Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Модуль 1. Глава 1. Фінансова діяльність держави.
|
|
Глава 1. Фінансова діяльність держави.
Фінанси як економічна і юридична категорія. Фінансова діяльність держави. Фінансова система України та її складові.
Фінанси держави – це економічні відносини з мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів держави та органів місцевої влади й місцевого самоврядування для забезпечення розширеного відтворення та соціально-культурних потреб суспільства.
Фінансова діяльність держави – це планована діяльність у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави.
Фінансова система – це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню відповідних централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави.
Глава 2. Предмет, метод, джерела та система фінансового права.
Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання. Фінансове право в системі права України. Система та джерела фінансового права. Фінансове право та наука фінансового права.
Метод фінансово-правового регулювання - це сукупність засобів впливу з боку держави на учасників фінансово-правових відносин.
Система права - це багатогранне правове явище, яке включає різні за своїм змістом та обсягом структурні елементи.
Галузь права - це відносно самостійний підрозділ системи права, який регулює однорідні суспільні відносини.
Фінансове право – це галузь законодавства, що є сукупністю законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі створення, розподілу й використання фондів коштів держави.
Основою і джерелом фінансового права є фінансово-правові норми.
До джерел фінансового права належать:
- Конституція - Основний Закон України;
- Загальні та спеціальні закони;
- Постанови Верховної Ради України;
- Укази Президента України;
- Постанови та Декрети Кабінету Міністрів України;
- Відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо);
- міжнародні правові акти, звичаї та стандарти, що ратифіковані парламентом та входять до національного законодавства.
Глава 3. Правове регулювання фінансового контролю в Україні.
Суть і значення фінансового контролю. Види та методи фінансового контролю. Організація та органи проведення фінансового контролю.
Фінансовий контроль є обов'язковим для тих сфер суспільного життя, де застосовуються і функціонують фінанси.
Фінансовий контроль здійснюється з метою управління і включає в себе сукупність спостережень та перевірок з метою оцінки обґрунтованості й ефективності прийнятих рішень та результатів їх виконання.
Методи фінансового контролю:
- ревізія;
- тематична перевірка;
- обстеження;
- безперервне відстежування фінансової діяльності.
Види фінансового контролю:
за суб'єктом та об'єктом контролю:
- внутрішній (самоконтроль, наприклад, внутрішній аудит);
- зовнішній (здійснюється стороннім органом).
за часом проведення:
- попередній (на етапі прийняття рішень, наприклад розробка й прийняття законів, парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний період);
- поточний (здійснюється під час господарських операцій і є частиною процесу управління);
- наступний (здійснюється після виконання фінансових операцій).
за формами проведення:
- ініціативний (на підставі рішень самих суб'єктів);
- обов'язковий (на підставі планових вимог перевірки ДПА, КРУ, або за рішенням суду та ін.).
за суб'єктом контролю:
- державний (здійснюють органи державної влади);
- внутрішньогосподарський (здійснюють економічні служби підприємств);
- відомчий (здійснюють контрольно-ревізійні управління міністерств);
- аудиторський контроль (здійснюють незалежні аудиторські фірми);
- контроль фінансово-кредитних установ.
за цільовою спрямованістю:
- стратегічний (спрямовується на розв'язання питання стратегії розвитку);
- тактичний (вирішує поточні питання їх фінансової діяльності).
за місцем здійснення:
- виїзний контроль (контрольні органи перевіряють безпосередню на підконтрольному об'єкті);
- дистанційний або безвиїзний контроль (інформація, передається дистанційно).
за сферою діяльності:
- бюджетний, податковий, валютний, кредитний, страховий, інвестиційний.
Органи фінансового контролю - це носії контрольних функцій щодо об'єкта контролю.
Провідне місце належить системі державного фінансового контролю, що зумовлено роллю держави.
Визначальне місце належить органам законодавчої влади - ініціаторові та виконавцеві державного фінансового контролю.
|
|