поділки шкали усередині декади можна за допомогою таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1.

 

x 1
lgx 0,301 0,477 0,602 0,699 0,778 0,845 0,9030 0,954

 


Додаток Д1

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал